“Педагогические науки”

Стратегические направления реформирования

системы образования.

Ковчин Н.А.

науковий співробітник Інституту

педагогіки АПН України

Психодіагностична робота в процесі інтегрованого навчання.

Виховання компетентних психологічно, екологічно, валеологічно грамотних людей, які вміють вивчати самих себе, розвивати свою особистість, готових до самореалізації у сьогоднішньому житті слід розпочинати якнайшвидше. Вивчаючи довкілля, дитина одночасно стає об’єктом і суб’єктом пізнання, що створює універсальну і водночас унікальну ситуацію в інтегрованому навчанні.

На реалізацію завдання становлення особистості творця і проектувальника власного життя саме і спрямоване інтегроване навчання, яке одночасно забезпечує формування цілісної природничонаукової картини світу, цілісної картини знань про довкілля, оточуючий світ і власне „Я”. Саме інтеграція цих знань може дати змогу дитині вирішити особисті психологічні проблеми, проектувати свою життєдіяльність, завдяки вивченню і пізнанню себе як частини природи, всесвіту. Завдяки інтеграції всіх цих знань дитина починає розуміти глибинну суть всіх взаємозв’язків у навколишньому світі, природі, а також свого взаємозв’язку з ними. Систематизованість знань про себе, про свою біологічну, соціальну, психологічну інтелектуальну сутність дає реальну можливість існування особистості в гармонії з оточуючим світом [1,2].

Основою гармонійного співіснування з природою, суспільством є адекватний образ „Я у світі” (мал.1). Адекватність цього образу можливо сформувати в процесі інтегрованого навчання. В свою чергу очевидно це може створити умови для успішної адаптації дитини в довкіллі, подальшого самоудосконалення та якнайбільш повної самореалізації

. Отже, для створення у дитини адекватного образу себе у світі необхідно сформувати образ світу через інтеграцію знань про природу, суспільство, оточуючий світ, довкілля та „образ Я”, через інтеграцію знань про себе. Очевидно, що забезпечити це може наявність певних, систематизованих і цілісних знань про себе як біологічне і соціальне явище, як частину природи і суспільства, як об’єкт і суб’єкт пізнання [1,2].

Зміст інтегрованого навчання, спрямованого на формування „образу світу”, включаючи знання про природу, детально розроблений, а зміст навчального процесу, спрямованого на формування образу „Я” та образу „Я у світі” потребує розробки. Сучасна система психодіагностичних досліджень особистості дитини передбачає: наукове обґрунтування; розробку технології діагностики (підбір тестів, анкет, завдань тощо); аналітичну обробку матеріалів діагностики; фіксацію результатів та інтерпретацію даних дослідження.

В процесі інтегрованого навчання для відстеження динаміки змін в інтелектуальній емоційно-вольовій та інших сферах доцільно застосовувати моніторинг показників особистісного розвитку дітей. А, крім того, мета використання психодіагностичної та психокорекційної роботи в процесі інтегрованого навчання – збереження психічного та фізичного здоров’я, попередження та подолання будь-яких форм психоемоційних розладів, сприяння процесу соціалізації та засвоєння соціальних цінностей і механізмів життєтворчості, самопізнання, самоудосконалення, самореалізації учнів[3].

Наші дослідження показали, що використання психодіагностичної та психокорекційної роботи дозволяяє зробити інтегроване навчання дійсно особистісно зорієнтованим, а саме: забезпечити врахування індивідуальних можливостей дітей; створити ефективні умови для самовивчення, самоудосконалення, самореалізації учнів; створити умови для забезпечення психічного та психофізичного здоров’я; попередити та подолати психологічні та психічні розлади; сприяти формуванню позитивної „Я концепції”.

Нами здійснювались дослідження особливостей емоційно-вольової сфери, інтелектуальних та інших психічних процесів, порівнювались показники у дітей, що вивчають інтегрований курс „Довкілля” та у дітей, які його не вивчають.

Всі досліджувані показники розвитку психоемоційної та інтелектуальної сфери помітно відрізняються, вони мають позитивну тенденцію розвитку. Але ми звернули увагу, що в межах експериментальних класів у деяких учнів було виявлено високий рівень тривожності, занижену самооцінку та деякі інші проблеми психоемоційної сфери та інтелектуального розвитку. Отже, хоча інтегроване навчання в цілому позитивно впливає на особистісний інтелектуальний, психоемоційний розвиток учнів, проте це не виключає, що на фоні їхніх типологічних особливостей та інших психологічних чинників у шкільному віці, як в молодшому, так і в старшому можуть проявлятись та формуватись певні негативні якості. Саме тому застосування психодіагностичних методик в процесі інтегрованого навчання є доцільним і дозволить: відслідкувати та вивчити особливості динаміки психологічних змін особистості учня; виявляючи певні проблеми розвитку особистості учнів, включати до плану інтегрованих уроків елементи психокорекційної роботи.

Література

1. Гуз К.Ж. Модель світу учня і вчителя //Імідж сучасного педагога. – 2004. - №6. С46-51.

2. Пиаже Жан. Избранные психологические труды. – М.: Международная педагогическая академия., 1994. – 680с.

3. Подмазин С.И. Личностно ориентированное образование. Социально-философское исследование. Запорожье : Просвіта, 2000. – 219с.