Кушніренко О.Г.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

кандидат юридичних наук, доцент кафедри Конституційного права України

Закріплення в Конституції України гарантій захисту засад конституційного ладу України – важливий фактор політичної стабільності в суспільстві

Засади конституційного ладу під назвою «загальні засади» закріплені в розділі І Конституції України. Незважаючи на те, що нормативне визначення конституційного ладу і його засад в Конституції відсутнє, норми цього розділу дійсно виступають запорукою ефективності Конституції, її загального стабілізуючого значення і стабільності всієї правової системи, тому що згідно з положеннями засад повинна будуватися вся Конституція, всі її норми і конституційно-правові інститути. Вислів фахівців про те, що засади конституційного ладу є «малою Конституцією» слід вважати і влучним, і вірним.

На жаль, практичне застосування чинної Конституції заставляє сумніватися в тому, що Конституція нашої держави виконує роль гаранта в забезпеченні правової системи, у взаємовідносинах із суспільством, громадянином і державою, виступає своєрідним бар’єром руйнівних дій різних гілок влади, про що свідчать останні події в державі. Не підлягають сумніву положення про те, що конституційний лад і його засади потребують особливого правового захисту від багатьох негативних чинників, наприклад, зміни політичної кон’юнктури. В чинній же Конституції інститут захисту засад конституційного ладу не передбачений, норми ст.17 носять загальний і не конкретний характер і все це разом не дає змоги стверджувати про наявність конституційних гарантій стабільності і захисту такого ладу.

Не підлягає сумніву, що ці гарантії повинні бути зафіксовані в спеціальній статті (статтях), в яких слід дати нормативне визначення конституційного ладу і його засад, а також вказати тих суб’єктів, в обов’язок яких входив би такий захист засад: Служба безпеки України, органи прокуратури, правоохоронні органи, Конституційний суд та суди загальної юрисдикції, Збройні сили України та деякі інші.

Такий нормативний припис в Конституції держави буде мати надзвичайно важливе значення, особливо з огляду тих подій, які відбулися в Україні в листопаді 2004 року в зв’язку з виборами Президента України. Обурення величезної кількості людей фальшуваннями результатами повторного голосування вилилося в блокуванні ряду державних установ і це могло призвести до тяжких і не передбачуваних наслідків як і по відношенню до громадян, так і збереження стабільності конституційного ладу. Правовий статус державних органів (МВС, СБУ та ін.), на які і покладаються відповідні функції, повинен бути уточнений на конституційному рівні, а також деталізований у відповідних законах.

Слід також вказати на різне посилення впливу і значення судів загальної юрисдикції, особливо Верховного Суду України, який став, нарівні з парламентом України, важливим чинником збереження стабільності засад конституційного ладу, дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина, своїм рішенням відкрив шлях до вільних і демократичних виборів Президента України.

Внесення Верховною Радою України 8 грудня 2004 р. змін до Конституції України не вирішує проблеми, так як такі зміни майже не стосуються суб’єктів, які повинні охороняти і захищати конституційний лад держави.

Тому внесені зміни до чинної Конституції України слід вважати лише як першочергові, а в рамках другого етапу конституційної реформи пропоную також внести, з огляду на вищесказане, відповідні зміни і до розділу І Конституції, а ч.1 ст.5 Основного Закону викласти в слідкуючій редакції «Україна є республікою з парламентсько-президентською формою правління».

секція Конституційного права

конференція „Наука: теорія і практика – 2007”

Кушніренко Олександр Георгійович,

м. Харків, 61166, вул. Ак. Ляпунова, б. 9, кв. 101. тел. 702-07-55

Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого,

доцент кафедри Конституційного права України,

кандидат юридичних наук, вчення - доцент