Герасимов В.І., Пронь О.В., Донських Т.В., Данилова Т.М.
Харківська державна зооветеринарна академія
м. Харків, Україна
“В СОБІ” ТА В ПОЄДНАННЯХ
Породи, спеціалізовані типи і лінії свиней, яких розводять в господарствах України за своїми біологічними та господарсько-корисними ознаками значно відрізняються між собою, навіть в межах однієї природно-кліматичної зони. Удосконалення існуючих порід свиней, а також безперервний процес утворення нових генотипів потребує періодичного випробування і перевірки їх за репродуктивними відгодівельними і м¢ясними якостями при розведенні “в собі” і в різних кросах. Здійснення об¢єктивної оцінки по виявленню більш продуктивних порід, типів, ліній та їх поєднань сприятиме подальшому удосконаленню і ефективному використанню свиней у регіональних системах розведення. Якщо необхідно вивчити ефективність чистопородного розведення та різних варіантів схрещування двох порід, користуються схемою реципрокного парування маток і кнурів, яку наведено в таблиці 1.
|
Піддослідні
групи |
Порода |
|
|
маток |
кнурів |
|
|
1 |
Велика біла |
Велика біла |
|
2 |
Велика біла |
Велика чорна |
|
3 |
Велика чорна |
Велика біла |
|
4 |
Велика чорна |
Велика чорна |
У тих випадках, коли необхідно вивчити добре пристосовану до місцевих умов материнську породу в порівняльному поєднанні з різними батьківськими формами кнурів, можна використовувати іншу схему (табл. 2).
Таблиця 2
Схема виявлення кращих поєднань маток материнської
породи з кнурами різних батьківських форм
|
Піддослідні
групи |
Порода |
|
|
маток |
кнурів |
|
|
1 |
Велика
біла |
Велика
біла |
|
2 |
Велика
біла |
Велика
чорна |
|
3 |
Велика
біла |
Миргородська |
|
4 |
Велика біла |
Полтавська
м¢ясна |
|
5 |
Велика біла |
Українська
м¢ясна |
|
6 |
Велика
біла |
Ландрас |
|
7 |
Велика
біла |
Червона
білопоясна |
При будь-якій схемі парування у кожній піддослідній групі, сформованій за принципом аналогів, слід мати не менше 15 маток. Вперше парування свинок пускають або штучно запліднюють у 9-10-місячному віці при живій масі 125 кг і більше. Парування всіх маток проводять з таким розрахунком, щоб опороси пройшли протягом 1-1,5 міс., не більше. Технологія утримання й годівля всіх тварин у підсосний період на дорощуванні і відгодівлі є аналогічною, але типовою для конкретної зони чи категорії господарств.
Репродуктивні якості маток оцінюють за кількістю живих поросят при народженні, їх кількістю та живою масою гнізда у 45 або 60 днів.
Відгодівельні і м¢ясні якості вихідних форм свиней та їх поєднань оцінюють методом контрольної відгодівлі приплоду від 30 до 100 кг живої маси. Поросят-відлучників для контрольної відгодівлі вибирають також з урахуванням принципу аналогів.
Усіх тварин при досягненні 100 кг забивають з наступною розрубкою і обвалкою туш. Визначають масу туші, внутрішнього жиру, довжину туші і товщину сала на рівні 6-7 грудних хребців та на попереку. Співвідношення м¢яса, сала і кісток визначають шляхом обвалки правих півтуш. З метою визначення м¢ясо-сальних якостей відбирають на рівні 9-12 хребців зразки м¢яса із найдовшого м¢яза спини (200 г) і зразки сала (150 г).
Зоотехнічну і економічну оцінку порівнюваних поєднань здійснюють на основі таких основних показників:
- кількість і жива маса при народженні і відлученні поросят – по кожному поєднанню та в середньому на свиноматку;
- відсоток вибуття свиноматок;
- виробництво свинини (ц) за період досліду по кожному поєднанні, на одну свиноматку і в середньому на опорос. Враховуються показники відгодівлі всього приплоду;
- вік досягнення молодняком певної живої маси на контрольній відгодівлі і всього одержаного приплоду по поєднаннях.
На основі порівняльної оцінки репродуктивних, відгодівельних і м¢ясних якостей свиней визначаються найбільш ефективні поєднання і застосовуються заходи по їх використанню у виробництві.
Одержати точніший вихідний матеріал для порівняльного вивчення ефективності поєднань можна при використанні методу гетероспермного запліднення свиноматок. Застосування даного способу стало реальним у практиці свинарства із впровадженням методу штучного запліднення і визначення походження тварин.
Стан охоти у маток визначають за допомогою кнура-пробника один раз на добу (вранці). Запліднюють маток 2 рази в одну охоту: відразу після виявлення і через 24 години. Сперму від двох кнурів-аналогів (по одному з кожної породи) перемішують за 1,5-2 години до запліднення свиноматок.
Результати контрольної відгодівлі та контрольного забою використовуються для порівняльної характеристики поєднань, які вивчались.