РЕСПУБЛІКАНСЬКА СИСТЕМА РОЗВЕДЕННЯ СВИНЕЙ

Аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду свідчить про те, що успіх розвитку свинарства багато в чому залежить від рівня селекції тварин, спрямованої на вирощування ремонтного молодняку і раннього прогнозування його продуктивних якостей, чіткої взаємодії господарств племінного та товарного призначення. При цьому, як показує практика товарних ферм і товарних репродукторів великих свинарських підприємств, організувати селекційно-племінну роботу в них з метою удосконалення спадкових якостей свиней майже неможливо, бо вона потребує систематичної оцінки великої кількості тварин із покоління в покоління, цілеспрямованого добору кращих з них, здійснення індивідуального добору, детального племінного обліку тощо. Усе це значною мірою відволікає спеціалістів товарних господарств від основного завдання – виробництва свинини, одночасно зменшення вимог до селекційної роботи негативно впливає на кількість і якість виробленої свинини.

У зв¢язку з цим виникла необхідність дещо змінити і конкретизувати організацію племінної роботи в стадах різного призначення. З цією метою доцільно чітко виділити три основні виробничі групи у свинарстві: селекційну (держплемзаводи, селекційно-генетичні центри), племінну-репродукторну (племрепродуктори, племферми спецгоспів, промислових комплексів і об¢єднань, а також плем¢ядра невеликих ферм) і користувальну (товарні репродуктори спецгоспів, комплексів, об¢єднань, дрібних свинотоварних ферм і фермерських господарств). Така система передбачає організувати в країні вертикальну пірамідальну інтеграцію племінних, репродуктивних і товарних господарств залежно від їх селекційних завдань і рівня племінної роботи.

Селекційно-генетичні центри і племзаводи проводять поглиблену селекційно-племінну роботу по створенню нових і удосконаленню спадкових якостей тварин існуючих генотипів. Головне їх завдання – відтворити висококласне поголів¢я для власного ремонту, вирощувати ремонтних свинок для племінних репродукторів, а також ремонтних кнурців для всіх категорій господарств, у тому числі для станцій і пунктів штучного запліднення свиней. Основний метод розведення в цих господарствах – чистопородне розведення. Тут можливе застосування і інших методів, але лише за умови проведення спеціальних досліджень на основі розробленої і затвердженої програми та при безпосередній участі провідних науковців, які добре знають стадо.

У племінних репродукторах, які працюють під контролем селекційно-гібридних центрів, одержують чистопородних чи двопородних (породно-лінійних, міжлінійних свинок для передачі у стада користувальної групи). Кінцева мета користувальної групи (товарного репродуктора, фермерського господарства) – одержання помісного або гібридного молодняку для відгодівлі, від швидкостиглості, оплати корму, приростів і м¢ясності туш якого значною мірою залежатиме ефективність виробництва свинини. При цьому, в товарному свинарстві великого значення надають впровадженню промислового схрещування і гібридизації, як додаткового резерву збільшення виробництва свинарської продукції.

У більшості товарних підприємств найбільш доцільною є сезонно-турова система виробництва продукції з використанням наданої схеми відтворення.

Таблиця 1

Орієнтовна схема одержання турових опоросів

Назва виробничого процесу	Початок парування чи штучного запліднення	Одержання опоросів	Відлучення поросят у 45-60 днів	Примітка
Перший опорос основних свиноматок	З 10 серпня по 10 вересня	З 5-10 грудня по 5-10 січня	Лютий-березень	Свиноматки після табірного утримання народжують міцних і крупних поросят, які добре зберігаються і ростуть
Вихід свиней у літні табори
Опороси від перевіюваних свиноматок	З 5 січня до кінця місяця	Кінець квітня-травень	Кінець червня – перша декада липня	Опороси проходять при добрій годівлі зеленими дешевими кормами, організм поросят збагачується вітамінами і мікроелементами, вони гармонійно розвиваються
Другий опорос основних свиноматок	Кінець лютого-березень	Червень-липень	Вересень-серпень	Поросята в літніх умовах добре ростуть і здоровими переходять на зимівлю.

Впровадження в кожному регіоні чіткої взаємодії племінного і товарного свинарства при забезпеченні оптимальних зоогігієнічних параметрів утримання тварин та організації в кожному господарстві відповідної кормової бази, безперечно, сприятиме збільшенню виробництва високоякісної свинини.