Гриненко Д. О. гр. ФІН-05-А

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.І. Туган-Барановського

наук.керівник

Єгоркіна Тетяна Олексіївна

Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку в Україні

Страховий ринок нині є найрозвиненішим сектором ринку небанківських фінансових послуг України, який акумулює майже 83,2% загального обсягу активів цього сектора [1, С. 95].

На сьогоднішній день стан страхового ринку характеризується зростанням номінальних показників діяльності, однак більш глибинний аналіз свідчить, що страхування відіграє ще незначну роль у фінансовій системі, а, отже, характеризується нерозвиненістю розподілу ВВП через систему стахування.

На фоні розвитку світового страхового ринку ринок страхування в Україні має незначну питому вагу покриття ризиків. За даними Ліги страхових організацій Європи, на нього припадає лише 0,05% загального обсягу страхових послуг, які надаються на нашому континенті. Загалом рівень розвитку вітчизняного страхового ринку охоплює не більше 10% ризиків, що є в Україні, водночас у розвинених державах цей показник сягає 90–95% [2].

Сучасний стан страхового ринку характеризується наявністю багатьох негативних тенденцій та суттєвих диспропорцій свого розвитку, які потребують підвищеної уваги з боку державних органів нагляду за страховою діяльністю і врахування в процесі управління розвитком кожного суб'єкта страхового підприємництва:

•    фіктивність значної частки страхових операцій;

•    низький рівень покриття ризиків;

•    більша частина активів фінансується власними коштами, а не із залучених джерел;

•    недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;

•    нерозвиненість довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та відсутність правового регулювання діяльності страховиків у сфері обов'язкового медичного страхування;

•    надмірна кількість страхових компаній;

•    низький рівень страхової культури населення;

•    недостатній рівень кадрового та наукового забезпечення страхового ринку.

Негативно на стані страхового ринку позначається його структура на сучасному етапі. Його структура приблизно така: українські страхові компанії утримують 5–10% загального обсягу зібраної страхової премії, ще 10–15% сплачується українським перестраховикам, залишок (тобто до 80–90% страхової премії) перераховується закордонним перестраховикам [3, С. 33]. Як правило, це пояснюється фінансовою нерозвиненістю страхового ринку, особливо порівняно з фінансовою спроможністю закордонних операторів ринку.

Але не можна заперечувати те, що Україна має значні перспективи у розвитку страхового ринку.

Відмітимо, що на страховому ринку України намітилася позитивна тенденція до створення кептивних страхових компаній при окремих галузях, відомствах, підприємствах, холдингах та промислово-фінансових групах [4, С. 14]. Кептивні страхові компанії по суті надають низку економічних переваг своїм власникам, а саме:

- економія на витратах на страховий захист, використання тарифів, нижчих за ринкові, включення прибутку кептивного страховика в загальний прибуток групи;

- збільшення розміру власного утримання підприємства через визначення франшизи для дрібних і середніх збитків, які можуть бути покриті материнською компанією;

- формування резерву для непередбачуваних ситуацій з огляду на особливості податкового законодавства.

До позитивних напрямків розвитку страхового ринку в Україні можна віднести наявність досить розвиненої мережі страхових посередників — агентів і брокерів, поліпшення законодавчого забезпечення функціонування посередницької мережі [5, С. 345]. Страхувальник бере участь у відносинах на страховому ринку в економічній формі свого професійного представника. Страхові посередники перетворюють потенційного клієнта в страхувальника. Ігнорування цієї об'єктивної умови страхових відносин є однією з причин довготривалої стагнації ринку реального страхування в Україні.

Таким чином, стан страхового ринку в Україні потребує подальшого удосконалення, але, якщо враховувати, що в нашій країні ще не закінчилися процес впровадження ринкових реформ, то можна дійти висновку, що Україна має значні перспективи у цій галузі.

Література

1.Ткаченко Н.В. Страхування : Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл..- К.: Ліра, 2007. – 270 с.

2. http://forinsurer.com/public/05/01/02/1737

3. Фурман В. М. Страховий ринок України: стан, проблеми розвитку та шляхи розв’язання// Фінанси України. - 2004. - №12. – С.32 – 38.

4. Бондар І. Сучасний страховий ринок України//Вісник академії економічних наук України. - 2003. - №2. – С.12 – 15.

5. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук, ред. С. С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 599 с.