Економічні науки / 3. Фінансові відносини

Герасименко Н.

Донецькій національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Державний борг як показник фінансової безпеки України

В сучасних умовах відбувається процес активного становлення взаємозв'язаного світового господарства зі своїми автономними механізмами: особливими схемами глобального менеджменту транснаціональних компаній, новітніми фінансовими технологіями, зокрема, використанням електронних систем телекомунікацій в режимі реального часу для переміщення високоліквідних ресурсів практично в глобальних масштабах. Використання переваг господарської глобалізації поряд з позитивними наслідками породжує ряд істотних ризиків для національних економік. Безпека економічного розвитку становить ключову складову політики кожної держави. Особливо актуальною вона є для країн, котрі знаходяться у процесі системних трансформацій.

Важливою складовою економічної безпеки країни виступає фінансова безпека. В економічній літературі поки відсутнє однозначне визначення цього поняття. Так, С.Кульпінський вважає, що під фінансовою безпекою (чи під безпекою функціонування фінансової системи держави) слід розуміти цілеспрямований комплекс заходів фіскальної і монетарної політики з метою досягнення стабільності фінансової системи та створення сприятливого інвестиційного клімату. Фахівці з Національної академії внутрішніх справ України під фінансовою безпекою країни розуміють такий стан фінансової, грошової-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Фінансову безпеку країни треба розглядати на рівні: 1) підприємства; 2) галузі; 3) країни; 4) світової економіки.

Стан фінансової системи великою мірою залежить від гармонійного взаємозв'язку та розвитку всіх її складових. Фінансова система України ще не набула рис, притаманних ринковій економіці, і знаходиться в стадії формування. Нині фінансові можливості держави, які залежать від обсягу фінансових ресурсів, залишаються досить обмеженими. До того ж дезорганізація цієї системи, що йде поряд з її криміналізацією створює значну загрозу економічній безпеці України і може призвести до вкрай негативних наслідків. Стабілізація економічної системи держави вимагає розробки та реалізації комплексної програми оздоровлення державних фінансів.

Стан фінансової безпеки країни залежить від багатьох чинників. До них відносять безпеку інвестицій, фактори міжнародного фінансового ринку, коливання попиту і пропозиції, стан грошово-кредитної системи країни, збалансованість (чи незбалансованість) державного бюджету, дефіцит бюджету, державний борг країни, бартеризацію економіки, податкові пільги, податкові недоїмки тощо.

Велике значення для аналізу фінансової безпеки України є аналіз державного боргу України.

Україна має величезний економічний потенціал, але як країна з перехідною економікою відчуває гостру потребу у фінансових ресурсах, у тому числі й зовнішніх кредитах для трансформації економіки.

Нинішні тенденції у динаміці загальної зовнішньої заборгованості країн світу, а також її складових (довгострокової та короткострокової заборгованості, заборгованості держави та приватного сектору, заборгованості перед
міжнародними фінансовими організаціями) тісно корелюють з рівнем економічного розвитку країн-позичальниць і набувають характеру закономірностей. Напрями руху, обсяги, тривалість та ціна кредитних ресурсів залежать від попиту на них з боку країн-позичальниць, а також можливостей оптимізації наявних у цих країнах ризику та дохідності руху капіталу. Країни із середнім рівнем доходів на душу населення (736—9075 дол. США) є основними позичальниками на міжнародному кредитному ринку.

Для оцінки платоспроможності країн-позичальниць використовується низка показників. Не існує універсальних критеріїв цих показників, бо кожній країні притаманний свій критичний рівень. Воднораз вважається: якщо на обслуговування зовнішнього боргу сплачується 5 та більше відсотків від ВВП країни, то її борговий тягар є тяжким. В Україні цей показник не падає нижче від 6%.

Рис.1 Динаміка ВВП та державного боргу України

Україна, незважаючи на прагнення зменшити залежність національної економіки від зовнішніх запозичень шляхом активного залучення кредитних коштів на внутрішньому ринку, найближчим часом не зможе обійтися без міжнародних кредитів з огляду на обмежені можливості внутрішнього кредитного ринку. Воднораз в умовах, коли обсяги експорту (тобто основного джерела надходження валютних коштів для погашення зовнішніх боргів) сягають 50% від її ВВП, подальше розширення запозичень на зовнішніх ринках стане виправданим як тільки відбуватиметься випереджальне зростання ВВП порівняно з експортом, поліпшуватиметься структура експорту та підвищуватиметься ефективність використання залучених зовні коштів.

Література

1. Карлін М.І. Фінансова система України. К.: Знання, 2007. – 324 с.

2. Офіційний сайт Національного Банку України – www.bank.gov.ua

3. Офіційний сайт Міністерства Фінансів України – www.minfin.gov.ua

4. Карлін М.І., Горбач Л.М. та ін. Державні фінанси в транзитивній економіці. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2007. – 220 с.

5. Рязанова Н.С. Сучасні тенденції зовнішньої заборгованості // Фінанси України. - №7. – 2005. С. 26-38.