Донецький національний університет економіки і
торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського
Вплив інноваційно-інвестиційних процесів на
фінансовий саморозвиток підприємств торгівлі
Інноваційно-інвестиційна діяльність є основою
успішного розвитку торговельних підприємств. За її допомогою модернізуються
основні фонди суб’єкта господарювання, збільшуються обсяги виробництва і
реалізації продукції, поширюється господарська діяльність. Як результат, все це
приводить до зростання прибутку. А оскільки він є головним внутрішнім джерелом
фінансування господарської діяльності, то і до збільшення можливостей
торговельних підприємств щодо фінансового саморозвитку.
Аналіз офіційних статистичних даних показав, що в
торгівлі відзначалось збільшення
долі інвестицій підприємств галузі в загальних інвестиціях в основний капітал в
Україні. Так, якщо в 2004 році інвестиції в основний капітал склали 7%, з яких
4,2% - інвестиції оптової торгівлі і 1,9% - роздрібної торгівлі, то в 2006 році
їх питома вага досягла 9,3%, у тому числі оптової торгівлі – 4,3%, а роздрібної
– 3,4%. В середньому за 2004-2006 рр. інвестиції в основний капітал
торговельних підприємств збільшились на 48,1% на рік, підприємств оптової
торгівлі – на 30,3%, і роздрібної торгівлі – на 70,9% на рік.
Разом з тим, збільшення інвестицій в окремі складові
інновацій було нерівномірним. Більш всього коштів було спрямовано на придбання
машин і обладнання для впровадження інновацій (в середньому 58,9%). Значення
даного показника у 2006 році в 3,2 рази більше, ніж у 2000 році.
Доля інвестицій в дослідження та розробки постійно
змінювалась у напрямку щорічного збільшення. Її середнє значення склало 11,3%.
В цілому за 2001-2006 рр. вони зросли в 3,7 рази.
Витрати на підготовку к впровадженню інновацій в
2006 році були в 5,8 рази більше, ніж у 2000 році і в середньому складали
13,8%.
Фінансування технологічних інновацій здійснювалось
переважно за рахунок власних коштів. В 2006
році доля власних коштів дорівнювалась
84% всіх коштів, що спрямовувались на фінансування технологічних
інновацій, а в середньому за 2000-2006 роки їх доля склала 79%. Іноземні
інвестиції в технологічні інновації коливались в межах 4,5%, а державні – 1,65%
всіх інвестицій в технологічні інновації.
Основними чинниками, що впливають на інноваційно-інвестиційні
процеси в галузі є чинники макросередовища, в структурі яких виділяються
економічні чинники. Адже саме вони впливають на
стратегію підприємства опосередковано і не піддаються впливу з боку керівництва
підприємства. Через це дуже важко точно передбачити ті наслідки їх впливу, що
можуть виникнути під час реалізації інноваційно-інвестиційних проектів.
Серед економічних чинників, що визначають
фінансовий саморозвиток торговельних підприємств, ключове значення має показник зростання ВВП. Порівняльна динаміка темпів приросту
реального ВВП і роздрібного товарообороту у співставчих цінах дозволила
встановити, що протягом 1991- 2006 роки, за винятком 1998 – 1999 рр.,
спостерігається висока чутливість роздрібного товарообороту до зміни ВВП. Коефіцієнт
кореляції за цими показниками становить 0,854.
Інший макроекономічний чинник – інфляція - впливає
на роздрібний товарооборот опосередковано через вплив на доходи споживачів. Статистичні дані
показують, що у 2001-2006 рр. доходи населення України зростали в середньому на
25,1% на рік. У той же час, внаслідок дії інфляції, динаміка реального доходу,
яким розпоряджались громадяни, характеризувалася більш низькими значеннями (в
середньому 16,8% на рік).
Курс національної валюти впливає на торговельні
підприємства по декількох напрямках. Підприємства, в структурі яких присутня
велика частка товарів вітчизняного виробництва, виграють в результаті
девальвації національної валюти. Відносне подорожчання іноземних товарів підвищує попит на
вітчизняні. Зміна курсу національної валюти впливає не тільки на зміну частки
вітчизняної продукції в структурі реалізації торговельних підприємств, але і на
зміни в реалізації продукції різних цінових сегментів. Часто заробітна плата
громадян з вищим доходом виражена в доларах або євро. У разі ревальвації національної валюти, їх заробітна плата в
національній валюті знижується. Це призводить до деякого зниження споживання
товарів середнього цінового сегменту. Зниження курсу національної валюти
призводить до зменшення кількості придбання товарів тривалого використання
населенням з низьким рівнем доходу, особливо пенсіонерів, адже зниження курсу гривні приводить до
знецінення їх доходу.
Зниження курсу національної валюти впливає на
фінансовий саморозвиток торговельних підприємств не тільки змінюючи структуру
реалізації, але і підвищуючи ціни на імпортне торговельне устаткування, техніку
і технологію. В результаті підприємство
або не може здійснити інвестицію, або робить вибір на користь менш якісного
продукту, чи зниження прибутковості роботи.
Наступним економічним чинником, що впливає на
фінансовий саморозвиток торговельних
підприємств є розширення банками кредитної діяльності і зниження
процентних ставок по кредитам. Це дає можливість щорічно збільшувати обсяг
товарів, що реалізуються через роздрібну торговельну мережу. Статистичний аналіз показав, що між такими
показниками, як середня процентна ставка по кредитам з урахуванням овердрафту
комерційних банків і обсягом роздрібного товарообороту підприємств існує деяка
зворотна залежність – коефіцієнт кореляції склав 0,77.
Зниження процентних ставок та активізація
кредитної діяльності банків підвищує доступність фінансових ресурсів не тільки
для торговельних підприємств, але і для
споживачів. Це сприяє збільшенню можливості придбання товарів, особливо
тривалого користування. Так, питома вага товарів, придбаних громадянами України
в кредит в I кварталі 2007 року склала 14%
Серед інших чинників макросередовища, що впливають
на фінансовий саморозвиток торговельних підприємств, слід зазначити
політико-правові чинники (корупцію,
нестабільність політичної ситуації, складну систему обліку і звітності,
проблеми із землевідведенням тощо), технологічні чинники (появу на ринку
роздрібної торгівлі інноваційної техніки і технологій), соціальні чинники тощо.
Отже, підводячи підсумок, слід зазначити, що
фінансовий саморозвиток торгівлі в першу чергу залежить від її інноваційно-інвестиційної активності.
Підвищити її можна лише через розробку власної інноваційно-інвестиційної
стратегії, яка б враховувала не лише внутрішні можливості підприємства, а і
вплив чинників макросередовища на фінансову і господарську діяльність
підприємств галузі.
Література:
1. Офіційні дані
Державного комітету статистики за 2000-2006 роки [Електронний ресурс] //http://www.ukrstat.gov.ua/
2.
Дженстер
П., Хасси Д. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение
стратегических возможностей. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 368 с.
3. Павлина С. Результаты анализа состояния розничного
рынка Украины, или почему увеличивается сила розничной сети (с анализом
«плюсов» и «минусов») // Маркетинговые исследования. – 2007. - №.5 – с.50-58.
4.
Пригожин
А.И. Методы развития организаций. – М.: МЦФЭР, 2003. – 864 с.
5. Харів П.С. Інноваційна діяльність підприємств та
економічна оцінка інноваційних процесів. – Тернополь: Економічна думка, 2003. –
326 с.