Погрібна О. П. Орел С. В.

Запорізький Національний Університет криворізький факультет

Податок на додану вартість: проблеми та напрямки їх вирішення.

ПДВ має високу ефективність з фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи та послуги, забезпечує надійність та стабільність бюджетних надходжень. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасною сплатою останнього. Слід відмітити, що у всіх розвинутих державах має місце диференційований підхід до встановлення цього податку на відміну від України. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт та послуг має за мету рівномірний розподіл податкового навантаження між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Крім того, є відсутнім кумулятивний ефект в ціноутворенні, коли податок нараховується на податок.

Фіскальна ефективність того чи іншого податку визначається не лише абсолютним чи відносним природним надходженням порівняно з попереднім періодом, а й виконанням плану надходжень, коефіцієнтом ефективності, кількістю і обсягом ухилень, витратами на адміністрування тощо. Середнє значення фіскальної ефективності ПДВ упродовж 2003 – 2007 років становило 24,8 %, тоді як середнє значення у країнах Європейського Союзу – 38 % . Зниження в окремі роки частки ПДВ у структурі доходів бюджету і податкових надходжень пояснюється наявністю значних пільг і численними фактами ухилення від оподаткування [6].

На практиці податкового адміністрування важливо правильно спланувати, яка сума ПДВ має бути відшкодована платникам відповідно до вимог законодавства. Адже, своєчасне та повне відшкодування стимулює зростання обсягів виробництва й інвестицій в експортних галузях. Трапляється, що в окремому регіоні сума заявленого відшкодування з ПДВ перевищує суми надходжень. Це пояснюється або широким використанням нульової ставки ПДВ на відповідній території і, як наслідок, зниженням доходів бюджету, або фактами зловживання платників. У більшості областей сума недоплати з ПДВ перевищує суму відшкодування.

Слід відмітити, що чверть зібраного ПДВ повертається як відшкодування грошовими коштами, що підтверджують дані рис. 1.

Рис. 1. Динаміка відшкодування ПДВ грошовими коштами

Дані рис. 1. вказують на те, що на протязі 2007 року спостерігається тенденція зростання заявок до відшкодування ПДВ порівняно з попередніми роками.

Якщо використовувати методику Державної податкової адміністрації України, яка передбачає досить широкий спектр податкових пільг (які передбачені Шостою директивою Ради ЄС, так й інші, що стосуються операцій, які не є об’єктом оподаткування), можна дійти висновку про обтяжливість податкових пільг для бюджету та про значний потенціал збільшення дохідної частини зведеного бюджету та про значний потенціал збільшення дохідної частини зведеного бюджету України (табл. 1.) [ 3].

На відміну від Державної податкової адміністрації України, Міністерство фінансів обраховує суми податкових витрат (тобто прямі витрати бюджету від пільг, які є нестандартними за своєю природою і можуть бути переглянутими).

Отже, чинна система пільгового стимулювання не приводить до зростання конкурентоспроможності вітчизняної економіки, а лише перерозподіляє податкове навантаження, причому не найкращим чином.

Найбільше проблем у системі пільгового стимулювання створюють пільги, пов’язані із податком на ПДВ ( частка злочинів у сфері оподаткування, яка припадає на ПДВ, становить 56 %). Так, у 2006 році обсяг пільг з ПДВ становив 79 млрд. грн.

Таблиця 1.

Загальні втрати зведеного бюджету України від надання податкових пільг

ВВП, податки, податкові пільги	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Номінальний ВВП, млрд. грн.	170,0	204,2	220,9	263,2	345,9	424,7	498,4
Доходи зведеного бюджету, млрд. грн.	49,1	54,9	61,9	75,3	90,6	134,2	157,3
Податкові надходження, млрд. грн.	31,3	36,7	45,4	54,3	62,3	91,8	112,9
Статистика ДПАУ:
Сукупний обсяг податкових пільг, млрд. грн.	46,8	51,1	56,0	71,3	90,9	108,3	124,1
Пільги в % до ВВП	27,5	25,0	25,4	27,1	26,3	25,5	24,9
Пільги в % до доходів зведеного бюджету	95,3	93,1	90,5	94,7	100,0	80,7	78,9
Пільги в % до податкових надходжень	149,5	139,2	123,3	131,3	145,5	117,9	109,9
Статистика Мінфіну :
Сукупний обсяг податкових пільг, млрд. грн.	-	-	8,1	8,7	9,4	10,5	12,1
Пільги в % до ВВП	-	-	3,7	3,3	2,7	2,5	2,4
Пільги в % до доходів зведеного бюджету	-	-	13,1	11,5	10,4	7,8	7,7
Пільги в % до податкових надходжень	-	-	17,8	16,0	15,1	11,4	10,7

(1997 – 15,9 млрд. грн.), тобто за 9 років цей показник зріс майже уп’ятеро , а кількість підприємств, які користуються пільгами, збільшилася незначно: з 52,4 тис. до 59,1 тис. ВВП за цей період зріс у 5,1 разу, а надходження від ПДВ – лише на 215 %, тому можна зробити висновок, що податковими пільгами з ПДВ в країні користуються ті підприємства, які створюють основний обсяг доданої вартості, тобто найбільш продуктивні галузі неадекватно наповнюють бюджет. [ 6 ]

Отже, з позицій удосконалення розрахунків з ПДВ у доопрацьованому проекті Податкового кодексу, прийнятого Верховною Радою України, пропонується зменшити ставку ПДВ з 20% до 17%. Для окремих операцій передбачається нульова ставку. Так, до початку 2010 року від ПДВ пропонується звільнити операції із ввезення в Україну товарів, необхідних для будівництва і виробничої діяльності підприємств – виробників автомобілів, у тому разі, якщо до їхнього статутного фонду внесено інвестицію у 150 млн. доларів, а також до 2010 року нівельовано ПДВ із продажу автомобілів, зібраних в Україні. Усі інші аспекти справляння ПДВ залишені без суттєвих змін.

У квітні 2007 року на виконання завдання ДПА „Щодо обговорення проекту Податкового кодексу України” було підготовлено останню редакцією кодексу, якою передбачаються наступні напрямки реформування податку на додану вартість:

законодавче врегулювання питання подання платниками податку разом із податковою звітністю за відповідний звітний період реєстрів податкових накладних;

зниження ставки податку до 18%;

встановлення різних термінів відшкодування податку, як зазначалося раніше;

погашення податкових векселів грошовими коштами або сумами податку, заявленого до відшкодування;

врегулювання питання щодо сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні легкового автомобіля;

передбачається уточнення редакції окремих норм з метою однозначного тлумачення, а саме: визначення місця поставки послуг; визначення об’єкта оподаткування; скасування реєстрації платників податку на додану вартість.

Таким чином, усі запропоновані напрямки реформування ПДВ мають значну кількість недоліків, але всі вони пов’язані переважно з адмініструванням цього податку, а не з проблемами обліку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91р. № 1251, зі змінами та доповненнями.

2. Закон України “По податок на додану вартість” № 168/97 – ВР від 03.04.1997 р., із змінами і доповненнями .

3. Максимова Л.П., Федорченко Д.С. Вплив системи податкового регулювання на конкурентоспроможність вітчизняної економіки // Фінанси України – 2007 - № 6 – с.56 - 63.

4. Стоян В.І. Удосконалення податкової системи України // Фінанси України – 2007 - №7 – с.115-123

5. Телішук М.М. Актуальні проблеми співвідношення прямих і непрямих податків // Фінанси України – 2007 - № 2 – с.29-33.

6. Тимченко О.М., Кислиця А.В. Облік і контроль у системі адміністрування

ПДВ : взаємозв’язок, напрями вдосконалення// Фінанси України – 2007 - № 8 – с. 91 – 99.