М.П.Салтан

Вінницький державний аграрний університет, Україна

Сутність соціально-економічного потенціалу регіону

В сучасних ринкових умовах стає все більш актуальною задача визначення внутрішніх резервів економічного розвитку, рішення якої зв'язується в першу чергу з розробкою нових підходів до визначення суті, структури і методів оцінки соціально-економічного потенціалу регіону. Ця задача може бути вирішена за допомогою реалізації науково-обґрунтованої соціально-економічної політики регіону. Розробка такої політики базується на використанні теоретичного і методичного інструментарію дослідження і оцінки соціально-економічного потенціалу регіону та його тенденцій, вдосконалені форм і методів програмного регулювання на підставі аналізу соціально-економічного потенціалу регіону

Соціально-економічний потенціал, як показник економічної потужності регіону відграє величезне значення в розвитку економіки - особливо в даний період його розвитку існує необхідність в створенні економічних, господарських, виробничих, соціальних і ін. умов і можливостей для більш прогресивного розвитку економіки за рахунок якісних чинників зростання.

Останнім часом в літературі досить часто зустрічається поняття «економічний потенціал», проте ні в нашій країні, ні за кордоном немає ані загальноприйнятого визначення цього поняття, ані комплексних досліджень з цієї проблеми, хоч по окремим елементам таких як, національне багатство, науково-технічних потенціал тощо, у наявності численна література. [1]

Потенціал походить від латинського слова potentia, що означає силу, потужність, мається на увазі сукупність наявних засобів, можливостей в якій-небудь сфері. Таким чином, потенціал не те, що виявлене, а те, що є в прихованому вигляді і може бути проявлене за певних умов.

Деякі фінансисти визначають економічний потенціал як здатність|здібність| соціально-економічної системи регіону за рахунок використання власних регіональних ресурсів забезпечити досягнення у межах відособленої підсистеми держави і національної економіки (регіону)|з'являється|, довгострокового, стійкого економічного зростання|зросту|, що дозволяє гарантувати населенню регіону рівень життя, відповідний стандартам розвинених країн світу.

Разом з|поряд з| цим визначенням в економічній літературі потенціал регіону розглядається|розглядує| також як здатність|здібність| наявних ресурсів даного регіону приносити доходи різним економічним суб'єктам в певний період часу [2]. Ця здатність|здібність| може бути і не реалізована, тому потенціал – імовірнісна категорія.

Для оцінки об'ємів|обсягів| економічного потенціалу доцільно виділяти такі поняття, як використаний і невикористаний економічний потенціал. Перший можна ототожнювати з|із| економічними ресурсами регіону і оцінювати через його об'єм|обсяг|, відбиваний у фінансовому балансі регіону. Невикористана частина|частка| економічного потенціалу пов'язана з оцінкою тієї частини|частки| ресурсів регіону, яка тільки|лише| може бути залучена в оборот|зворот| протягом певного періоду часу, тобто це не нереалізована частина|частка| економічного потенціалу. І тут проблема полягає в тому, коли і які ресурси регіону можна і потрібно використовувати [2].

В цілому коло визначень економічного потенціалу надзвичайно широке – від досить вузького його розуміння, як річного обсягу виробництва продукції до таких узагальнюючих категорій, як соціально-економічна система.

При аналізі сучасних публікацій на тему оцінки економічного потенціалу можна помітити, що відбувся зміщення акценту у вивченні соціально-економічного потенціалу з ресурсного (тобто статичного) його розуміння на його динамічні характеристики. Таким чином, при оцінці економічного потенціалу, крім поелементної оцінки його складових, постає задача оцінки потенціалу економічної системи в цілому, що розуміється як здібність саме до саморозвитку, а не здібність до максимального випуску.

З цієї точки зору правомірно, на наш погляд, визначити соціально-економічний потенціал як сукупність ресурсів і властивостей, які визначають можливості стійкого і ефективного функціонування соціально-економічної системи в зовнішніх умовах, що змінюються.

Для визначення рівня розвитку в світовій економіці використовується показник виробництва ВВП на душу населення, виходячи з того, що рівень розвитку – це категорія довготривала стратегічна і багатоаспектна і її слід визначати перш за все на основі даних про об'єм і структуру накопиченого економічного потенціалу, включаючи основні фонди, інфраструктурні системи, кадровий потенціал, науково-технічний потенціал. При поступальному розвитку економіки, цей потенціал реалізується у ВВП. При цьому, чим вище потенціал, тим, як правило, більше продукту проводиться на душу населення.

Проте в умовах кризового розвитку ця залежність в окремі періоди часу може порушуватися, і, отже, на основі тільки одного показника, що характеризує масштаби виробництва, не можна з упевненістю судити про рівень розвитку регіону.

Сутність соціально-економічного потенціалу на регіональному рівні випливає з єдності економічної та соціальної політики. Серед вихідних компонентів особливо вирізняються природа, людина та виробництво. А рівень, структура, динаміка матеріального виробництва визначають соціально-економічні можливості.

Тому, підводячи підсумок, вважаємо, що соціально-економічний потенціал регіону можна розглядати як можливість системи ресурсів (природно-ресурсний, демографічний, науково-технічний, виробничий, науковий, рекреаційний, інформаційний, соціально-культурний потенціал) регіону забезпечувати суспільство необхідними продуктами за для задоволення його потреб при ефективному використанні наявних ресурсів.

Література:

1. Збарський В.К. Економічний потенціал регіону в умовах становлення малих підприємств // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – с. 99 – 106.

2. Сабитова Н. М. О понятии финансового потенциала региона и методологии его оценки // Финансы. – 2003. – №2.