Державне управління/ 2.Сучасні технології управління

Хміль Н.В.

ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: КОНСТИТУЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ

Правовий режим господарювання в Україні складається із державного регулювання макроекономічних процесів і ринкових взаємовідносин суб’єктів господарювання. Підприємство як суб’єкт створюється для задоволення суспільних та особистих потреб. Відповідно до цього визначаються загальні принципи соціальної, а також інноваційної та інвестиційної видів діяльності.

Державне регулювання соціального розвитку визначає Конституція та закони України, нормативно-правові акти Президента і Кабінету Міністрів України, нормативні акти місцевих державних адміністрацій (МДА) та органів місцевого самоврядування (ОМС). Найвищою соціальною цінністю в України є людина, яка має право користуватись об’єктами права державної і комунальної власності українського народу. Держава забезпечує захист прав і свобод людини і рівність усіх суб’єктів господарювання перед законом. Добробут країни є похідною від добробуту населення, тому держава повинна дбати про своїх громадян. Держава створює умови для реалізації прав і свобод людини і відповідає перед нею за свою діяльність. Державна влада в Україні представлена органами законодавчої, виконавчої та судової влади. Єдиним органом законодавчої влади є Верховна Рада України, до повноважень якої входить затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Кабінет Міністрів України (вищий орган виконавчої влади) забезпечує права і свободи людини, державний суверенітет і економічну самостійність України та проведення політики у соціальній сфері і розробку програм соціального розвитку, рівні умови розвитку всіх форм власності. ОМС підконтрольні відповідним органам виконавчої влади, але при цьому мають право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Рис. Структурна схема блоків Конституції України у частині

реалізації соціальної місії системи державного регулювання

Одночасно Конституція України регулює сферу трудової діяльності таким чином, що кожен має право на працю яку він вільно обирає для того щоб заробити собі на життя. Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається Законом України «Про оплату праці». Той хто працює, безперечно, має право на відпочинок та соціальний захист у разі втрати повної, часткової чи тимчасової працездатності та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не зважаючи на структуру побудови та взаємодію різних гілок органів державної влади, конституційне гарантування прав і свобод громадян України повинно знайти своє адекватне втілення у норматитвино-правових актах нижчого рівня. Загальновідомою на сьогодні є суттєва відмінність в рівнях соціального розвитку міських і сільських територій. На даному етапі дедалі більше приділяють увагу розвитку соціальної інфраструктури села. Саме на це націлює Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року (постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1158). При цьому розвиток українського села має здійснюватися з врахуванням вимог ратификованої у 2006 р. Україною Європейської соціальної хартії (ETS 163), рекомендацій Міжнародної організації праці та інших міжнародних актів. Тобто, хоча Конституція забезпечує рівні права в реалізації трудової діяльності, але ще залишається актуальним питання ринку праці, особливо в сільській місцевості. Існує також ряд проблем які впливають на соціально-економічний розвиток України в цілому серед яких безробіття, міграційний відтік населення, демографічна криза, «відмирання» населених пунктів, незадовільна соціальна інфраструктура. Для подолання їх та поліпшення стану соціального розвитку країни необхідно посилити роль держави в проведенні соціальної політики.

Висновок: проведений аналіз дає підстави стверджувати наступне:

● соціальний розвиток України (людина як мета і найвища соціальна цінність, територіальні громади) – чільна складова державного регулювання;

● конституційні засади державного регулювання системи соціального розвитку України містять фундаментальні передумови забезпечення соціальної спрямованості економіки, яка має втілюватися на основі актів нижчого рівня.