Іванський І.Д., Давиденко І.С.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

ВМІСТ ГОРМОНУ ПЛАЦЕНТАРНОГО ЛАКТОГЕНУ ТА ЗАГАЛЬНОГО БІЛКА У СИНЦИТІОТРОФОБЛАСТІ ПЛАЦЕНТИ ПРИ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТІ У ВАГІТНОЇ

Вивчено 77 плацент терміном гестації 37-40 тижнів, серед яких 28 спостережень відносилися до фізіологічної вагітності, 24 – до прихованого залізодефіциту, 25 – до маніфестного (клінічно вираженого) залізодефіциту. Стан обміну заліза та відповідно наявність залізодефіциту у матері оцінювали за методами, описаними нами раніше [6]. Групи порівняння за віком сформовані одноманітно (віковий діапазон – 18-29 років). У обстежених вагітних не відмічалося хвороб нирок, печінки або інших органів, як могли би суттєво негативно вплинути на білковий обмін.

Вміст плацентарного лактогену у трофобласті хоріальних ворсин визначали у гістологічних препаратах плаценти, де виконана імуногістохімічна методика з первинними поліклональними антитілами проти цього гормону та стрептавідин-авідиновою системою візуалізації первинних антитіл LSAB2 з використанням діамінобензидину (DAKO-Cytomation, Denmark-USA). Для визначення загального білка серійні гістологічні зрізи плаценти фарбували бромфеноловим синім за Бонхегом.

За допомогою цифрової фотокамери Olympus C740UZ та мікроскопа ЛЮМАМ-8 (при використанні водно-імерсійного об’єктиву 60^х) отримували цифрові копії зображення, які аналізували з використанням ліцензійної копії комп’ютерної програми "ВидеоТест – Размер 5.0" (ООО Видеотест, Санкт-Петербург, Россия, 2000). При аналізі зображення зондовим методом (діаметр зонда – 5 мкм) використовували комп’ютерно-денситометричний показник «оптична щільність» (у відн. од. опт. щільності). Величина вказаного показника прямо пропорційно відображає ступінь забарвлення (від «0» – абсолютно прозора ділянка, до «1» – абсолютно непрозора ділянка), яка в свою чергу віддзеркалює вміст (концентрацію) відповідної речовини, що визначена певною імуногістохімічною чи гістохімічною реакцією.

Між величинами показника «оптична щільність» для плацентарного лактогену та загального білка вивчені статистичні зв’язки, для чого застосовані відповідні статистичні методи, логіка використання яких описана в наступному розділі статті по ходу викладення матеріалу.

Згідно принципів аналізу статистичних залежностей [11] величини статистичної кореляції залежать в першу чергу від математичної моделі обраної залежності, тому кореляційний аналіз слід розпочинати насправді з регресійного аналізу – необхідно за допомогою об’єктивних методів (порівняльний аналіз величин коефіцієнтів кореляції, їх похибок, вірогідностей параметрів регресійного рівняння, залишків тощо) визначити форму залежності (прямолінійна, чи експоненційна, чи логарифмічна, чи квадратична, чи реципрокна тощо). Далі, відповідно до форми залежності, необхідно обрати адекватний метод обрахунку коефіцієнта кореляції, наприклад, для прямолінійної залежності використовують критерій Пірсона, чи критерій Спірмена, чи критерій Кендала (залежно від особливостей розподілу величин статистичних вибірок та задач дослідження). Непрямолінійні залежності обраховуються згідно принципів дисперсійного аналізу (генеральна лінійна модель) [11].

Візуальний аналіз графіків розподілу величин показав, що при фізіологічній вагітності та прихованому залізодефіциті спостерігається характерна риса – чим більше концентрація плацентарного лактогену, тим більше концентрація білка у трофобласті хоріальних ворсин. Разом з тим, найбільш адекватною математичною моделлю залежності одного параметра стану трофобласта від іншого виявилася не прямолінійна прямопропорційна залежність, а модель, яка описується рівнянням зворотного натурального логарифму. Для прикладу, надається графік розподілу досліджених величин та крива відповідного рівняння для прихованого залізодефіциту на рисунку 1. Параметри рівнянь залежності при фізіологічній вагітності та прихованому залізодефіциті були дуже близькими, а саме:

Фізіологічна вагітність: y = 1/(-3,58*ln(x)-0,895);

Прихований залізодефіцит: y = 1/(-3,59*ln(x)-0,894),

де y – оптична щільність (у відн. од. опт. щільності) забарвлення цитоплазми трофобласта хоріальних ворсин при імуногістохімічні методиці на плацентарний лактоген; x - оптична щільність (у відн. од. опт. щільності) забарвлення цитоплазми трофобласта хоріальних ворсин при гістохімічній методиці на загальний білок з бромфеноловим синім за Бонхегом. Надійність параметрів вказаних рівнянь дуже висока, адже всі вони визначені із вірогідністю p<0,01.

Рис.1. Графік розподілу величин оптичної щільності забарвлення на плацентарний лактоген та загальний білок у трофобласті хоріальних ворсин для прихованого залізодефіциту вагітної та визначена відповідним аналізом лінія рівняння: y = 1/(-3,59*ln(x)-0,894).

Відповідно до визначених форм залежності обраховані коефіцієнти криволінійної кореляції, які становили однакові величини для фізіологічної вагітності (n=28) та для прихованого залізодефіциту (n=24): r=0,999 (стандартна похибка s=0,006; p<0,001; довірчий інтервал: 0,987-1,000).

Для прихованого залізодефіцитна встановлена прямопропорційна прямолінійна залежність (рис.2), яка описується рівнянням: y = 1,392*x-0,111.

Рис.1. Графік розподілу величин оптичної щільності забарвлення на плацентарний лактоген та загальний білок у трофобласті хоріальних ворсин для маніфестної форми залізодефіциту вагітної та визначена відповідним аналізом лінія рівняння: y = 1,392*x-0,111.

Оскільки для маніфестної форми залізодефіциту визначена прямолінійна залежність, коефіцієнт кореляції обрахований за методом Пірсона, який становив: r=+0,994 (стандартна похибка s=0,015; p<0,001; довірчий інтервал: 0,965-1,000). Непараметричний метод обрахунку коефіцієнта кореляції Спірмена показав близьке до вказаного значення коефіцієнта кореляції – +0,992. Наведені дані, на нашу думку, вказують не тільки на залежність між продукцією трофобластом хоріальних ворсин плацентарного лактогену та концентрацією в ньому білку, але і на те, що при маніфестній формі залізодефіциті у вагітної міняється форма цієї залежності. Величини ж довірчих інтервалів коефіцієнтів кореляції показують, що сила зв’язку між дослідженими параметрами стану трофобласта хоріальних ворсин не змінюється при наростанні залізодефіциту у вагітної. Вказане тлумачення дозволяє розглядати можливість розробки засобів регуляції білкового обміну у трофобласті хоріальних ворсин через вплив на продукцію плацентарного лактогену однаково при всіх формах залізодефіциту вагітної.

Висновки.

1. При фізіологічній вагітності та прихованому залізодефіциті у вагітної між концентрацією у трофобласті хоріальних ворсин плацентарного лактогену та загального білка існує залежність, яка найкраще описується рівнянням зворотного натурального логарифму.

2. При маніфестній формі залізодефіциту у вагітної вказана залежність набуває прямопропорційної прямолінійної форми.

Література.

1. Давиденко І.С., Жук О.С., Солован Н.І. Комп'ютерна денситометрія продуктів гістохімічних реакцій у плаценті // Вісник проблем біол. і мед. - 2003.- Вип.1.- С.89-91.

2. Давиденко І.С. Морфологія еритроцитів венозної крові вагітної та інтервільозних просторів плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних, що поєднана з хронічною плацентарною недостатністю // Бук. мед. вісник. - 2005.- Т.9, №4. – С.19-23.

3. Давиденко І.С. Окиснювальна модифікація білків у хоріальних ворсинах плаценти в різні терміни гестації при залізодефіцитній анемії вагітних (гістохімічне дослідження) // Наук. вісник Ужгородського університету, серія "Медицина".- 2006.- №28. – С.44-48.

4. Давиденко І.С., Задорожна Т.Д. Иммуногистохимия плацентарного лактогена с помощью компьютерной микроденситометрии в синцитиотрофобласте плаценты в связи с железодефицитной анемией беременных // Здоровье женщины.- 2005.- №2 (22) - С.35-38.

5. Крилюк М.С., Давиденко І.С. Імуногістохімічні дослідження плацентарного лактогену синцитіотрофобласта хоріальних ворсин при кальцинозі плаценти у спостереженнях передчасних пологів // «Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів». - Тернопіль: Укрмедкнига. – 2006. – С.64-66.

6. Пісков Г.Г., Іванський І.Д. Визначення нормальних значень показників обміну заліза у вагітних, плодів і в плаценті // Здоровье женщины.- 2006.- №4 (28) - С.80-82.

7. Пішак В.П., Давиденко І.С., Роговий Ю.Є. Комп'ютерно-денситометричні та спектральні параметри білкового компонента трофобласта, децидуоцитів, материнських і плодових еритроцитів плаценти при експериментальній гіпохромній анемії вагітних // Одес. мед. ж.- 2003.- №.6 – С. 26-29.

8. Хорошун В.В., Давиденко І.С. Кількісне імуногістохімічне дослідження вмісту плацентарного лактогену в синцитіотрофобласті плаценти при пониженому вмісту загального білка в крові матері // Хист. - 2006, вип.8. – С.232.

9. Шендерюк О.П., Давиденко І.С. Спосіб вимірювання окиснювальної модифікації білків в структурах плаценти // Деклараційний патент України на винахід №13712 U.- 17.04.2006.- Бюл. №4.- 2с. (заявл. 14.10.2005, №u200509673, БДМУ).

10. Benirschke K., Kaufmann P. Baergen R.N. Pathology of the human placenta. - 5th ed. - 2006. - New York: Springer. – 1070 p.

11. Hardle W., Mori Yu., Vieu Ph. Statistical Methods for Biostatistics and Related Fields. - Berlin Heidelberg: Springer-Verlag, 2007.- 372 р.