Вихристюк Л.С.

Донбаський державний технічний університет

Філологічні науки/ 6

Актуальні проблеми перекладу

Міжгалузева та внутрішньогалузева омонімія термінів

Науково-технічний термін визначається як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної або професійної галузі науки чи техніки. Терміни є суттєвою складовою науково-технічної інформації і становлять одну з головних труднощів науково-технічного перекладу через неоднозначність використання та відсутність точних лексичних відповідників при перекладі. Крім того, треба зважати на варіативність використання термінів в різних варіантах англійської мови, коли один і той же термін може позначати різні явища, процеси, об’єкти тощо.

Розглянемо труднощі, що виникають при перекладі іншомовного тексту через існування лексичних елементів, тотожних за формою, але досить відмінних за значенням – омонімів. У мові науки і техніки омонімія термінів особливо поширена через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується семантична форма словотворення, коли існуючій формі слова надається інше конкретне значення. Так, наприклад, загальновживане слово guide перекладається як “гід, керівник, провідник, проводир, керівництво (до чогось), путівник, дороговказ, поводир, підручник, покажчик”. У промисловості та техніці як термін воно має такі відповідні галузеві значення: “обсадна труба” (гірнича справа); “проводка прокатного стану” (металургія); “направляюча жила” (геологія); “направляючий прилад” (машинобудування); “передаточний важіль чи підойма” (будівництво); “хвилевід” (радіоінженерія) тощо. Отже, бачимо, що точний характер значення даного терміну можна визначити лише належністю тексту оригіналу перекладу до певної галузі науки або техніки.

Особливої уваги потребує точний переклад омонімічних термінів з атрибутивним сполученням, коли означення передує терміну. У такому випадку словосполучення перетворюється на галузевий чи вузькогалузевий термін. Розглянемо, наприклад, варіанти перекладу слова engine. Його основі словникові значення як загальновживаного такі: “машина, двигун, паровоз”. Але з іншого боку, дане слово можна розглядати як загальнонауковий термін з таким же семантичним значенням. Політехнічні словники пропонують його як термін широкого використання. При додаванні ж до нього атрибутивного компоненту термінологічне сполучення набуває таких значень: “air engine”- компресор (технічне промислове обладнання); “beating engine”- розмелювальна машина, рол (виробництво паперу); “blast engine”- повітродувка (металургія); “field engine”- трактор (сільськогосподарча техніка); “fire engine”- пожежний насос; “man engine”- підйомник для людей , кліть (шахтне виробництво); “oil-electric engine”- дизель-генератор (енергетична промисловість); “hoisting engine” – підйомна машина (будівництво); “pumping engine”- насос (водопостачальні системи); “reheat engine” – двигун з форсажною камерою (авіація), “skid engine” – скідер, механічна лебідка, двигун, “winding engine” - лебідка. У даному випадку означення є лівостороннім.

Прикладом термінотворення за допомогою надання атрибутивного значення слову engine є словосполучення “engine crew” - паровозна бригада; “engine driver” – машиніст; “engine room” - машинне відділення. Усього ж політехнічні словники пропонують 105 значень терміну engine з атрибутивним компонентом.

Розглянемо приклади внутрішньогалузевої омоніміі термінів.

Так, у авіаційній промисловості термін air engine вживається у значенні “пневматичний двигун”, air-chamber diesel engine - “повітряно-камерний двигун”, (air) ram-jet- engine – “прямоточний повітряно-реактивний двигун”, side-by-side (air) engine – “двигун з паралельно розміщеними циліндрами”, (air) twin engine – “двигун з V-подібним розміщенням циліндрів, дворядний двигун”, (air) arrow engine - “двигун з W-подібним розміщенням циліндрів”.

Прослідкуємо омонімію терміну engine далі. Як загальнонауковий, він має широке значення “машина, двигун”; у транспортній справі його значення вужчає: “двигун”; тоді як на залізничному транспорті engine перетворюється на вузькогалузевий термін: pilot engine- “маневровий локомотив”, railway engine - “паровоз, локомотив потягу”. При перекладі тексту із транспортної справи можливий неправильний переклад терміну engine у тому випадку, коли він вжитий у тексті у ширшому значенні, а вузький контекст не дозволяє визначити, у якому із можливих значень вжито даний термін.

Крім зазначеного виду омонімії термінів, коли одне значення терміну ширше іншого, існують ще й інші види термінологічної омонімії. Йдеться про суто терміни, які не мають загальновживаних лексичних відповідників. Один з таких видів термінологічної омонімії - це коли одна й та ж форма слова (тобто, терміну) має різне значення у різних галузях науки. Наприклад, соre в терміносистемі гірничої справи має значення “клиновий вруб”, в ядерній енергетиці - “активна зона (реактору)”, у геодезії - “керн, колонка (проба грунту, породи)”, у металургії - “стрижень”, у виробництві паперу - “накатний патрон”, у геології - “нуклеус” (основна зона накопичення).

Другий вид термінологічної омонімії виділяють у тому випадку, коли одна й та ж форма слова має різні значення в різних підгалузях суміжних галузей науки або техніки. Так, соre в електриці – “жила кабелю”, в енергетиці – “ротор двигуна”. Не менш важливим є вид термінологічної омонімії, коли одна й та ж форма має різні значення у різних підгалузях однієї й тієї ж галузі: у металургії green core означає “сирий стрижень”, а mould core – “ливарний стрижень”. І останнім можна відмітити вид омонімії, у якому одна й та ж форма слова має різні значення в межах однієї підгалузі. Наприклад, у ядерній фізиці one-pass core має значення “прямоточна активна зона”, а у ядерній енергетиці two-pass core означає “двоходовий стрижень”.

Зрозуміло, що вибір точного перекладного відповідника омонімічних термінів визначається конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак перекладацькі помилки можуть все ж виникати у зв'язку із неправильним вибором значення омонімічного терміну із суміжної галузі науки або техніки.