Вербалізація
концепту МІРА в сучасній англійській мові
Хомишак О. Б.
Стаття присвячена вивченню концепту МІРА
(КМ) та засобах його вербалізації у сучасній англійській мові. Дане
дослідження виконано у руслі антропоцентричної функціонально-когнітивної
парадигми сучасного мовознавства. Виявлено лінгвокогнітивну структуру КМ,
представленого в англійській мові (американський та британський варіанти).
Проаналізовано вербальні засоби реалізації КМ в англійській мові. Виділено
лексичні одиниці, неофіційні вирази,
прислів’я та ідіоми, які відображають КМ. Здійснено систематизацію засобів
вербалізації у сучасній англійській мові. Уточнено уявлення про культурний
потенціал мовного знака, специфіку вербалізації КМ під впливом позалінгвальних
факторів.
Ключові слова: концепт, міра, кількість, якість.
Мова – це явище суспільне, де історія
народу і культура знаходять своє відображення. Антропологічний підхід до мови
спостерігається ще у філософській концепції Вільгельма фон Гумбольдта, який
стверджував, що вивчення мови повинне здійснюватися у тісному зв’язку зі
свідомістю і мисленням людини, її культурою. На його думку, мова є тим
«знаряддям», яке створює специфічне мислення нації. В. фон Гумбольдт був першим,
хто систематизував уявлення про мову як картину світу. Мова є не лише засобом
відображення дійсності, а також її інтерпретації, що сприяє процесу пізнання
світу. Кожна мова несе своє світобачення і виступає медіатором між людиною і
світом. Послідовником концепції В. фон Гумбольдта був український мовознавець
О.О. Потебня. Досліджуючи взаємозв’язок мови і мислення, він продовжив ідею В.
фон Гумбольдта про те, що «мова є засобом не виражати вже готову думку, а
створювати її ..., вона є не відображенням сформованого світогляду, а основою
його формування» [ 4; 60 ]. О.О. Потебня констатував той факт, що представники
різних народів, культур не зовсім однаково розуміють почуту фразу, так як
вкладають в неї свої семантичні нюанси.
Однак недостатньо вирішеним є
питання співвідношення мови, з одного боку, свідомості і світогляду та культури
з іншого. Актуальність вивчення мовної свідомості, вербального образу світу
пов’язане з антропоцентризмом у мовознавстві на сучасному етапі.
Об’єктом багатьох вітчизняних
і зарубіжних досліджень стає вербальний образ світу, який існує у свідомості
носіїв певної культури. Процеси світосприйняття, категоризації та
концептуалізації дійсності предсавлені в концептах [ 2; 4 ]. Існують
неоднозначні визначення концепту, що часто ототожнюють його з поняттям. З метою
надання чіткого визначення концепту, ми з’ясуємо його витоки.
За П’єром Абеляром концепти узагальнюють ознаки речей,
включають важливу інформацію та створені розумом для внутрішнього використання [ 7; 257 ]. Загальне має значення для пізнання великого класу
індивідів і поширюється на розуміння сутності проявів індивідуальності. Він
також визнає реальність загального як думку, поняття, назву, які впливають на
пізнання [ 8; 78 ]. Сучасні
французькі філософи Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі не розмежовують поняття і концепт,
проте, вважають, що концепт притаманний лише філософії.
У лінгвокогнітивних
дослідженнях концепти представляють зв’язок феномена значення слова із знанням
і структурами їх відображення у свідомості [ 2; 9 ]. Так Г. Вежбицька під концептом розуміє об’єкт зі світу ідеального, що має
ім’я і відбиває культурно-зумовлені уявлення людини про дійсність [ 2; 10
]. У нашому дослідженні за основу буде
взято саме таке трактування концепту.
Сучасні лінгвістичні
дослідження спрямовані на вивчення мовних одиниць з урахуванням структури
людського знання, що вони репрезентують, а також дослідження ментальних
процесів, які закладені в основу мовної номінації. Об’єктом нашого аналізу є
концепт МІРА (КМ) та засоби його вербалізації в сучасній англійській мові.
Усі види та форми матерії
мають кількісні та якісні характеристики. Саме Г.В.Ф. Гегелю належить
формулювання принципу переходу кількісних змін у якісні та якісних у кількісні.
Визначаючи єдність, взаємозв’язок і взаємозалежність якості і кількості, Г.
Гегель дійшов до поняття «міра», яке поєднує кількість і якість та синтезує їх
у вищій єдності. За його словами, міра – це загальна логічна і гносеологічна
категорія, яка характеризує процес пізнання і мислення [ 10; 297
].
Формування та сприйняття
кількісного та якісного смислу як семіотичного процесу характеризується складністю концептуалізації.
Організуючим стриженем
когнітивного осмислення кількості ті якості є КМ, який відноситься до
концепту-максимуму [ 4; 152 ], оскільки охоплює всебічне знання мовцем смислу
слова.
Виходячи із визначень, які
існують у когнітології та психолінгвістиці, КМ можна трактувати як
культурно-відмічену вербалізовану смислову одиницю колективної свідомості
/знання, репрезентовану низкою мовних реалізацій, іманентно експлікуючих
культурні цінності представників конкретної лінгвокультури [ пор.: 11; 12 ].
Основною лінгвістичною
ознакою КМ є закріплення певних способів його мовної реалізації. Як засвідчують
тлумачні словники у британському і американському варіантах англійської мови,
прямими номінаціями такого концепту є лексеми quantity, quality, size, type, variety, price, cost, distribution, complexity.
Мета нашої праці - розглянути
мовні засоби репрезентації КМ в англійській мові, що відображають кількісні та
якісні відношення об’єктивної дійсності.
Числівники і слова міри в
американському та британському варіантах
мови мають деякі розбіжності, що ведуть до непорозуміння, пор.:
e.g. a
billion is a thousand million (AmЕ)
a billion is a million million (BrE)
Зіставний аналіз свідчить, що в англійській культурі певна річ, предмет,
явище може виступати як першочергове, початкове, тоді як в українській культурі
може набути другорядного, кінцевого значення:
e.g. The
ground floor (BrE) = the first floor (AmE, укр.м.)
Sunday is the first day of the week (BrE) = Monday is the first day of the week (укр.м.)
There are four fingers and one thumb on each hand (BrE) = There are five fingers on each hand (укр.м.).
Деяку невідповідність у вживанні кількісних і порядкових числівників спостерігаємо у англійській та українській мовах. Якщо в англійській мові використовується кількісний числівник, натомість в українській зустрічається порядковий. Відмінні випадки вживання кількісних і порядкових числівників трапляються у неофіційному стилі мовлення, наприклад:
e.g. Bus
number nine, a number nine bus (BrE, AmE) = дев’ятий автобус (укр.м.)
Room ten, room number ten (BrE, AmE) = десята
аудиторія (укр.м.).
В українській мові нульовий
як порядковий числівник використовується, тоді як в англійській мові він
вживається лише у наукових контекстах, пор.:
e.g. a zeroth-order differential equation
Крім того, якщо в різних
мовах можуть вживатися однакові порядкові числівники, то їх позиція стосовно інших
членів речення може різнитися, наприклад:
e.g. Beethoven’s Fourth Symphony (BrE) – Четверта симфонія Бетховена (укр.м.)
Певні особи, предмети, події та феномени, позначені кількісно чи якісно в англійській культурі, не завжди виражені відповідним способом в українській культурі, пор.:
e.g. a freshman – студент
1-го курсу
a sophomore – студент
2-го курсу
the soup - перше
the main course – друге
Отже, значення кількості і якості
виражаються експліцитно в номінаціях, прийнятих однією культурою і залишаються
імпліцитними в номінаціях, які використовуються іншою культурою [ див.: 13; 148
].
Щодо засобів вербалізації КМ в сучасній англійській мові,
перш за все, їх необхідно систематизувати, щоб мати чітке уявлення про них. У
лінгвістиці представлено два підходи до систематизації засобів вираження такого
типу. Один із підходів є запропонований С.О. Швачко, яка класифікує засоби
квантативності згідно їх приналежності до різних рівнів мови [ 12; 13-22
]. Тоді як вихідною точкою З.Я. Тураевої
і Я.Г. Біренбаума є онтологічна тріада, що базується на трьох категоріях
структури буття, таких як: предмети, процеси і ознаки [ 9; 122-130 ]. Компоненти цієї тріади
називають предмето-кількість, процесо-кількість та ознако-кількість.
Предмето-кількість – це
перелік предметів або їх частин і міри недискретних просторових одиниць. На
морфемному рівні предмето-кількість передається за допомогою складних та
похідних іменників, в яких корені мають числове значення, наприклад, tricycle, trident, dialogue, monologue, duopoly, monopoly, semicolon, semi-circle і т.п. Предмето-кількість може номінуватися такими
лексичними засобами як займенники, що виражають одиничність (each, every), сумарність (many, much, few), взаємність (each other, one another) та орієнтацію в просторі (this, that) [ див.: 5; 1 ].
Процесо-кількість – це
перелік процесів або їх частин та встановлення тривалості безперервного
процесу. Процесо-кількість може виражатися на морфемному рівні за допомогою
наступних засобів: префікс ex- та постпозитивне
сполучення to-be у поєднанні з іменником для вираження
порядкової процесо-кількості (ex-president, doctor-to-be), префікс re- у поєднанні з дієсловами відображає повторюваність дії (rejoin, replace, reissue), суфікси «фреквентивності» -le, -er ( giggle, mutter ). Для вираження повторюваної дії на морфологічному рівні
використовуються конструкції would / will / used to + infinitive: My parents would come to their
granny on Saturdays; He used to phone her on the weekends. Серед
лексичних засобів вираження процесо-кількості виділяються наступні: засоби
вираження повторюваної дії (twice, thrice, sometimes, repeatedly), їх еквівалент more than once та індикатори тривалої дії (for a long
time, during three hours, all Monday night), темпоративи (again, once more, for the fourth time). Дієслова є також засобами вираження процесо-кількості,
а зокрема: to double, to quaretr, to ten. Дієслівні основи, які виражають тривалість last, wait – є лексичними
засобами процесо-кількості [ див.: 5; 1 ].
Ознако-кількість – це міра
інтенсивності певної якості предмета чи процесу. На морфемному рівні сюди
відносяться такі морфеми –let, -ie (couplet, girlie), які відображають кількісні ознаки у формі апроксимативної оцінки. На
цьому рівні використовуються інтенсифікуючі префікси hyper, over, out, super та префікси, які вказують на недостатню інтенсивність (under), наприклад, hyperactive, overcooked, outbrave, supernatural, underdone, а також релаксивний –ish ( foolish ); складні
слова з першим компонентом, який вказує на частину цілого: half-measured, half-done, semi-detached. На морфологічному рівні основними засобами вираження
ознако-кількості є ступені порівняння та їх еквіваленти (more than, less than, better than); прислівники ступеня і міри) ( very, too, extremely); прикметники (dual, double, decimal, high, low ) та
адвербіальні сполучення (two times easier) [ див.: 5; 1 ].
Універсальними засобами
вербалізації предмето-, процесо- та ознако-кількості є повторення на
синтаксичному рівні, наприклад:
Their son would have been very, very rude.
Mum argued
and argued without stopping.
There were
shelves and shelves of books in his study.
О.І.
Петровська зазначає, що за допомогою
повтору можна виявити основні кількісні семи певного онтологічного виду, а
саме: повторення прикметника або прислівника – інтенсивність прояву якості,
повторення дієслова – тривалість або повторюваність дії, і повторення
непредикативного іменника - чисельність.
КМ вербалізується не лише
окремими лексичними, а й ідіоматичними
одиницями. Наведемо низку прикладів ідіоматичних одиниць, які містять кількісні
та порядкові числівники:
1) ідіоми (аll in one breath; one in
a hundred / thousand; at first glance; first things first; on a first name
basis with smb; of the first water; first thing in
the morning; to divide / cut smth in two; to put two
and two together; that makes two of us;
to take smb down a notch / peg or two; to be in two
minds about smth; second to none; on second thought;
to play second fiddle to smb; second nature to smb; in one’s second childhood; on all fours; a nine to
five job; dressed to the nines; nine times out of ten; at the eleventh
hour; an eleventh hour decision; to talk
nineteen to the dozen; to split / divide smth / go
fifty fifty; zero option; zero hour; to come to nought; first come, first served; two can play at that
game; half a loaf is better than no bread; give smb
an inch and they’ll take a mile / yard; one’s man meat is another man’s poison;
when you’ve seen, heard one, you’ve seen, heard them all; possession is nine tenth
of law; it’s six of one and half a dozen of the other; one step forward, two steps back; a stitch in
time saves nine; one good turn deserves another; two wrongs don’t make a
right);
2) прислів’я (a bird in the hands is
worth two in the bush; there is one born every minute; two’s company, three’s
crowd ; there’s a first time for everything);
3) неофіційні вирази all in one piece; to get / give smb the third degree; to be behind the eight ball; ten to
one (smth will happen); to take / catch forty winks;
to look like a million dollars; to zero in on smth).
Таким чином, мовна картина світу є вербальною реалізацією
концептосфери, що має складну структуру і містить універсальні і
етно-специфічні концепти. Досліджуючи КМ, ми дійшли висновку, що цей універсальний
концепт набуває етно-культурних особливостей під впливом менталітету нації, що
і відображається відповідною мовою. КМ англомовної картини світу представлений
у вигляді лексичних одиниць, словосполучень, синтаксичних конструкцій та ідіом.
Систематизувавши засоби вербалізації КМ в сучасній англійській мові,
встановлено їх поділ на предмето-, процесо- і ознако-кількісні. Згідно такого
підходу, засоби вираження даного концепту репрезентуються на морфемному,
морфологічному та синтаксичному рівнях.
Отже, пізнання відношення
кількісних і якісних ознак оточуючого світу знаходить своє відображення у
англомовній картині світу, а зокрема – у засобах вербалізації КМ, які
демонструють розбіжності у світогляді і національній ментальності.
Література:
1.
Вежбицька А.
Язык, культура и познания. – М.:
Русские словари, 1997. – 410с.
2.
Городецька О.В. Національні-марковані концепти
в британській мовній
картині світу XX століття: Автореф. дис. … канд. філол.
наук. – Київ, 2003. – 20с.
3.
Гумбольдт В.
Язык и философия культуры: М.:
Прогресс, 1985. – 465 с.
4.
Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – Київ, 2003. - 464 с.
5.
Петровська О. І. Засоби вираження категорії кількості в сучасній англійській мові // http://www.rusnauka.com/ONG_2006/Philologia/17929. doc.htm.
6.
Потебня А.А. Мысль
и язык // Потебня А.А. Эстетика и поэтика. – М.,
1976. – С. 35 – 220.
7.
Селіванова О.
Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля. – К,
2006. – 716 с.
8.
Скотний В.Г. Філософія: історичний і систематичний курс. – К.: Знання України, 2005. – 576 с.
9.
Тураева З. Я., Биренбаум
Я.Г. Некоторые особенности категории количества ( на материале английского
языка ) // Вопросы языкознания. – 1985. - № 4. – С. 122-130.
10.
Філософський словник // Під редакцією В.І. Шинкарука. – Київ, 1973. – 600 с.
11.
Шамаєва Ю.Ю. Когнітивна структура концепту РАДІСТЬ ( на
матеріалі англійської мови ): Автореф. дис. … канд. філол. наук. – Харків,
2004. – 28с.
12.
Швачко С.А. Языковые средства выражения количества в
современном английском, русском и украинском языках. – Киев, 1984. - С. 9-40.
13.
A New University
English grammar (Грамматика современного
английского языка): Учебник для студ. высш. учеб.
заведений // О.В. Емельянова, А.В. Зеленщиков, Е.С. Петрова и др.: // Под ред.
А.В. Зеленского, Е.С. Петровой. – СПб.: Филологический
факультет СпбГУ: - М.: Изд. центр «Академия»,
2003. –
640 с.
14. MacMillan English Dictionary for Advanced Learners. – Oxford: MacMillan
Eduction, 2002. – 1689 p.
15. The World Book
Dictionary. – Chicago: World Book, 1986. – 2812 p.