Шмига Тетяна
Студентка Т-6 групи(заочне відділення)
Естетична суть мистецтва
Важливість мистецтва в естетичному вихованні не викликає сумніву, оскільки воно є власне його суттю.
Особливість мистецтва як засоби
виховання полягає в тому, що в мистецтві "згущує, сконцентрований творчий досвід людини, духовне
багатство". У художніх добутках
різних видів мистецтва люди виражають
своє естетичне відношення
до світу суспільного
життя і природи, що нескінченно розвивається. "У мистецтві відбивається
людський духовний світ, його відчуття,
смаки
ідеали" . Мистецтво дає величезний матеріал для пізнання життя. «У тому-то
і полягає основна таємниця художньої творчості, що художник, помічаючи основні тенденції
розвитку життя, втілює
їх а такі повнокровні художні образи,
які з величезною емоційною силою діють на кожну
людину, примушуючи
його постійно роздумувати про своє місце і призначення в житті» .
В процесі спілкування дитяти
з явищами мистецтва,
накопичується маса різноманітних,
у тому числі і естетичних, вражень.
Мистецтво надає
широка і багатобічна
дія на людину. Художник,
створюючи свій добуток,
глибоко вивчає життя, разом з героями любить, ненавидить, бореться, перемагає, гине, радіє і
страждає. Будь-який добуток
викликає наше у
відповідь відчуття.
Б.М. Неменський так описав це явище: "І хоча сам по собі творчий процес
створення художнього
добутку неначе вже здійснився, кожна людина услід за
художником творцем
занурюється в нього
всякий раз, коли
сприймає витвір мистецтва. Він знов
і знов в міру своїх
особистих здібностей
стає творцем, "художником",
переживаючи життя як
би "душею автора" того або іншого добутку, радіючи або захоплюючись, дивуючись або
випробовуючи гнів,
досаду, відразу".
Зустріч з явищем
мистецтва не робить
людини відразу духовно багатим або естетично розвиненим, але досвід естетичного переживання пам'ятається довго, і людині завжди хочеться
знов відчути знайомі
емоції, випробувані
від зустрічі з прекрасним.
"Збагнення мистецтва є пізнавальний процес глибоко творчого
характеру", - відзначають автори книги "Естетичне виховання школярів"
."Енергія активного, творчого відношення людини до мистецтва залежить як від якості
самого мистецтва, так і від індивідуальних здібностей людини, від його власної
духовної напруги і
від рівня його художньої освіти".
Ті ж автори зробили правильне зауваження: "Тільки|лише| справжнє мистецтво виховує, але тільки людина з
розвиненими здібностями може прокинутися співтворчості і творчості".
Мистецтво може і не виконати своєї виховної ролі, якщо дитя не отримає власне художнього
розвитку і освіти, не
навчиться бачити, відчувати
і розуміти прекрасне в
мистецтві і житті.
Життєвий досвід
дитяти на різних стадіях
його розвитку настільки обмежений, що діти не скоро навчаються виділяти із
спільної маси власне
естетичні явища. Завдання
педагога виховати у дитяти
здатність
насолоджуватися мистецтвом, розвинути естетичні потреби, інтереси, довести їх
до ступеня естетичного
смаку, а потім і ідеалу.
Розглядуючи
проблему естетичного виховання засобами
мистецтва необхідно враховувати вікові особливості школярів. Виховання
мистецтвом тим самим переслідує мету,
раніше всієї дії на
внутрішній світ дитяти,
на його індивідуальне духовне багатство, яке визначить і його подальшу поведінку"
В зв'язку з цим стає
абсолютно зрозуміло: для
того, щоб вести дитину
по шляху творчого збагнення мистецтва, потрібно знати, як впливає мистецтво, в
чому поміщена його
виховна роль.
Існує декілька видів мистецтва: література, музика, образотворче
мистецтво, театр, кіно, хореографія, архітектура, декоративне мистецтво та
інші. Специфіка кожного виду мистецтва в тому, що воно особливо впливає на
людину своїми специфічними художніми засобами і матеріалами: словом, звуком, рухом, фарбами, різними природними
матеріалами. Музика, наприклад, безпосередньо звернена до музичного відчуття людини.
Трудове виховання має органічний характер,оскільки
спрямоване на залучення до праці. Там, де праця,у будь-якій діяльності,стає
творчістю, там вона збігається з естетичною діяльністю.
Кожен вид мистецтва і мистецтво взагалі звернено до будь-якої людської
особи. А це
передбачає, що
будь-яка людина може розуміти всі види мистецтва. Педагогічний сенс цього ми розуміємо в тому, що
не можна обмежувати виховання і розвиток дитяти лише одним видом мистецтва. Тільки сукупність їх може забезпечити
нормальне естетичне виховання. Це, звичайно, зовсім не означає, що людина повинна неодмінно
випробовувати
однакову любов до всіх видів мистецтва. Ці положення добре виділені в праці А.І. Бурова. «Здібності
дитини неоднакові, і
тому кожен вольний
відповідно до них віддавати перевагу тому або іншому виду мистецтва, що
любиться йому. Всі мистецтва мають бути доступні людині, але вони можуть мати неоднакове
значення в його індивідуальному житті. Повноцінне виховання неможливе без
сприйняття людиною і без дії на нього всієї системи мистецтв. Тим самим духовні
сили дитини розвиватимуться більш менш рівномірно».