Дмітрієнко Ю.Н.

член-кореспондент Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності, доктор філософії, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проректор з наукової роботи Університету мислі, Дмитрієнко І.В.

ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ МАНІПУЛЯЦІЇ МАСОВОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ПРАВОВОЮ СВІДОМІСТЮ ТА ПРАВОВОЮ КУЛЬТУРОЮ В ПОЛІТИКО-ПРАВОВІЙ РЕКЛАМІ

WHAT IS A MANIPULATE MASS UKRAINIAN PRPAVOVYM SOZNANIPEM IN POLITICIAN-LEGAL REKLAMPE?

Ключові слова: правова свідомість, маніпуляція правосвідомістю.

В статтi пропонується аналіз різних підходів до дослідження природи та проблем маніпуляції українською правовою свідомістю в політико-правовій рекламі

Misapplication of the legal consciousness is for the first time analysed In article in political and legal advertisement

Актуальність теми дослідження виявляється в тому, що масштабні соціально-політичні перетворення українського суспільства актуалізують вивчення правових інститутів, які здійснюють вплив на українську правову свідомість, яка за перехідного правостановлення виконує функції механізма правового регулювання чинних правовідносин, а отже набуває сутнісного значення та вивчення (П.І. Новгородцев, І.О. Ільїн, Г. В. Гегель, В.Я. Тацій, М.І. Козюбра, Л.В. Петрова та ін.). Звісно, що основним механізмом, що встановлює взаємозв'язок між правовими процесами, що відбуваються, і перцептивним екраном сучасного правового електорату, є політико-правова реклама, яка досить слабо вивчена. Зазначена проблема пов'язана з державною програмою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Формування механізму реалізації та захисту прав і свобод громадян України”.

Метою наукової статті є аналіз різних тенденцій та підходів до виявлення засобів маніпулятивної дії реклами регіональних політико-правових суб'єктів та її комунікаційної ролі за умов системної правової трансформації регіонів України під час підготовки до проведення позачергових виборів в Верховну Раду України. У роботі при аналізі різних розвиткових тенденцій використовувалися методи структурно-лінгвістичного аналізу, експертних оцінок, експрес-аналізу, конвент-аналізу, дискурс-аналізу.

Серед робіт, що стосуються даної проблематики, слід виділити, перш за все, монографію Е. Егорової-Гантман і К. Плешакова «Політична реклама» (Егорова-Гантман і Плешаков, 2002) [1, с. 250-251], що містить розділ про маніпуляцію в політико-правовій рекламі, Б.Н. Бессонова «Ідеологія духовного придушення» (Бессонов, 1978) та С.Г. Кара-Мурзи «Маніпуляція свідомістю» (Кара-Мурза, 2003) [2, с. 25], [3, с. 115], що розглядають феномен маніпуляції в системі російської політико-правової комунікації, яка має багато тотожніх рис з українською. Деякі механізми маніпулятивного впливу політико-правової реклами на масову правову свідомість частково розглянуті в роботах Л. Войтасика (Войтасик, 1981) [4, с. 6], Е. Доценко (Доценко, 1993; 2000), А. Цуладзе (Цуладзе, 2000). Аналіз окремих засобів дії, представлений в працях вітчизняних і зарубіжних авторів, пов'язаних з процесом індоктринації пострадянського перехідного суспільства. Так, наприклад, питання правової міфології зачіпаються в працях Н.С. Автономової (Автономова, 1988) [5, с. 456], П.С. Гуревича (Гуревич, 1991), Э. Кассирера (Cassirer, 2001), М.А. Лівшица (Лівшиц, 1980), Г. Шиллера (Шиллер, 1980), К.- Г. Юнга (Юнг, 1991) та ін. Роль стереотипів у формуванні суспільно-правової свідомості показана в роботах Т.Е. Васильевої (Васильева, 1988), У Ліппмана (Lippmann, 1965), Е. Ноель-Нейман (Ноэль-Нейман, 1978), О.Ю. Семендяєвой (Семендяева, 1985). Фрагментарна більшість аспектів нашої проблеми висвітлюється у низці робіт, що стосуються технологій проведення виборчих кампаній, правової та політичної іміджелогії, Т.В. Ляпіної (Ляпина, 2000), А.А. Максимова (Максимов, 1999), Г.Г. Почепцова (Почепцов, 2000), О.А. Феофанова (Феофанов, 2000). Стилістичні особливості повідомлень в політико-правовій рекламі відображені в роботах Ю.А. Асєєва (Асеев, 1973), А.Н. Жмирикова (Жмириков, 1995), С.Ф. Лісовського (Лесовський, 2000), В.Л. Музиканта (Музикант, 1998).

Розмитість термінів і відсутність їх чіткої диференціації зумовлює різні підходи до визначення об'єму понять «політико-правова реклама», «передвиборна агітація», «політична, правова пропаганда». He знята проблема співвіднесення політико-правової реклами та маніпуляції правовою свідомістю. Висновки дослідників про зв'язок політико-правової реклами і масової правової свідомості часто спираються тільки на теоретичні підстави. До кінця не вивчений потенціал різних способів дії на електоральну правову поведінку. Відсутні дослідження маніпулятивної дії регіональної політико-правової реклами, що спонукає до їх ретельного вивчення [6, с. 75-76].

Розмірковувачи про політико-правову рекламу як про комплексну технологію маніпулювання політико-правовою свідомістю, слід зазначити, що правова „індустріалізація” перехідного суспільства і „моральна” десакралізація владних інститутів стали «важливим імпульсом правового розвитку» (Шумпетер, 1995). В процесі правової «ринкової» трансформації механізмів державного управління, на думку Р. Лебона, «божественне право мас повинне замінити божественне право королів» (Лебон, 1995). Маніпуляція правовою свідомістю розглядається як акт впливу на людей і приховане управління ними. Низка авторів (У. Знаков, К. Шмідт та ін.) нотує про необхідність ухвалення її як даність. Інші вчені (X. Ортега-і-гассет, А. Мейер) виводять феномен маніпулювання правовою рекламою як маніпулювання правовою свідомістю з необхідності духовної диктатури меншості над більшістю. А. Мейер, зокрема, для позначення процесів маніпуляції використовує терміни «соціалізація» і «легітимація», в результаті яких індивідуум перетворюється «на корисного і досягаючого успіху члена суспільства» (Бессонов, 1978).

Проте більшість дослідників (С.Г. Кара-Мурза, Э. Кассирер, Р. Франк, К. Ясперс) рахує загалом правове маніпулювання явищем, властивим виключно нашому часу. Маніпуляція правовою свідомістю розглядається як: (1) психічна дія, яка проводиться таємно, в збиток тим особам, на яких воно націлене (Franke, 1964); (2) суспільне і державне культивування правових і неправових ситуацій за допомогою цілеспрямованого управління з тим, щоб вирішальним чином формувати суспільну та правову структуру (Р. Шишков) (Бессонов, 1978); (3) духовне управління людиною, зумовлене дією правових ірраціональних і емоційних засобів і аргументів (Бессонов, 1978); (4) приховане застосування сили права, закону або неправа врозріз з передбачуваною волею іншого (Шостр, 1992); (5) спонука правової або неправової поведінки за допомогою обману або грою на передбачуваних слабкостях іншого (Дж. Рудінов) (Бессонов, 1978); (6) приховане владне, регулятивне або злочинне примушення, програмування думок і намірів (Шиллер, 1980).

За рідкісним виключенням, практично всі дослідники відзначають езотеричний характер маніпуляції правовою свідомістю. Нами маніпуляція правовою свідомістю інтерпретується, як здатність суб'єктів проводити свою волю в правових нормах, суспільному житті шляхом прихованої дії різними способами на керовані об'єкти з метою їх підпорядкування. Г. Шишков для позначення поняття «маніпуляція» використовує термін «феномен керованого омассовлення». Не дивлячись на достатньо глибоке теоретичне дослідження питання, єдина парадигма типології влади відсутня. Виділяючи маніпуляцію правовою свідомістю як самостійну форму влади разом з переконанням, силою, авторитетом, примушенням й спонукою, дослідники відзначають певну складність у відмежуванні їх від владного маніпулювання (Ледяєв, 2001). Приховуваня суб'єктом частини правової інформації, наприклад, щодо своїх цілей і намірів, є обов'язковою ознакою маніпуляції правовою свідомістю (Пугачов і Соловйов, 1999). Тим самим виявляється подібність маніпуляції правовою свідомістю із спонукою до обов’язкового психологічного впливу на інших.

Виходячи з визначення обману як «помилкового, невірного повідомлення, здатного ввести в оману того, кому воно адресоване» (І.В.Дмитрієнко), відмінною рисою маніпуляції правовою свідомістю є той факт, що маніпулятор оперує за більшості випадків достовірною правовою інформацією (Дубровський, 1994). На наш погляд, на відміну від обману, маніпуляція правовою свідомістю завжди є нормативно-усвідомленими діями маніпулятора. Політико-правова маніпуляція і масове навіювання також мають багато загального, але не співпадають, оскільки маніпуляція пов'язана з суспільно-правовими процесами в цілому, а навіювання розглядається як індивідуальний психолого-правовий процес. Г.С. Джоуетт і В. О'доннел рахують навіювання підрозділом політико-правової комунікації (Джоуетт і О'доннел, 1988). На наш погляд, складність розмежування маніпуляції правовою свідомістю та інших форм маніпуляцій зумовлена тим, що за маніпуляції правовою свідомістю поєднуються різні стратегії і способи здійснення влади. Тому доцільно виділяти «насильницькі» і «ненасильницькі» методи маніпуляції правовою свідомістю.

«Ненасильницька» маніпуляція правовою свідомістю, що експлуатує прийоми переконання, спонуки, навіювання і обману, в сучасному суспільстві найбільш поширена. «Насильницькі» методи, засновані на інкорпорації елементів примушення і сили, характерні, як правило, для тоталітарних держав. Проте і демократичне суспільство не застраховане від подібної дії. Електорат, спостерігаючи за виборчими кампаніями, знаходиться в замкнутому крузі, який обкреслений маніпуляторами. На виборця обрушується величезна хвиля оцінок експертів, результатів опитів, думок авторитетних людей, які по суті є «примушуючими» засобами аргументації. У цій ситуації індивід розчиняється в масі, де «типовими ознаками поведінки людини стає переважання відчуттів, втрата інтелекту, відповідальності, легка керованість» (Мірошник, 1996). У даній ситуації некоректно говорити про повну свободу вибору виборця, як осмисленого акту, що базується на праворефлексованій мотивації.

Таким чином, наукова новизна дослідження полягає в тому, що в науковий оборот вводиться визначення політико-правової реклами як форми політико-правової комунікації, формування певного уявлення об'єкту про політичного суб'єкта, що має за правову мету створення бажаної психолого-правової обстановки, що зумовлює мотиваційно скеровану правову поведінку об'єкту. Маніпуляція правовою свідомістю в політико-правовій рекламі – це спосіб формування потрібної, можливо - штучної думки електорату (первинних суб’ктів правосвідомості – фізичних осіб) вторинними суб’єктами правосвідомості (юридичними особами), внаслідок чого створюється можливість формування таких девіацій правосвідомості, що дозволяють існувати та збільшуватись штучній асиметрії ідеологічних прав вторинних і ментальних прав первинних суб’єктів правосвідомості, під час чого порушуються природні права громадян. Теоретичні і практичні результати дослідження можуть надати допомогу при підготовці узагальнюючих наукових праць в галузі права. Думаємо, що подальше вивчення нашого контексту допоможе виявити нові властивості правової свідомості.

Література:

1. Егорова-Гантман Е., Плешаков К. Политическая реклама. – М.: Юристъ, 2007. – 560 с.

2. Бессонов Б.Н. Идеология духовного подавления. – Ярославль: Кишма, 2005. – 236 с.

3. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. – Нижний Новгород: Эваками, 2007. – 183 с.

4. Войтасик Л. М. Некоторые механизмы манипулятивного влияния политико-правовой рекламы на массовое сознание. – Спб.: Норма, 2006. – 354 с.

5. Автономова Н.С., Гуревич П.С., Лившиц М.А., Шиллера Г. В. Новая политическая мифология. – Уфа: Татарбек, 2007. – 680 с.

6. Васильева Т.Е. Стереотипы в формировании общественно-правового мнения. – Саратов: Бирот, 2006. – 129 с.