Пілігрім А.С. Нелідіна Ю.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені                М.І. Туган-Барановського

Місце валютних правовідносин в системі фінансових правовідносин

У сучасних умовах істотні зміни в фінансовій сфері, реформування економічних та політичних відносин обумовлюють удосконалення правового регулювання фінансових відносин в Україні.

В процесі здійснення валютної діяльності держава через систему своїх компетентних органів вступає з іншими суб`єктами в урегульовані нормами валютного законодавства суспільні відносини (валютні правовідносини).

Валютні правовідносини є специфічним видом фінансових і визначаються як урегульовані нормами права суспільні відносини, що складаються у сфері обігу валюти та валютних цінностей, а також здійснення відповідними органами валютного регулювання і валютного контролю.

Валютні правовідносини мають свої специфічні особливості, але вони не виходять за рамки суспільних правовідносин, що складають предмет фінансового права. Такі правовідносини складаються у сфері валютної діяльності, що є одним із напрямів фінансової діяльності; реалізуються з приводу мобілізації, розподілу та використання валютних коштів, що є частиною фінансових коштів; одним з учасників завжди виступає держава  в особі фінансових органів або агентів, що наділені загальною та спеціальною компетенцією і владними повноваженнями по відношенню до інших учасників.

Разом з тим ці правовідносини є особливим видом суспільних відносин, оскільки виникають з приводу та у зв`язку з використанням валютних цінностей. Особливостями валютних правовідносин є те, що вони виникають в процесі валютної діяльності держави; є особливим різновидом владно-майнових відносин; мають комплексний характер (одночасно публічний і приватний); пов`язані з обігом валюти і валютних цінностей, що мають спеціальний правовий режим; однією із сторін (прямо або опосередковано) виступає держава; виникають в процесі як внутрішньої так і зовнішньої діяльності держави; права та обов`язки сторін, що складають зміст валютного правовідношення, опосередковуються не договором або іншою формою угоди сторін, а безпосередньо нормативним актом, що передбачає підстави виникнення, зміни та припинення валютних правовідносин. При цьому необхідно мати на увазі, що орган, який виступає в якості учасника валютних правовідносин  наділений владними повноваженнями.

Валютні правовідносини регулюються законодавством у сфері обігу валюти і валютних цінностей, а також іншими законодавчими актами різних галузей права (фінансового, цивільного, міжнародного приватного, адміністративного, кримінального права та інших галузей), тобто законодавство, що регулює такі відносини має комплексний характер, але серед інших перевага віддається нормам фінансового права. Крім того, правове регулювання валютних правовідносин здійснюється нормативними актами різними за своєю природою та юридичною силою (національне законодавство, міжнародні угоди та договори, звичаї, зовнішньоекономічні угоди, акти застосування права).

У процесі реалізації валютні правовідносини окреслюють коло суб`єктів, на яких поширюється дія норм валютного законодавства, індивідуалізують поведінку конкретних суб`єктів, виступають необхідною умовою приведення в дію в разі необхідності юридичних засобів захисту суб`єктивних прав і юридичних обов`язків.

Особливості валютних правовідносин проявляються також у їх структурі, що передбачає наявність основних елементів: об`єкта, суб`єктів та змісту. Так, об`єктом валютних правовідносин є валютні цінності, до яких законодавством України віднесено валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України, іноземній валюті або банківських металах.

Суб`єктами валютних правовідносин виступають фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), юридичні особи (у тому числі філії, представництва тощо), які в свою чергу поділяються на резидентів та нерезидентів. А також держава в особі уповноважених органів, що є особливим суб`єктом цих правовідносин (оскільки держава визначає та здійснює валютну політику).

Під час реалізації валютних правовідносин (здійснення прав власності на валютні цінності, переміщення валютних цінностей через митний кордон, отримання або надання кредитів в іноземній валюті, встановлення порядку здійснення валютних операцій, здійснення компетентними органами та їх агентами валютного контролю тощо) їх учасники набувають суб`єктивні права та юридичні обов`язки відповідно до норм валютного законодавства, що становлять юридичний зміст валютних правовідносин та виражаються у конкретній поведінці суб`єктів. Виконання та дотримання суб`єктами валютних правовідносин прав та обов`язків гарантує та забезпечує функціонування встановленого правового режиму здійснення валютних операцій, а належним чином організоване валютне регулювання в свою чергу залежить від якісної національної валютної політики країни.

 

Література:

1.     Шенцев О.О. Фінансові правовідносини // Фінанси України. – 2008. - № 3

2.     Павленко Г.С. Валютна діяльність держави. Особливості валютних правовідносин // Право України. – 2008. - № 5