Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Дерунець В.П., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Дидактичні аспекти створення моделі навчально-пізнавальної діяльності учнів сільської школи.

 

В основі побудови педагогічної моделі навчально-пізнавальної діяль­ності учнів сільської школи має ле­жати інформація про рівень навчаль­но-пізнавальної активності та інші дані попередньої психолого-педагогічної діагностики.

Створення моделі навчально-піз­навальної діяльності учнів певного класу на основі визначених педаго­гічних завдань є дійовим засобом пе­ревірки тих чи інших форм і видів ді­яльності, засобів і методів навчання і виховання. На основі педагогічної моделі є можливість уявити перспек­тиви розпитку навчально-пізнаваль­ної активності учнів, з'ясувати мож­ливі труднощі, що можуть виникнути в процесі реалізації задуманого, та знайти способи їх усунення.

Організовуючи навчально-пізна­вальну діяльність, необхідно врахо­вувати її структуру, взаємозв'язок з такими компонентами, як мислительна, репродуктивна, творча, художня, практична, оціночна, комунікативна діяльність.

Організаційно-педагогічними умо­вами успішної реалізації виховного потенціалу навчально-пізнавальної діяльності, що враховуються в проце­сі педагогічного моделювання і ма­ють бути дотримані при навчанні, виступають:

- реалізація принципу організа­ції   успіху   в   учінні   кожної дитини; створення умов для самореалізації її особистісних потенцій у навчальному процесі;

- організація пізнавальної діяль­ності учнів, за якої навчальний мате­ріал  ставав би  предметом активних розумових і практичних дій кожного (приведення його у відповідність до рівнів  навчально-пізнавальної актив­ності). Створення ситуацій, в яких ді­ти самостійно формулюють мету нав­чальної діяльності, планують дії для розв'язання навчальних задач, конт­ролюють їх   хід,   результат,   вчаться працювати з підручником;

- організація   проблемно-пошу­кової діяльності, яка завчасно повин­на бути спланованою відповідно до групової диференціації учнів, а проб­лема - усвідомлена кожним учнем; створення ситуацій, в яких би діти са­мі відчували потребу в порадах і до­помозі з боку вчителя;

- врахування в навчальному про­цесі    індивідуальних   характеристик когнітивної сфери (вищих психічних функцій - уваги, мислення, пам'яті, мовлення), рівня вольової активності;

- широке використання на уро­ках парної і групової форм організації навчальної діяльності учнів - та­кої системи організації навчального процесу, яка пристосовує його до ін­дивідуальних особливостей учня (ок­ремих  груп),  рівня  навчально-пізна­вальної активності школярів;

- гуманізація взаємодії вчителя і учнів,  міжособистісного спілкування між однокласниками, підтримання стосунків відвертості, довір'я, поваги один до одного, створення соціаль­но-педагогічних умов для самоствер­дження кожної дитини в класному колективі.

Зміст програми навчально-пізна­вальної діяльності учнів сільської школи реалізується в таких основних напрямах:

- урочні форми навчання і вихо­вання;

- масові позаурочні види, в яких беруть участь всі або більшість шко­лярів;

- спеціальні групові форми позакласної роботи;

- індивідуальна позаурочна ро­бота з обдарованими учнями;

- позашкільна  навчально-пізна­вальна діяльність.

Безперечно, основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є урок. Тут взаємоді­ють усі головні компоненти і навчаль­ного, і виховного процесу: мета, зміст, форми, методи, засоби, орга­нізація, результат. Саме в уроці зак­ладено значний потенціал для психіч­ного, фізичного, соціального і духов­ного розвитку особистості школяра, що має бути максимально використа­ний учителем. На уроці створюються сприятливі умови для органічного, ці­лісного поєднання навчання і вихо­вання. Виховну ефективність уроку за­безпечують, перш за все, зміст нав­чального матеріалу, моральна спря­мованість особистості вчителя, орга­нізація навчально-пізнавальної робо­ти учнів на занятті, стиль взаємин пе­дагога з учнями.

Навчання стимулює навчально-пізнавальну активність школярів перш за все своїм змістом. Зміст нав­чання по-різному засвоюється ними і впливає на їхній  розвиток залежно від методу навчання, що визначає спосіб і характер їх взаємодій з навчальним матеріалом. Він передбачає розвиток творчого мислення, пізнавальної потреби, інтересу до пошуку шляхів пізнання, допитливості, уміння аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, самостійно робити висновки, спостерігати, порівнювати, що закладено в основу розвитку пізнавальної активності. Поряд з теоретичними знаннями в зміст навчального матеріалу входять вміння і навички, які вимагають від учнів пізнаваль­ної діяльності: репродуктивної, творчої, логічного планування і т.п.

Зміст навчального матеріалу, що засвоюється учнями в сучасній школі, передбачає широке відображення досягнень науки, національної духов­ної і матеріальної культури, мистецтва в органічній єдності із здобутками людства і інтегративними процесами, що відбуваються в науці та вироб­ництві, розкриття цілісної картини розвитку природи і суспільства.