Велущак М.Я

асистент кафедри іноземних мов

Буковинської державної фінансової академія

Семантична сполучуваність лексем у спеціальному дискурсі

(банківська справа)

Англійська мова у сфері фінансів та економіки продовжує привертати увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників терміносистем як загальновизнана мова-продуцент. Лінгвісти вивчають особливості економічних термінів порівняно із загальнолітературною лексикою (Т.В.Валентей 1989)особливості термінологічного планування в англійській економічній термінології порівняно з німецькою та російською мовами з метою вироблення методичних рекомендацій щодо термінологічного планування в Україні (А.С. Д’яков, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько 2000 ), особливості формування і функціонування термінолексики економіки в цілому (І.В.Малиновська 1984); Р.С. Цаголова (1985, 1988), та в окремих її підсистемах, таких як терміносистема ринкових взаємин (З.Б. Куделько (2003), фінансово-економічних взаємин (О.М. Лотка (2000), кредитно-банківської справи (О.І. Дуда 2001); J.D. Graham (1994); H. Zerwes (1994)), маркетингу (О.І. Гутиряк (1999), венчурного фінансування (Л.В. Івіна 2001).

Термінологічне поле фінансів формують терміни одинадцяти тематичних груп: теорії фінансів, державних фінансів, фінансів підприємств, фінансів корпорацій, банківської справи, податкової справи, страхування, інвестування, фінансового обліку, фінансового менеджменту та маркетингу фінансово-банківської діяльності. Тематична спеціалізація фінансових термінів визначена як основний критерій їхньої галузевої приналежності. Галузева структура досліджуваної термінології містить одинадцять тематичних груп різних рівнів ієрархії, які поділені на два шари (терміни ядра та периферії), що формують стратифікаційну структуру термінологічного поля фінансів. Одинадцять ендосистем належать до двох категорій: власних та гібридних. Терміни ядра стратифікаційної структури (теорії фінансів, державних фінансів, банківської справи, фінансів підприємств та корпорацій) визначено як власні ендосистеми ФТ; вони формують цілісну систему термінологічних одиниць, пов’язаних між собою за походженням та значною спорідненістю функцій. Терміни периферії визначено як гібридні ендосистеми.

Аналіз семантичних зв’язків між компонентами ТСС атрибутивного типу дозволив виявити такі чотири класи семантичних відношень: 1) клас посесивних відношень; 2) клас локативних відношень; 3) клас темпоральних відношень і 4) клас суб’єктно-об’єктних відношень. Завдяки сконденсованості атрибутивного зв’язку ТСС реалізують домінуючі стильові риси фінансових і банківських документів: компресія, номінативність, стандартизація. Таким чином, усю різноманітність семантичних відношень, засобом вираження яких є ТСС, можна звести до набору певних моделей, які відображають предикативні відношення між предметом чи об’єктом опису і його властивостями чи характеристиками: N1+N2; PrI+N; PrII+N; Adj+N; N1+prep.+N2; Adj+N1+N2; Adj1+Adj2+N; Adj+PrII+N; PrI+Adj+N; N+eponym+N; Adj+N1+N2+N3; Adj+N+PrII+ +N; Adj1+ Adj2+N1+N2; Adj1+ Adj2+PrII+

Якщо тлумачення загальновживаного слова набуває додаткових сем на позначення спеціальних ознак реалії кредитно-банківської сфери, то воно перетворюється на дефініцію, а дефінітивна функція є такою, яку виконують терміни, на відміну від номінативної, яку виконують загальновживані слова. Так, загальновживана лексема money тлумачиться у Longman Dictionary of Contemporary English як coins stamped from metal or printed оп paper & accepted when buying & selling, etc. Дефініція цієї однієї з основних фінансових категорій у КБТ включає такі семи як money as a unit of account (гроші як одиниця обліку); money as security (гроші як застава); money as store of value (гроші як засіб збереження); money as veil (гроші як ціннісна оболонка).

Таким чином, поняття, позначуване загальновживаною лексемою money, вичтупає основою фінансової базової категорії money. Велика потенційність можливостей загальновживаних лексем першого типу вживатися у функції термінів кредитно-банківського бізнесу зумовлена двома факторами: 1) специфікою їх номінативної функції і 2) специфікою змісту побутового поняття, а саме – високим ступенем його абстрактності.

Ознакою семантичної взаємодії галузевих термінологій вважають входження термінів однієї галузі до складу термінології іншої (за А.В.Суперанською). Але відсутній чіткий критерій такого входження.

У фінансових текстах нерідко трапляються такі статистичні терміни, як standard deviation та correlation. Вони навіть зафіксовані у словниках фінансової термінології. Проте перший з них у фінансових текстах і словниках повністю зберігає те значення, яке він має у статистичній терміносистемі. Його визначення у фінансових словниках сформульовано у термінах статистики: ‘a measure of dispersion’. З іншого боку, не існує жодного фінансового терміна, у визначенні якого було б посилання на термін standard deviation. Отже, семантичний зв’язок між цим терміном і одиницями фінансової термінології відсутній. Відтак термін standard deviation не можна вважати членом фінансової терміносистеми, і його входження до фінансових текстів не є свідченням приналежності до термінології фінансів.[1,2,3]

У той же час термін correlation дещо змінив своє значення — у статистиці маємо: ‘a measure of association between two variables’ (кореляція — ‘міра зіставлення двох змінних’), натомість у фінансовій справі — ‘a measure of degree of statistical relationship between two financial variables’ (‘ступінь статистичної залежності між двома фінансовими змінними’). Це дозволяє вважати, що термін correlation у зміненому значенні належить до фінансової термінології. Безпосередній семантичний компонент цього терміна “financial variable” перебуває у семантичному полі фінансової термінології, але його опосередковані компоненти належать до різних полів: “financial” — до фінансового, а “variable” — до поля статистичної термінології. Відтак саме приналежність семантичних складників до різних полів ми вважаємо критерієм наявності семантичної взаємодії між цими системами. Отже, в усіх випадках “запозичений” термін повинен мати семантичне коріння у двох термінологіях, що й свідчить про зв’язок між ними. Такі терміни можна назвати маркерами семантичного зв’язку між двома термінологіями.

Проте, ні використання термінів однієї галузі у текстах іншої галузі, ні включення таких термінів до словників, ані запозичення матеріальної оболонки терміна ще не є ознакою семантичної взаємодії між терміносистемами.Відповідно тут ми можемо говорити про семантичні зсуви де семантична взаємодія лексичних систем передбачає встановлення семантичних відносин між їхніми елементами, зокрема, відносин семантичної деривації, критерієм якої є наявність в одній системі термінів, які в семантичному аспекті є похідними від елементів іншої системи.

Сучасні термінологічні системи є обєднанням підсистем. До їхнього складу входять дрібніші підсистеми різних рівнів ієрархії . Між підсистемами також існує взаємодія. Підсистеми фінансової термінології визначені як ендосистеми. Деякі суміжні системи утворюють з ними гібридні ендосистеми ,тут маємо на увазі такі лексико-семантичні угруповання, які є одночасно підсистемами двох термінологій, тобто їхнім перетином . Ті з ендосистем, які не є гібридними, визначено як власні ендосистеми. Суміжні термінології, які не утворюють з досліджуваною гібридних ендосистем, визначено як екзосистеми.

У фінансовій термінології власні ендосистеми охоплюють поняття п’яти галузей: теорії фінансів, банківської справи, державних фінансів, фінансів корпорацій, фінансів підприємств. До гібридних ендосистем належать терміни фінансового маркетингу, фінансового менеджменту, фінансових аспектів оподаткування, страхування, фінансового обліку та інвестування. До екзосистем — терміни економіки, торгівлі, правництва та статистики.

Найбільша кількість семантичних зв’язків, яка відбивається на показниках частки набутої семантики, спостерігається у стосунках між лексико-семантичними угрупованнями ядра термінологічного поля фінансів. Ці зв’язки мають двосторонній характер. У зв’язках з найближчим термінологічним оточенням спостерігається переважно односторонній напрям руху набутого значення від поля фінансів до полів суміжних термінологій, наслідком якого є створення гібридних підсистем термінології фінансів. Частка набутої семантики поступово зменшується в наступному порядку: власні ендосистеми — власні ендосистеми, власні ендосистеми — гібридні ендосистеми, власні та гібридні ендосистеми — екзосистеми. Таким чином, кількість семантичних зв’язків є обернено пропорційною динаміці семантичної взаємодії.

Напрям інкорпорації семантичних складників, кількісні показники середньої частки набутого значення та семантики є показниками, що характеризують семантичну взаємодію. Здійснений аналіз процесів семантичної взаємодії дозволив зафіксувати наступні положення:

1) активну участь у формуванні фінансових понять беруть екзосистеми (терміносистеми, що не утворюють з фінансовою термінологією гібридних підсистем); характер їхньої взаємодії з ФТ (фінансовою термінологією) дозволив розмежувати останні на макросистему (термінологія економіки, до складу якої входить терміносистема фінансів), зовнішні екзосистеми (статистика, правництво, які розташовані поза загальноекономічним термінологічним полем) та внутрішню екзосистему (торгівельні терміни, що входять до складу економічної термінології);

2) периферійний шар ФТ складається з гібридних ендосистем двох підрівнів (частин), донорська частина утворена підсистемами, які свого часу вийшли зі складу ядра ФТ і зараз репрезентують окремі термінології, хоча й зберігають певні сегменти перетину з ФТ;

3) реципієнтна частина периферії утворена підсистемами, які є своєрідним сегментом перетину ФТ із суміжними термінологіями обліку, маркетингу, менеджменту, що поряд з фінансовою є складовими частинами термінології економіки (макросистеми); аналіз їхньої взаємодії з ФТ виявив, що однією з найпродуктивніших форм термінотворення є семантична взаємодія на рівні планів змісту та вираження; така взаємодія спрямована на утворення нових фінансових понять і передбачає змішане використання семантики підсистем ядра і суміжних термінологічних систем, які, в свою чергу, слугують джерелом мовних форм для номінації цих понять;

4) іншою формою міжсистемних стосунків є семантична взаємодія на рівні плану змісту, яка відбувається переважно в межах ядра фінансової терміносистеми. Вона також розглядається як один з потужних чинників термінотворення;

Використана література

1. .Oxford Business Dictionary – Oxford University Press,2002 .- P.1142

2. .Longman Exams Dictionary – Pearson Longman,2006 –P.1832

3. New Websters Dictionary and Thesaurus. — Printed and Manufaktured in the United States of America,1993. — P. 202