Доцент Андреєва Т.В.

Первомайський факультет Харківського державного університету харчування та торгівлі

До визначення ознак моментативності в дієсловах тотивної дії

У праці „Типология итеративных конструкций” тотивні дієслова позначено як дієслова, що означають дії, які за своєю природою не можуть „розтягуватися” в часі, тобто моментативи [6]. Моментативи – „…тип предикатів, що означають дії, пов’язані звичайно з різкою й відносно швидкою (на референтному рівні) зміною (знайти, досягнути, вбити), а також інші предикати, які включають у своє значення момент досягнення мети або результату (прийти, припливти, привести)” [5, с. 189], напр.: Розумний, хоч і досягнув чогось, прагне більшого (Юрій Мушкетик); Хто бачив, щоб я крав або вбив кого?... (Панас Мирний); Давид приплив зі смолянами на човнах й отаборився у Трипіллі (Володимир Малик). Поділяє підхід М.О. Шелякіна й О.В. Падучева, називаючи „…моментативними такі дієслова ДВ, які не мають парного НДВ у його вихідному – актуальному – значенні, коли дієслово означає діяльність (або процес), що актуально протікає в деякий момент часу” [3, с. 475]. На думку дослідниці, до моментативних належать і семельфактивні дієслова на зразок кольнути, здригнутися (парний НДВ не означає результату „процесуалізації”), і дієслова отямитися, опам’ятатися (парний НДВ відсутній), і дієслова знайти, визнати (парний НДВ не вживається в актуальному значенні). За О.В. Падучевою, „межі класу моментативних дієслів не можна вважати остаточно визначеними” [4, с. 56], а термін „моментативний” не зовсім вдалий для того класу слів, для якого він реально застосовується в мовознавстві.

У зарубіжній лінгвістиці до проблеми визначення моментативних дієслів уперше звернувся відомий філософ Оксфордської школи З. Вендлер [7]. Описуючи видо-часову систему англійської мови, він виокремив дієслова на зразок приїжджати, знаходити, досягати, перемагати та ін. в особливий клас, який назвав „досягненнями” (achievements). Загальні властивості „досягнень” З. Вендлер пояснює тим, що вони «відбуваються в певний один момент” [7, с. 103], „не позначають процесів, що протікають у часі” [там само, с. 102]. Дієслова цього класу означають події, які відбуваються у формі „моментативного переходу” в новий стан.

Російський лінгвіст Анна А. Залізняк вбачає різницю між „здійсненнями” й „досягненнями” в тому, що в дієслів класу досягнень, „... навіть якщо реально події передував певний процес, який її підготував, цей процес не може бути названо імперфективним корелятом даного дієслова” [2, с. 55]. Як приклад мовознавець наводить ситуацію досягнення альпіністами вершини й зазначає, що процес, який передував події (досягненню вершини) не може бути названо словом досягати, його можна замінити іншими словами: підніматися, здійснювати сходження та ін. [там само, с. 55-56].

Як зазначає Ю.Д. Апресян, „моментативність того самого дієслова і навіть тієї самої лексеми може бути більшою або меншою залежно від синтаксичної конструкції, типу суб’єкта й об’єкта ... й низки інших факторів” [1, с. 67]. Для прикладу можна навести речення: 1. Юрко виграє´ фігуру; 2. Юрко виграє´ партію, де предикат виграє з першого речення є більш моментативним, ніж той самий предикат із другого речення. У випадку, коли зазначений предикат ужито у формі доконаного виду, розбіжність у вияві моментативності зникає, пор.: Юрко виграв фігуру; Юрко виграв партію.

Опрацьований підхід дозволяє стверджувати, що тотивні дієслова мають наведені вище ознаки моментативів (парний НДВ тотивів не вживається в актуальному значенні, дієслово, ужите в НДВ, не означає направленості діяльності або процесу до межі, яку означає ДВ). Отже, тотивні дієслова є одним з угрупувань моментативних. Про це свідчать і наведені О.В. Падучевою приклади дієслів, які за класифікацією способів дієслівної дії, принципів якої ми дотримуємося в роботі, належать до тотивного СДД (знайти, визнати, спіткнутися, загубити, відвідати, зайти та ін.) [3, с. 475-485], напр.: Такий настрій не полишав його вже півроку, з того часу, як він визнав Младена за батька, а Златку – за сестру (Володимир Малик); ... Ой уже наш Морозенко У неволю попався (Нар. тв.); Саме тоді примчали вершники й доповіли імператору, що вони знайшли у Вишньому граді в кам’яному палаці кесаря Бориса (Семен Скляренко).

Література:

1. Апресян Ю.Д. Глаголы моментального действия и перформативы в русском языке / Русистика сегодня. Язык: система и ее функционирование. – М.: Наука, 1988. – 221 с.

2. Зализняк Анна А., Шмелев А.Д. Введение в русскую аспектологию. – М.: Языки русской культуры, 2000. – 222 с.

3. Падучева Е.В. Динамические модели в семантике лексики. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 607 с. – Библиогр.: с. 539-569.

4. Падучева Е.В. Опыт систематизации понятий и терминов русской аспектологии // Russian linguistics. – 1998. – V. 22. – S. 35-58.

5. Теория функциональной грамматики. Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис (Бондарко А.В., Шелякин М.А. и др.). – Л.: Наука, 1983. – 348 с.

6. Типология итеративных конструкций / Отв. ред. В.С. Храковский. – Л.: Наука, 1989. – 310 с.

7. Vendler Z. Verbs and times // Vendler Z. Linguistics in Philosophy. – Ithaca, 1967. – 180 p.