І.О. Педерсен, к.е.н., доцент

С. Поліч, студент спеціальності «Фінанси і кредит»

Макіївський економіко-гуманітарний інститут

РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНКИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ

Вступ. Оцінка діяльності банківських установ є невід`ємним елементом у системі управління ризиком. Питання адекватності оцінки стає особливо важливим у контексті кризи, яка призвела до банкрутства банківських організацій. Причому неоднозначність причин цих банкрутств обумовлює створення комплексної моделі оцінки банку, котра, за винятком фінансових даних, включає аналіз якісної інформації про банк – його бізнес, клієнтів, внутрішню систему управління репутацію та ін.

Довіра партнерів (держави, вкладників, кредиторів, клієнтів тощо) до комерційних банків базується насамперед на їхній здатності у будь-який час і в повному обсязі виконати свої зобов’язання — захищати їх інтереси. Спроможність банку своєчасно і без збитків для себе виконувати власні зобов’язання — одна з основних складових його фінансової стійкості [1].

Процес кредитування займає важливе місце у діяльності банківської системи. Ефективність кредитування характеризується комплексом показників, значення яких визначають стан кредитного ринку, показують його надійність і спрощують процедуру моніторингу банків. Аналітичні аспекти кредитування розглядаються державними органами, банками і комерційними організаціями для обрання обґрунтованих критеріїв порівняння ефективності діяльності банків. Особливий акцент в процесі моніторингу банків робиться на процедурі аналізу кредитоспроможності банків і встановлення обґрунтованих лімітів кредитування. Для відстеження небажаних тенденцій і попередження їх негативного впливу, паралельно із моніторингом важливо активізувати методики оцінки фінансового стану банків, опрацьовані за рекомендаціями Національного банку України.

У міжнародній практиці існують різні типи зведеної оцінки діяльності банків. На її основі проводиться рейтинговий порівняльний аналіз надійності банку та ефективності його роботи [2].

Для забезпечення активності функціонування кредитного ринку необхідно аналізувати причини виникнення проблем з метою накопичення багатоаспектної інформації. Зміни у нормативно-законодавчій базі, нестабільність економічних процесів в Україні зумовлюють потребу у постійному вдосконаленні методів оцінки кредитоспроможності банків відповідно до поточної економічної ситуації.

Наукові дослідження. Практика банківської діяльності підтверджує необхідність ґрунтовних досліджень проблем кредитоспроможності. Вагомий внесок у їх розв’язання внесли вітчизняні та зарубіжні економісти, зокрема: Р.І. Шіллер, Е. Альтман, К.А. Блумфілд, Ф.Ф. Бутинець, І.В. Волошин, В.В. Іванов, О.І. Лаврушин, Н. Марковіц, Ю.С. Масленченков, А.М. Мороз, І.М. Парасій-Вергуненко, Л.О. Примостка, К.Є. Раєвський, М.І. Савлук, А.Д. Шеремет, Є.Б. Ширинська, П.Ф. Друкер, О.В. Дзюблюк, И.В. Ларіонова, Є.Ф. Бріхем, Т. Раєвська та інші.

Виклад основного матеріалу. У сучасній банківській практиці оцінка банка є невід’ємним елементом в системі управління ризиком майже кожного банку. Особисто актуальне це питання у час нестабільності банківської системи.

Відповідно даним, наведеним національним рейтинговим агентством «Рюрік» [3], станом на 01.01.12 року банківська система України налічує 175 банків, які мають ліцензію на надання банківських послуг. Згідно рішення НБУ № 814 «Про розподіл банків на групи» від 23.12.2011 року, до першої групи відносяться банки, активи яких складають більше 15 000 млн. грн. (17 банків), до другої групи - банки, активи яких складають більше 5 000 млн. грн. (19 банків), до третьої групи - банки, активи яких складають більше 3 000 млн. грн. (22 банки), до четвертої групи - банки, активи яких складають менше 3 000 млн. грн. (117 банків).

Серед 175 банків, які мають ліцензію на надання банківських послуг, більше половини банків (94 банки, або 53,9% від загальної кількості) станом на 01.02.2012 мали довгострокові кредитні рейтинги позичальників.

Більше всього банків з кредитними рейтингами є в першій групі 16 банків з 17 (94,1%). В другій та третій групах частка банків з кредитними рейтингами складає 89,5% та 86,4% відповідно. Найменше банків з кредитними рейтингами є в четвертій групі - їх частка складає лише 35,9% (рис.1).

Рис.1 Частка банків України, які мають кредитні рейтинги [3]

З 81 банку, які не мають кредитних рейтингів, 75 банків (95,2% від загальної кількості) належать до четвертої групи і лише 7 банків (7,5%) – до інших груп, зокрема до третьої групи – три банки, до другої групи – два банки, до першої групи – один банк [3].

Рейтинговими агентствами (міжнародними та національними) підтримується усього 115 кредитних рейтингів банків України. 21 банк має одночасно кредитні рейтинги в 2-х агентствах. Більшість банків України мають кредитні рейтинги на рівні uaBBB, uaBBB-, uaBBB+: всього таких банків 32, 20 та 18 відповідно.

Загальний розподіл кредитних рейтингів банків між національними та міжнародними агентствами за рівнями наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Розподіл кредитних рейтингів банків України в залежності від їх рівня [3]

Рівень рейтингу	uaААА	uaАА	uaА	uaВВВ	uaВВ	uaВ
Рейтинги, які підтримуються національними РА	1	8	13	65	0	0
Рейтинги, які підтримуються національними РА	7	9	4	5	2	1
Всього:	8	17	17	70	2	1

Національні рейтингові агентства підтримують більше кредитних рейтингів банків рівнів uaВВВ та uaА (65 та 13 кредитних рейтингів відповідно). Міжнародні рейтингові агентства підтримують більше кредитних рейтингів рівнів uaААА, uaАА. (7 та 9 кредитних рейтингів відповідно) та рейтингів спекулятивної категорії.

Більш детальна інформація стосовно рівнів кредитних рейтингів банків України за групами наведена в табл. 2.

Таблиця 2. Розподіл кредитних рейтингів банків України за групами [3]

Рівень рейтингу	uaААА	uaАА	uaА	uaВВВ	uaВВ	uaВ
1 група	3	10	3	5	1	0
2 група	4	6	5	6	1	1
3 група	0	0	4	32	0	0
4 група	1	1	5	27	0	0
Всього:	8	17	17	70	2	1

На підставі даних, наведених у таблиці, можна констатувати, що зі зменшенням розмірів активів банків, тобто переходом від 1 до 4 групи, пропорційно зменшується кількість кредитних рейтингів високих рівнів інвестиційної категорії (uaААА та uaАА) та збільшується кількість кредитної категорії нижчих рівнів інвестиційної категорії (uaА та uaВВВ).

Рейтинги спекулятивної категорії відсутні серед банків 3 та 4 групи. Серед банків 2 групи присутні два кредитні рейтинги спекулятивної категорії, які підтримуються міжнародними рейтинговими агентствами. Один кредитний рейтинг є у банку 1 групи.

Загалом по банківській системі серед всіх кредитних рейтингів – 87 рейтингів (75,7%) підтримуються національними рейтинговими агентствами, а 28 (24,3%) – міжнародними. Найбільша частка кредитних рейтингів, підтримуваних міжнародними кредитними агентствами серед банків 1 групи – 72,73% [3].

Серед банків 2 групи національними рейтинговими агентствами підтримується 14 кредитних рейтингів (60,87%), а міжнародними 9 (39,13%). В третій групі міжнародні рейтингові агентства підтримують лише 2 кредитні рейтинги (7,69% від загальної кількості), в той час як національні рейтингові агентства підтримують 24 кредитні рейтинги, або 92,31%. Серед банків 4 групи міжнародні рейтингові агентства підтримують один кредитний рейтинг (0,88%) (рис.2).

Рис.2 Структура кредитних рейтингів банків України, в залежності від рейтингових агентств [3]

Лише банки 1 групи надають перевагу кредитним рейтингам міжнародних рейтингових агентств. Дана тенденція пов`язана з їх орієнтацією на міжнародний ринок капіталу та прагненням залучити іноземних інвесторів, які більше довіряють всесвітньовідомим рейтинговим агентствам (Standard & Poors, Moody's Fitch, Ratings). Відповідно банки 2-ї, 3-ї та 4-ї груп орієнтуються на внутрішній ринок капіталу та національних інвесторів, для яких оцінка національних рейтингових агентств є достатньо авторитетною. В той же час іншою причиною може служити різниця у вартості рейтингових послуг, які надаються міжнародними та національними рейтинговими агентствами.

Однак система міжнародних рейтингових агентств не є ефективною, це полягає в недостатній репрезентативної вибірці. Як правило рейтинги призначаються найбільшим банкам, що інтегровані в міжнародні ринки капіталу, тому цю інформацію не можливо в повному обсязі використати при аналізі банків контрагентів. Методика присвоєння рейтингу пов’язана з загальним рейтингом країни тому також не є досить об’єктивною [4].

На сьогодні найбільш поширеною для застосування на практиці у вітчизняних банках є методика експрес-оцінки фінансового стану комерційного банку, розроблена B.C. Кромоновим [5]. Її безперечною перевагою є простота у використанні, чіткий і зрозумілий математичний зміст. За допомогою цього методу визначається сума зважених показників, у тому або іншому ступені, характеризуючи надійність кредитної організації, які розраховуються за даними балансу банку, і на основі яких виводиться інтегральний бал надійності.

Так само широко поширені методи, побудовані на різних варіаціях американської моделі CAMELS. Ця методика є оцінкою, що виставляється кожному банку на основі документів, які надходять до агентства банківського нагляду. Оцінка розраховується як середнє арифметичне оцінок за кожною компонентою, яка перевіряється. Найкраща оцінка - 1, найгірша - 5.

Абревіатура CAMELS (спочатку CAMEL) походить від перших букв компонент, що перевіряються:

– (С) – Capital adequacy, або достатність капіталу;

– (А) – Asset quality, або якість активів;

– (М) – Management, або якість управління;

– (Е) – Earnings, або прибутковість;

– (L) – Liquidity, або ліквідність

– (S) – Sensitivity to risk, або чутливість до ризику [6].

Аналізу піддається основна частина балансових і забалансових статей банку. Особлива увага приділяється аналізу його кредитного портфеля. За системою CAMELS, всі активи за ступенем ризику поділяються на чотири групи. І група – особливо згадані активи (ступінь ризику 1 %), II – нестандартні активи (ступінь ризику 20 %), III – сумнівні активи (ступінь ризику 50 % ) і IV – втрати (ступінь ризику 100 %). Віднесення активів банку до вказаних груп ризику на основі проведеного аналізу дозволяє визначати рівень сукупного ризику активів банку.

Висновок. Найбільш прийнятою методикою для економіки України є методика розроблена групою вітчизняних банківських експертів, оскільки враховує групи параметрів, найбільш актуальних на сьогоднішній день, а саме: проблемні кредити і відкриту валютну позицію. Також не можна не відмітити рейтингову систему CAMELS, визнану в усьому світі, де проаналізовано кожну складову: капітал, активи, менеджмент, надходження, чутливість до ринкового ризику.

Отже, кожна з аналізованих методик має певні переваги і недоліки, що дає підстави говорити про необхідність і можливість створення уніфікованої моделі рейтингової оцінки банків в Україні. Водночас слід врахувати, що необхідною передумовою формування такої рейтингової моделі є розроблення національних стандартних показників банківської діяльності, які б враховували й міжнародні вимоги, щоб мати можливість правильно визначити рейтинг. Загальноприйнятими в усьому світі універсальними системами оцінювання кредитоспроможності є кредитні рейтинги, які присвоюють незалежні рейтингові агентства за зазначеною шкалою.

Список використаної літератури

1. Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 347 с.

2. Постанова НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 28 серпня 2001 р. № 368.

3. Рюрік: Інтегральний кредитний рейтинг банківської системи України – 2012: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bankografo.com/ryurik-integralniy-kreditniy-reyting-bankivskoyi-sistemi-ukrayini-2012.html

4. Гурнак О.В. Удосконалення методики рейтингової оцінки комерційних банків / О.В. Гурнак, К.О. Бакланова // Вісник НБУ: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uran.donetsk.ua/~masters/2003/fem/baklanova_k/

5. Кромонов В. С. Методика составления рейтинга надежности банков //Профиль. - 1998. - №20.

6. Смірнов А.В. Аналіз фінансового стану комерційних банків: моногр. /

А.В. Смірнов; Міжнародний банківський клуб «Аналітика без меж»: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mbka.ru/item59/.