НАСК «ОРАНТА» незмінний лідер у страховому бізнесі України.
Алескерова Ю.В. –докторант ННІ
Інститут аграрної економіки
Національна Акціонерна Страхова Компанія
"Оранта" була заснована 25 листопада 1921 року. Відтоді і до 1993
року Компанія носила назву "Укрдержстрах". Ця організація за
будь-яких часів відігравала безперечно вагому роль у житті суспільства,
займаючись задоволенням соціально-економічних потреб самих широких мас
населення. За довгі роки своєї історії Компанія набула високого авторитету та
особливої довіри з боку клієнтів. Вже в декількох поколінь назва Компанії
асоціюється із гарантованим захистом та чесністю.
Компанія пережила зміну назви (1993) і форми власності
(1993-1996), залишаючись по цей день лідером страхового ринку України.
Із завершенням першого етапу приватизації НАСК
"Оранта" пов’язано багато прогресивних змін у самій Компанії. Зміна
форми власності НАСК "Оранта" обумовила прихід до складу акціонерів
приватного інвестора, який приніс з собою в компанію нові сучасні методи
менеджменту та ведення бізнесу.
Компанія здійснює експансію на страховому ринку із
залученням інвестиційних коштів. Окрім посилення позицій у традиційних
сегментах, НАСК "Оранта" останнім часом активно впроваджує нові
страхові продукти й програми, такі як:
·
обов'язкове
страхування автоцивільної відповідальності, комплексне страхування майна й
відповідальності фізичних осіб по програмі "Мегаполіс", добровільне
страхування залізничного транспорту, небезпечних вантажів;
·
страхування
кредитних ризиків, програми добровільного страхування ризику вкладника банку —
фізичної особи, комплексне автоматизоване страхування заставного майна банків;
·
розширення
добровільного медичного страхування й традиційної спеціалізації — страхування
сільськогосподарських ризиків і тварин, участь у страховому ядерному пулі.
На сьогодні НАСК "Оранта" — це потужна
організація, яка має найбільші в країні агентську та представницьку мережу.
Вона налічує більше 9 тис. страхових агентів, 633 представництва, в т. ч. 28
обласних дирекцій і 605 філій, агенцій і відділень по всій Україні. Це
забезпечує виняткову доступність страхових послуг найширшим верствам населення.
НАСК "Оранта" пропонує ринку понад 50 видів страхування, які
задовольняють потреби практично всіх категорій клієнтів.
Компанія продовжує твердо стояти на позиціях
виключного дотримання законодавства, чесності та порядності у відношенні до
своїх клієнтів та продовжує роботу з інтенсифікації свого розвитку, активно
реалізуючи всі наявні ресурси.
Але правдивіше за всі показники про НАСК
"Оранта" кажуть наші клієнти. Протягом 2004 року структурними
підрозділами Компанії укладено близько 14,5 млн. договорів страхування. НАСК
"Оранта" по праву є народною страховою компанією. Як показали
незалежні дослідження, НАСК "Оранта" є лідером в Україні за рівнем
обізнаності населення про торгову марку. За результатами першого півріччя 2005
р. НАСК "Оранта" стала переможцем рейтингу ефективності торгових
марок "Гвардія брендів".
Компанія зберігає та примножує багатий унікальний
досвід, надбаний протягом більш ніж 80 років кропіткої праці та щиро вдячна
всім своїм клієнтам, які вже стали або стануть членами великої сім’ї —
"Оранта".
Табл. 1. Фінансові показники НАСК "Оранта".
|
Статутний капітал |
44,6 млн. грн. |
|
Активи |
161,8 млн. грн. |
|
Сформовані страхові резерви |
79,9 млн. грн. |
|
Кількість договорів страхування |
14,4 млн. |
|
Кількість структурних підрозділів |
633 |
|
Кількість працюючих |
9,1 тис. працівників, в т. ч. 7 тис. страхових
агентів |
|
Страхові платежі за 2004 р. |
253,3 млн. грн. |
|
Страхові виплати за 2004 р. |
124,8 млн. грн. |
Джерело: Офіційний сайт НАСК "Оранта" www.
oranta. Ua.
Національна акціонерна страхова компанія
"Оранта" є одним з ініціаторів створення і засновником Ліги страхових
організацій України. Компанія також є членом:
·
Моторного
(транспортного) страхового бюро України,
·
Морського
страхового бюро України,
·
Української
спілки промисловців та підприємців,
·
Торгово-промислової
палати України,
·
Української
зернової асоціації.
Національна акціонерна страхова компанія
"Оранта" здійснює страхування сільськогосподарських ризиків у формі
обов’язкового згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002
р. N 1000:
·
страхування
врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними
сільськогосподарськими підприємствами;
·
страхування
врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими
підприємствами всіх форм власності на випадок нанесення збитків, пов’язаних з
неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур унаслідок
граду, пожежі, вимерзання, урагану, бурі, зливи, зсуву, повені, селю,
землетрусу, посухи, знищення посівів карантинними шкідниками.
У формі добровільного:
·
страхування
врожаю сільськогосподарських культур;
·
страхування
посівів та насаджень сільськогосподарських культур (затрат на посів та догляд
за культурою);
·
страхування с/г
продукції у місці її зберігання;
·
страхування
сільськогосподарських тварин;
·
страхування
майна сільськогосподарських підприємств;
·
страхування
транспортних засобів та спецтехніки сільськогосподарських підприємств;
·
страхування
заставного майна при кредитуванні підприємств аграрного сектору.
Теоретично, нині діють два варіанти добровільного
сільськогосподарського страхування. Перший із них охоплює страхування врожаю
сільськогосподарських культур, тварин, будівель, споруд, сільськогосподарської
техніки, інших матеріальних цінностей. Другий варіант (застосовується з 1999
року) має особливості лише щодо страхування сільськогосподарських культур.
На відміну від першого варіанта, де об'єктом
страхування є вартість втраченого врожаю певної культури, яка визначається
порівнянням урожайності цієї культури з гектара за поточний рік і середньої її
врожайності за попередні 5 років, у другому варіанті страховий захист
розрахований на відшкодування витрат на посів (садіння) та вирощування
сільськогосподарських культур у разі їх загибелі або пошкодження.
За правилами добровільного страхування за першим
варіантом об'єкти страхування розбито на чотири групи:
·
Урожай
сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.
·
Дерева й
плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на
страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад
70%, а також ті, що підлягають списанню з балансу.
·
Сільськогосподарські
тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім "і бджіл у вуликах.
·
Будівлі,
споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва,
передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби,
сировина, матеріали, продукція.
Особливості укладання страхових договорів. Невіддільною частиною договору є розрахунок вартості
майна та страхових платежів, а також акт про обстеження посівів культур, які
передбачається застрахувати. Договір страхування набуває чинності з наступного
дня після надходження на розрахунковий рахунок НАСК "Оранта"
обчислених страхових платежів.
Договір
може бути укладений на все майно або на окремий його вид. При цьому не
допускається вибіркове страхування окремих ділянок, зайнятих під
сільськогосподарськими культурами, чи окремих тварин та інших матеріальних
цінностей (див. Таблиця 2). Страхуванню підлягає все наявне в господарстві
майно певного виду чи групи (окремі сільськогосподарські культури, види тварин
тощо).
Таблиця 2. Страхові тарифи
НАСК "Оранта" за окремими видами або групами сільськогосподарських
культур, тварин, інших матеріальних цінностей.
|
Продукція |
частка від страхової суми,% |
|
Озимі зернові |
10,0 |
|
Ярі зернові, зернобобові, соя, соняшник, інші технічні культури |
12,0 |
|
Кормові культури |
13,0 |
|
Овочі відкритого фунту, баштани продовольчі, насінники |
22,0 |
|
Цукрові буряки |
9,2 |
|
Картопля |
16,9 |
|
Сади, ягідники, виноград та інші насадження |
23,2 |
|
Тютюн, махорка |
13,6 |
|
Льон і коноплі |
17,6 |
|
Коріандр, рицина, м'ята |
16,5 |
|
Розсадники, інші сільськогосподарські культури |
9,8 |
|
Культури захищеного ґрунту |
7,8 |
|
ВРХ, коні, осли, мули |
2,0 |
|
Птиця, кролі, пушні звірі |
5,0 |
|
Свині, бджоли |
4,0 |
|
Вівці, кози |
3,0 |
|
Багаторічні насадження |
3,5 |
|
Будівлі, споруди, сировина, матеріали |
0,5 |
|
Транспортні засоби |
3,0 |
Джерело:
"Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств,
орендарів, селянських (фермерських) господарств" // НАСК
"Оранта". - № 12-01, від 24 квітня 2001р.
Договір
зі страхування врожаю сільськогосподарських культур укладається не пізніше
визначеного агрономічними службами оптимального строку посіву (посадки) для
даного регіону, а за багаторічними насадженнями — до припинення їх вегетації.
Якщо після укладення договору страхувальник змінює розмір посівної площі в бік
її збільшення, йому надається право укласти додатковий договір.
Визначення
збитку і страхового відшкодування. Розмір збитку в разі загибелі (пошкодження)
сільськогосподарських культур визначається після збирання врожаю згідно з
вартістю втраченої внаслідок страхової події продукції за певною культурою або
групою культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхування) і
розраховується множенням на всю площу посіву різниці між вартістю прийнятого на
страхування врожаю з 1 га, прийнятого на страхування та вартістю фактично
одержаної продукції в поточному році з 1 га. [23].
Таблиця
3. Тарифні ставки (частка від страхової суми,%) з добровільного страхування
затрат на вирощування сільськогосподарських культур залежно від виду страхової
події.
|
Сільськогосподарські культури |
Вимерза-ння |
Град, лива, буря, затоплення |
Пожежа |
Загальний тариф |
|
Озимі |
4,0 |
2,5 |
0,5 |
7,0 |
|
Ярі зернові |
— |
4,5 |
0,5 |
5,0 |
|
Зернобобові |
— |
5,0 |
0,3 |
5,3 |
|
Кукурудза |
— |
4,5 |
0,2 |
4,7 |
|
Цукрові буряки |
— |
5,0 |
|
5,0 |
|
Соняшник |
— |
4,5 |
0,5 |
5,0 |
|
Інші технічні культури |
— |
5,0 |
0,3 |
5,3 |
|
Овочеві та баштанні культури |
— |
5,5 |
|
5,5 |
|
Насінники овочевих та інших культур |
— |
5,5 |
0,5 |
6,0 |
|
Однорічні сіяні трави |
— |
4,0 |
|
4,0 |
|
Багаторічні сіяні трави |
3,5 |
2,5 |
|
6,0 |
Джерело: "Правила добровільного страхування майна
сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських)
господарств" // НАСК "Оранта". - № 12-01, від 24 квітня 2001р.
Якщо на всій площі або її частині, де загинула (була
пошкоджена) основна культура, або на частині такої площі здійснено пересів
(підсів), збиток визначається з урахуванням вартості фактично одержаного
валового врожаю цієї культури (за цінами, про які досягнуто домовленості під
час укладання договору страхування), а також фактичної вартості врожаю на площі
пересіву (підсіву) за цінами реалізації відповідної продукції.
У разі, якщо будь-яку культуру посіяно на площі, більшій
за ту, котру було взято в розрахунок під час страхування, розмір збитку при її
загибелі (пошкодженні) визначається з розрахунку всієї фактичної площі посіву
даної культури.
Проілюструємо порядок розрахунків страхових платежів
та виплати страхового відшкодування на умовному прикладі.
Колективне господарство "Мрія" подало заяву
до районного відділення НАСК "Оранта" на страхування врожаю озимої
пшениці на площі 300 га. Середньорічна врожайність озимої пшениці за останні 5
років становила 32 ц/га. Погоджена зі страховиком ціна центнера основної
продукції — 58 грн. За цих умов вартість урожаю з одного гектара — 1856 грн.
(28 х 32), а з усієї площі — 556,800 грн. (896 х 300).
Страхова сума становить 389,760 грн. (268,800 х 70:
100).
Правління НАСК "Оранта" визначило страховий
тариф зі страхування озимої пшениці в розмірі 10% від страхової суми. З огляду
на специфіку природних умов і склад ризиків у господарстві страховик має право
застосувати знижувальний коефіцієнт до базової ставки. Нехай він дорівнює 0,25.
Тоді тарифна ставка становитиме 7,5% (10-2,5). Сума нарахованих страхових
платежів за озимою пшеницею досягне 29,232 грн. (389,760 х 7,5: 100).
Нехай у поточному році урожай озимої пшениці становить
3552 ц, цукрових буряків — 25400 ц, зелених кормів — 8200 ц. Вартість одного
центнера цукрових буряків — 8 грн., а зелених кормів — 2 грн. 50. Під час
розгляду справи про відшкодування збитків з'ясувалося, що фактична площа
посівів озимої пшениці до страхового випадку дорівнювала 320 га. На підставі
наведеної інформації потрібно визначити суму збитку, котру страховик має
відшкодувати й перерахувати господарству.
Послідовність розв'язування може бути така:
· Визначається фактична середня врожайність
пшениці в розрахунку на 1 га засіяної площі. Вона становить 11, 1ц (3552: 320).
· КількІсна втрата врожаю пшениці з 1 га — 20,9
ц (32- 11,1).
· Вартість втраченого врожаю пшениці з 1 га —
1212 грн. (20,9 х 58).
· Вартість втраченого врожаю озимої пшениці з
усієї площі — 387840 грн. (1212x320).
· Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних
на площі загиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці — усього 223700 грн., у
тому числі цукрових буряків — 203,200 грн. (25400 х 8), зелених кормів — 20500
грн. (8200 х 2,5).
· Сума втрат пшениці за відкиданням вартості
отриманого врожаю цукрових буряків із зелених кормів —164140 грн.
(387840--223700).
· Сума чистих втрат у розрахунку на 1 га —
513грн (164140:320).
· Сума втрат на застраховану площу озимої
пшениці — 153900 грн. (513x300).
· Сума страхового відшкодування, що має бути
перерахована страхувальникові, становить 107730 грн. (153900 х 70: 100).
Чинний порядок розрахунку суми збитку має, на нашу
думку, певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що збитки визначаються
без врахування витрат господарств на вирощування врожаю на пересіяних і
підсіяних площах. За таких умов господарствам часто буває невигідно або
страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якій загинули
сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарантії
страхувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати
на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.
Розмір збитку, завданого загибеллю тварин,
визначається так: установлюють середню страхову суму за одну голову тварини за
договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до
вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса,
придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин.
У разі знищення майна, яке входить до складу основних
засобів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вартість (з
урахуванням зносу) і витрат на рятування й упорядкування майна після страхового
випадку за відкиданням вартості залишків. Якщо йдеться про пошкодження майна,
збиток визначають, виходячи з вартості його відновлення за цінами, що
встановилися на момент укладення договору страхування.
Збиток у разі пошкодження (загибелі) кормів, насіння,
готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на
підставі облікових даних про рух цих цінностей.
Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або
пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах
страхової суми, зазначеної у договорі.
Розглянуті щойно умови страхування
сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли
від шаблонного, непосильного і неефективного застосування принципу
"страхування від усіх бід".
Набір страхових послуг поступово стає
індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас
механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного вдосконалення.
Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна
спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки
сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між
страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами,
передбачити страхування відповідальності за контрактами із
сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши
витрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій,
отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.
Окремо від власного майна у сільському господарстві
можуть страхуватися основні фонди, що передані в оренду іншим підприємствам та
організаціям.
У разі страхування майна підприємств вирізняють два
типи договорів.
а) Страхування
від вогню, удару блискавки, вибуху;
б) Комплексне або розширене страхування "від вогню
та інших випадків", яке включає, крім ризиків пожежі і вибуху, додатково
такі страхові події: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган; повінь; град, злива;
осідання ґрунту; затоплення; шторм; цунамі;
туман; пошкодження майна водою з водопровідних, каналізаційних,
опалювальних систем; крадіжки зі зломом (пограбування).
Але перш ніж приймати
рішення про страхування, необхідно проаналізувати ті ризики, на які наражається
сільськогосподарське підприємство. Адже
не всі ризики можна і потрібно страхувати.
Якщо сільгоспвиробник вже має багаторічний досвід
вирощування культури, то він, безумовно, добре знає, які природно-кліматичні
ризики в даній місцевості є найбільш небезпечними для виробництва цієї культури
і наскільки часто вони трапляються. Якщо ж у виробника такого досвіду немає, то
ми радимо спершу опитати з цього приводу сусідів, а також проконсультуватися у
головного агронома обласного управління сільського господарства, який може
надати йому пораду на підставі зібраних статистичних даних та власного досвіду.
Сільгоспвиробник
може усунути наявні ризики іншими доступними підприємству способами. Наприклад,
можна застосовувати стратегію уникнення ризику, тобто обирати такі види
діяльності, які є менш доходними, але й менш ризикованими. Можна здійснювати
диверсифікацію виробництва чи діяльності, аби одні й ті самі ризики не
загрожували діяльності господарства в цілому, а стосувалися лише його окремих
напрямків. До методів диверсифікації належить також географічна диверсифікація,
тобто вирощування культур на віддалених один від одного полях. Можна, нарешті,
просто накопичувати кошти на випадок несприятливих подій, тобто займатися
самострахуванням.
Література:
1.
Офіційний сайт НАСК
"Оранта" www. oranta. Ua.
2.
"Правила
добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів,
селянських (фермерських) господарств" // НАСК "Оранта". - №
12-01, від 24 квітня 2001р.