канд. держ. упр. Алфьорова І.Є., ст. Литвиненко К.Є.,

Донбаський державний технічний університет

 

Узагальнюючий показник фінансового стану підприємств

 

Фінансовий стан – найважливіша характеристика функціонування підприємств в ринкових умовах. Він є визначальним чинником конкурентоспроможності і усталеного розвитку підприємства. Стійкий фінансовий стан – це результат ефективного управління всією сукупністю господарських факторів, що визначають результати діяльності підприємства.

Теоретичне визначення поняття «фінансовий стан підприємства» є принциповим з огляду на його подальше практичне використання, оскільки дослідження нормативних документів свідчить про відсутність єдиних підходів щодо трактування цього поняття.

Питання дослідження фінансово-економічного стану підприємства висвітлено у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, серед яких   А.Б. Борисов, І.В. Дем'яненко, К.В. Ізмайлова, В.В. Ковальов, М.Я. Коробов, Л.А. Лахтіонова, В.М. Родіонова, А.Г. Загороднього, Г.Л. Вознюка,                           Т.С. Смовженко, Г.В. Савицька, Ю.С. Цал-Цалко, М.Г. Чумаченко та інші.

Дослідивши сутність фінансового стану та проаналізувавши різні точки зору щодо його визначення, можна окреслити концептуальні основи цього поняття (рис. 1).

Визначення основних положень сутності поняття «фінансовий стан» дає змогу сформулювати таке визначення: фінансовий стан – рівень забезпеченості фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, що характеризується системою показників майнового стану, ліквідності та платоспроможності, ділової активності, фінансової стійкості, рентабельності, грошових потоків, ризиків. Фінансовий стан – показник, що характеризує реальні можливості підприємства та фінансові перспективи, характеризує конкурентоздатність, надійність та спроможність саморозвитку.

 

Рисунок 1 - Визначення сутності поняття «фінансовий стан підприємства»

 

Існує багато показників, моделей для оцінки фінансового стану. Однією з узагальнюючих оцінок фінансового стану підприємства може бути визначення тривалості відкоригованого фінансового циклу. За результатами розрахунку цього фінансового циклу можна зробити висновки про ділову активність, ліквідність, фінансову стійкість, рентабельність підприємства.

Аналіз ділової активності характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Фінансовий цикл підприємства являє собою період обертання грошових коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину, матеріали і закінчують інкасацією дебіторської заборгованості за відвантажену готову продукцію.  Тобто фінансовий цикл є показником аналізу ділової активності. Для кращого аналізу можна окремо виділити виробничій та операційний цикли.

Ліквідність – здатність підприємства розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями шляхом перетворення активів на гроші. Проаналізувавши оборотні активи українських підприємств можна зробити висновок, що питома вага грошових коштів низька, різниця між розрахованим фінансовим циклом з урахуванням грошових коштів і без їх урахування буде незначною. Тому фінансовий цикл, який враховує виробничі запаси, готову продукцію, незавершене виробництво, дебіторську заборгованість та поточні зобов’язання замість кредиторської заборгованості в цілому буде відображати здатність підприємства розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. Якщо фінансовий цикл більше 0, то підприємство може бути ліквідним, але якщо менше 0, то підприємство однозначно не ліквідне.

Фінансова стійкість – одна із характеристик відповідності структури джерел фінансування структурі активів. Тобто необоротні активи повинні фінансуватися за рахунок власного капіталу та довгострокового позикового  капіталу. І якщо необоротні активи перевищують власний та довгостроковий капітал, то вони фінансуються ще й за рахунок поточних зобов’язань. Таким чином підприємство фінансово не стійке і показник фінансового циклу буде менше 0.

Підприємство не є рентабельним, коли вони продає продукцію за ціною нижчою за собівартість, тобто поточні зобов’язання перевищують дебіторську заборгованість. Тому можна стверджувати, що підприємство не рентабельно, якщо у підприємства фінансовий цикл менше 0.

В цілому немає нормативних значень для тривалості цих циклів, але чим вони коротші, тим краще працює підприємство. Для різних галузей тривалість операційного циклу є різною.

Результати розрахунку тривалості виробничого, операційного та фінансового та зміненого фінансового циклів наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1 – Розрахунок тривалості виробничого, операційного та фінансового циклів.

 

сільське господарство, мисливство, лісове господарство

промисловість

будівництво

торгівля

 

Виробничій цикл

66

47

58

164

80

60

96

179

74

52

70

174

 

Операційний цикл

137

165

247

797

178

234

438

937

174

210

344

949

Фінансовий цикл

61

40

22

41

75

47

42

45

79

30

8

33

 

Фінансовий цикл

40

14

-30

-89

76

54

-8

19

88

64

-17

95

 

 

Відкоригований фінансовий цикл - фінансовий цикл, який враховує виробничі запаси, готову продукцію, незавершене виробництво, дебіторську заборгованість та поточні зобов’язання замість кредиторської заборгованості.