Педагогічні науки / Сучасні методи викладання

Калишенко Г.О., Клиндух Т.І.

Глухівський національний педагогічний університет ім О. Довженка

 

Особливості організації тренінгової роботи

з використанням інтерактивних методів навчання

 

Для розкриття творчих можливостей студентів, задоволення їх особистих та суспільних інтересів, викладачам необхідно володіти методиками, які стимулюють конструктивно-критичне мислення, розвивають комунікативні вміння і навички. Цим вимогам відповідають інтерактивні методи навчання. Вони захоплюють студентів, пробуджують у них інтерес і мотивацію, навчають самостійному мисленню і діям.

Процес формування умінь і навичок може бути набагато результативнішим, якщо навчання організоване у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності викладача та студентів, єдності інтересів до прагнень всіх учасників навчального процесу і має на меті особистісний розвиток студентів. Саме таке навчання підвищує інтелект студентів, зміцнює їх віру у власні здібності, стимулює активність, творчість, гідність і самосвідомість. Викладач виступає як організатор, що знає і розуміє потреби, інтереси та можливості кожної людини. Якими б не були заняття за формою проведення, їх необхідно організовувати так, щоб забезпечити максимально можливу активність студентів з постійно діючим зворотнім зв’язком.

Як відомо, інтерес до знань у студентів падає. Для успішного розв’язання даної проблеми доцільно застосовувати в навчально-виховному процесі активні та інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність студентів, розвиваючи їх творче мислення. вміння спілкуватися, розмірковувати та приймати рішення. Як зазначав один з фундаторів наукової педагогіки Я.А. Коменський [7]: «Якщо навчання дається студентам важко, то в цьому передусім винні методи, якими їх навчають». Це положення не втратило своєї активності й значимості і у сучасних умовах. Недаремно таку велику увагу приділяють педагоги-дидакти вивченню питання ефективності застосування різноманітних форм і методів роботи у навчально-виховному процесі.

Як зазначено в роботі [4], за даними американських учених, під час лекції засвоюється всього 5 % матеріалу, під час читання - 10 %, роботи з відео (аудіоматеріалами) - 20 %, під час демонстрації - 30 %, під час дискусії - 50%, під час практики - 75 %, а коли слухач навчає інших чи відразу застосовує знання - 90 %. Особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що студенти навчаються ефективній роботі в колективі. Саме тому одним із чинників, які підвищують ефективність навчання є групова робота з використанням інтерактивних методів. Суть цих методів у тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії тих, хто навчається. Це співнавчання суб’єктами якого є викладач та студенти. Викладач виступає лише як керівник розумової діяльності студентів, спрямовує її, допомагає отримувати певні висновки, користуючись певними фактами. Залучаючи студентів до діяльності, викладач скеровує їх на пізнання світу і себе в ньому і, дозуючи допомогу, реалізовує важливий принцип: «Допоможи мені, щоб я зробив це сам».

Під час організації тренінгової роботи слід враховувати, що тренінг як і будь-яка інша організаційна форма навчання має бути підпорядкована певній меті. Метою проведення тренінгів може бути [5]:

інформування та набуття учасниками тренінгу нових профе­сійних навичок та умінь;

формування навичок аналізу першоджерел і означень;

формування навичок логічного мислення, аналізу, вибору і презентації інформації або проблематики;

опанування нових технологій в професійній діяльності, сфері;

зменшення проявів моделей соціально неприйнятної поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування, тощо;

зміна стереотипів, поглядів на проблему, процес навчання, для усвідомлення його переваги та зрозуміння, що він може надавати задоволення;

підвищення здатності учасників щодо позитивного ставлення  як до себе так і до життя;

пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених проблем завдяки об’єднанню в тренінговій роботі спеціалістів, які мають різний фах, представників різних відомств, які впливають на розв’язання цих проблем.

До основних атрибутів тренінгу належать: тренінгова група; тренінгове коло; спеціально обладнане приміщення та приладдя для тренінгу; тренер; правила групи; атмосфера взаємодії та спілкування; інтерактивні методи навчання; структура тренінгового заняття; оцінювання ефективності тренінгу.

На початку тренінгу всіма учасниками групи необхідно прийняти правила, які потрібні для того, щоб кожен мав змогу працювати в комфортних умовах; отримувати інформацію самому і не заважати отримувати інформацію іншим у зручний для кожного спосіб; висловлювати відверто, без побоювань свої думки; дозволити собі спонтанні, попередньо не зважені вислови, що наближатиме тренінг до реального життя; бути впевненим, що надану ним інформацію використають тільки в інтересах учасників.

Тренінг проводить тренер (викладач), котрий спілкується з учас­никами «на рівних», тобто є таким самим учасником тренінгової групи, як і інші учасники. Тренер одночасно є й каталізатором усіх процесів, які відбуваються в групі, «керманичем» групи на шляху до досягнення визначеної мети тренінгу та повинен розуміти настрій кожного учасника. При цьому він відрізняється від інших учасників тим, що володіє інформацією щодо означеної теми, знає методику проведення тренінгових занять, вміє працювати з аудиторією і володіє методикою навчання дорослих і дітей, володіє навичками ведення тренінгової групи (регулює групові процеси, знає, як зацікавити учасників, зняти напружен­ня, спрямувати групу на конструктивне розв’язання пробле­ми тощо), постійно підвищує свій тренерський потенціал, знає методи оцінювання результатів тренінгу і вміє їх засто­совувати, знає про відстрочені результати впливу тренінгу, як очіку­вані, так і неочікувані.

З застосуванням інтерактивних методів при проведенні тренінгів виникають такі переваги як розширення можливих варіантів поведінки, стимулювання до опанування новими поведінковими навичками, можливість їх тренування, сприяння активності всіх учасників відповідно до завдань тренінгу, сприяння зниженню надмірної напруги, сприяння формуванню довіри та згуртованості групи, можливість залучити до інтерактивну велику кількість учасників одночасно, спроможність тренера швидко з’ясувати взаємини між учасниками групи, гуманізувати їх, сприяння розв’язанню змістовних проблем тренінгу та особистісних проблем учасників; забезпечення вільного спілкування.

На думку О. Іванової-Комарщук, для чіткого розуміння важливості інтерактивного навчання його доцільно порівняти з пасивним та активним навчанням. Якщо пасивне навчання - це репродуктивний метод, це вимога слухати та дивитись, активне - це безпосередня участь студента у викладі матеріалу, то інтерактивне - це рівноправна взаємодія викладача та студента [4].

Дійсно, сьогодні, коли обсяг інформації зростає до неможливості осягнення її однією людиною самостійно неможливо. Ми вважаємо, що функція викладача полягає не лише у передачі знань, а і у формуванні навичок здобувати їх. Застосовуючи інтерактивні методи, можна моделювати життєві ситуації, вирішувати спільні проблеми. Вони найбільше сприяють формуванню у студентів умінь і навичок, виробленню у них власних цінностей створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії.

 

Література:

 

1. Афанасьев Н.В., Гонтарева И.В. Место тренинга в обучении и развитии компетентного специалиста. // Економіка розвитку. – 2009. – №2(50). С. 83-84.

2. Афанасьев Н.В., Тышенко Д.А. Проблема выбора концепции тренинга для подготовки компетентного специалиста. // Економіка розвитку. – 2009. – №2(50). С. 85-86.

3. Базарова Г. Разработка программы тренинга [Электронный ресурс]. Режим доступу - http://www.irinam.com/ index.php?newsid=524

4. Іванова-Комарщук О. Корисність інтерактивних методів навчання [Электронный ресурс]. -  Режим доступу: http://osvita.ua/school/technol/6564/

5. Калишенко В.О., Литвиненко А.О., Губська О. А. Методичні рекомендації з тренінгу «Організація реалізації інвестиційного проекту». – Харків: Вид. ХНЕУ, 2012. – 78 с.

6. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: навч. посіб./ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. – К.: Ранок. 2004. -194с.

7. http://ru.wikipedia.org/wiki