Нікуліна Неля
Василівна
кандидат філологічних
наук, доцент;
Чужомовні власні назви
автомобільного неймінгу
Кожна мова має у лексичному складі слова чужомовного
походження, що перш за все поповнюють науково-технічну лексику. У нашій
науковій розвідці розглянемо чужомовні
власні назви в основі номенів на позначення марок автомобілів, що
використовуються в українській автомобільній терміносистемі.
Кожна мова для написання запозичених
власних назв використовує літери відповідної національної абетки. У разі
введення чужомовних запозичень, на думку науковця А.Гудманяна, в українській мові застосовуються
«…традиційні способи передачі – транскрипція і транслітерація, а також
лінгвістично недоцільні авторські форми інновацій, тому розробка загальної
схеми відповідників та використання фонографічного принципу відтворення
сприятиме створенню компромісних способів і усуненню авторських варіантів. При
цьому дуже важливо визначити, до якої міри необхідно дотримуватись правил
мови-сприймача і до яких меж можна рахуватися з особливостями мови-джерела» [1].
Однак саме досі не вироблені й чітко не
вказані правила та вимоги до передавання власних назв національною мовою ускладнюють
і так непросту ситуацію в царині автомобільному неймінгу, бо на форумах
поціновувачів автомобілів знаходимо чимало зауважень не стільки щодо написання,
як щодо вимови власних назв відомих автомобільних брендів перш за все російською
мовою, хоча зазначена проблема легко проектується й на українську вимову.
Наведемо кілька прикладів віднайдених нами матеріалів [2, 3, 4]:
1. Багато років «Mitsubishi» називали «Міцубісі»,
вимовляючи звук с та і, хоча sh утворює у вимові
ш,
а далі йде голосна и. Підказку отримано з рекламного відеоролика, де у закадровому
тексті японський диктор виразно й однозначно вимовляє «Міцубіши».
2. Вимова і написання «Chevrolet Lacetti»
як «Лацетті» також визнано неправильними, адже нормативною формою є «Лачетті»,
бо в італійській мові букву c, після якої
стоять голосні e або i , слід вимовляти не як звук ц, а як ч.
3. Не менш проблемною є вимова моделі «KIA
Sportage» від компанії
«Kia Motors». Існують варіанти назви
«Спортаж»,
«Спортаже»,
«Спортедж»,
«Спортіж»,
«Спортідж»,
та ще й із варіативним наголосом то перший, то другий склад. Ясність внесли
працівники корейської компанії, які виголошують назву автомобіля як «Спорте́йдж», з наголосом на
другий склад.
4. Кілька варіантів вимови і
наголошування має назва «Porsche», яку пересічні громадяни взагалі скоротили до
«Порш». Щодо наголосу, то він має
збігатися з прізвищем видатного й талановитого інженера від автомобілебудування
Фе́рдинанда По́рше, тобто з
наголосом на першому, а не на другому складі. Тому нормативною формою є «По́рше».
5. Багатьом автомобілістам відомо, що торгову марку автомобіля «Mercedes» назвали
так на ім'я доньки Емілі Еллінека, керівника представництва «Daimler» у
Франції, який до цього ж обіймав посаду консула Німеччини в Ніцці. Але мало
кому відомо, що дівчина мала ймення Мерце́дес, саме з буквою ц і
з наголосом на другому, а не на третьому складі, як переважно можна почути в
автосалонах як Росії, так і України.
6. Модель «Chevrolet Nova», що в 60-ті
роки потрапила на латиноамериканський автомобільний ринок, пов’язана з кумедною
історією в перекладі національною мовою, адже друга частина в назві (Nova) вимовляється іспанською «No va»,
що співзвучне зі словосполученням «не їде». Та незважаючи на лінгвістичний
курйоз, купували автомобіль дуже непогано, саме ця модель стала платформою для
створення низки інших машин, що випускалися під шанованими брендами.
7. Англійська компанія «Rolls-Royce»
мимоволі потрапила в лінгвістичну пастку в Німеччині, бо написання моделі «Silver Mist» збігається з німецькими
словами, проте позначають вони не красиве й романтичне «Срібний туман» у
перекладі, а достатньо неприємне для вуха словосполучення «Срібний гній».
Як ілюструють нам останні два приклади,
то не тільки акцентуаційні похибки, а й міжмовна омонімія може зашкодити торговій марці, тому
автовиробники повинні дбати не лише про характеристики автомобіля, а й про
елегантність назви. Розробка якісної назви вимагає втручання
фахівців, які врахують низку важливих аспектів, зокрема розглянуть її з маркетингової,
лінгвістичної, креативної, а також юридичної точки зору. Тому й з’явилися у
сучасній практиці неймінг-агенції, що беруть на себе відповідальність за
успішність назви, проводять тестування варіантів назви майбутнього бренду. Це
цілий комплекс достатньо витратних заходів, тому професійний неймінг поступово стає окремою галуззю бізнесу.
Тим часом в Україні автомобілебудівники
відмовилися від практики вигадування назв для своїх нових моделей, а доручають це
творче завдання своїм потенційним споживачам. Саме таким чином з’явилися імена
в автомобілів ЗАЗ-1102 «Таврія Нова»
і ЗАЗ-1103 «Славута». Спільне підприємство «АвтоЗАЗ-Daewoo» свого часу оголошувало конкурс на визначення кращого імені для автомобіля ЗАЗ-Daewoo
Л-1300. Після довгої процедури відбору перемогло слово сенс з повною назвою «Деу Сенс» (Daewoo Sens), надіслане
Світланою Солодченко з міста Суми. Серед найвагоміших переваг такої
назви визначено такі: 1) як українською, так і російською мовою слово сенс
пишеться однаково, в латинській транскрипції також маємо максимальну
схожість (лат.
sensus – смисл, від sentio – вважаю); 2) на багатьох мовах світу слово сенс означає приблизно одне і те
ж – сутність і зміст життя; 3) слово сенс чудово римується, а тому слово
і його значення легко використовувати в
рекламному слогані.
Російська автомобілебудівна компанія
«АвтоВАЗ» також має подібну практику назовництва. Скажімо, автомобіль Lada 2190 отримав ім’я «Granta», а придумав назву мешканець міста Красноярськ
Павло Захаров. Однак слово Grant у
романо-германській групі мов існує лише
у чоловічому роді та ще й має дещо різну семантику (в англійській мові – подарунок, грант, дотація; в
німецькій мові – обурення, прикрість,
поганий настрій). Пізніше було
затверджено ще сім назв для майбутніх нових
моделей, причому шість з них мають латинське походження: «Adera» (з лат. мови – кохана), «Alegra» (з лат. мови – весела), «Fortuna» (з лат. мови – доля), «Quanta» (з лат. мови – швидка), «Slavia» (з лат. мови – репутація), «Terra» (з лат. мови – земля) і «Ladoga» (у цьому
випадку вирішили використовувати
топонім Ладога – назву давньоруського міста). Цікаво, що всі
назви марок автомобілів жіночого роду й закінчуються на “-a”. Напевне,
також наслідок того, що надалі для
пересічного споживача марка транспортного засобу має запам’ятатися у комплексі
певного візуально-слухового ряду рекламної продукції [5].
На окрему увагу заслуговує
орфографічна нестабільність написання
власних назв автомобільного неймінгу, тобто номенів, у художніх творах. Чинний правопис фіксує норму,
що з великої літери в лапках пишуться назви літаків, автомобілів, тракторів та
інших машин, пов’язані з найменуванням моделі, заводу, фірми, що їх виготовляють:
літак «Антей», автомобіль «Таврія», автобус «Турист», комбайн «Нива», трактор «Білорусь» [6]. Однак на
сучасному етапі письменники не
дотримуються зазначеної орфограми: Але це
цілком боєздатний жигуль і
запихаємось втрьох на заднє сидіння [7];
Перед пошкрябаним капотом білого «жигуля»,
… щоб поміняти стару «волгу» на новий «опель» [8];
Виваляні в снігу з грязюкою, ніби клоуни
в тирсі, вони таки приземлилися коло всіх тих зруйнованих і розчавлених «мерседесів» та «опелів»; носячись коридорами цього трохи лабіринту, а трохи
цвинтаря, поміж усіх інших «фордів»,
«ситроєнів» та «волг», вони все-таки надибали дещо більше й не настільки
потрощене [9]; За рік такої роботи я купив собі наворочений комп’ютер, а Льолік –
побитий фольксваген [10]. Більше того, автор може в одному ж творі подати різне
графічне оформлення номенклатурної назви, що позначає марку автомобільного
транспорту. Наприклад: 1) Точно
такісінький катафалк з помічниками-учениками… висів на хвості їхнього мерседеса і 2) В «мерседесі» всі сплять [8].
Отже, чужомовні власні назви, що є
основою в називанні марок автомобільного транспорту іноземного виробництва,
вимагають лінгвістичного вивчення, у
межах якого слід виправити вже наявні як на фонетичному, так і орфографічному
рівні помилки. А також виробити чітку систему, що унеможливить формування
подібних помилок у майбутньому. А задля цього потрібно залучати до розроблення
автомобільних каталогів і рекламних проспектів не тільки фахівців у царині
неймінгу, а й українських термінологів.
Література:
1. Гудманян А.Г.
Відтворення власних назв у перекладі: Автореферат дисертації доктора філологічних наук: 10.02.16 / КНУ імені Тараса
Шевченка / А.Г. Гудманян. – К., 2000. – 30 с.
2. Режим доступу: http://avtoplaneta.kiev.ua.
3. Режим доступу:
http://www.autonews.ru
4. Режим доступу: http://ukravtomobil.if.ua.
5. Нікуліна
Н.В. Лексико-семантичний спосіб творення номенів (на матеріалі транспортної
термінологічної мегасистеми) / Н.В.Нікуліна // Матеріали Всеукраїнської
науково-практичної конференції «Фахова мова як динамічний функційний різновид
загальнонародної української мови». – Луганськ, 2011. – С. 143–148.
6. Український
правопис / Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Інститут укр.мови
НАН України. – Київ: Наук. думка, 2007. – 288 с.
7. Жадан С. Депеш мод /
С.Жадан. – Харків: Фоліо, 2004. – 229
с.
8. Тарасюк Г. Янгол з України. Маленькі романи,
новели / Г.Тарасюк. – Київ: Либідь, 2006. – 432 с.
9. Андрухович Ю. Дванадцять обручів: Роман /
Ю.Андрухович. – Київ: Критика, 2003. –
276 с.
10. Жадан С. Ворошиловград: Роман / С.Жадан. –
Харків: Фоліо, 2010. – 442 с. – (Графіті).