Хотієнко С.В., Гудим Н.Г., Шаповал С.А.

Дніпропетровський національний універсітет ім. Олеся Гончара

Формування свідомого ставлення до власного здоров'я та проблема адаптації в новому середовищі студентської молоді

Важливим питанням на сьогоднішній день є ставлення студентів до фізичної культури, розуміння здорового способу життя, їх мотивація до фізкультурно-оздоровчої діяльності. За науковими даними причиною низького рівня здоров'я молоді вважається зниження особистої зацікавленості фізичним самовдосконаленням. В умовах сьогодення є актуальною проблема формування свідомого ставлення особистості до власного здоров'я.

Очевидно, що першорядна роль у збереженні і формуванні здоров'я залежить від самої людини, її способу життя, цінностей, установок, ступеню гармонізації її внутрішнього світу і відносин з оточенням. Вихід з цієї ситуації полягає в зміні ставлення людини до самої себе, свого здоров'я. Зміцнення і збереження здоров’я має стати обов’язком і потребою кожної людини.[3]

Рівень фізкультурно-спортивної активності населення багато в чому визначає потребу у фізичній культурі і ефективність її розвитку в суспільстві. Тому так важливо зробити аналіз спонукальних сил, які істотно впливають на процес залучення різних верств населення, насамперед, молоді, у фізкультурно-спортивну діяльність і визначення їхнього розуміння таких понять як здоровий спосіб життя та активний відпочинок.[1]

Під здоровим способом життя розуміється оптимальний режим роботи і відпочинку, збалансоване харчування, достатня рухова активність, дотримання правил особистої гігієни, загартовування, відсутність згубних звичок, любов до людей, позитивне сприйняття життя. Здоровий спосіб життя дозволяє бути до старості здоровим психічно, морально і фізично. Активний відпочинок - це відпочинок, який організовується за допомогою перемикання на діяльність, відмінну від тієї, яка викликала стомлення, і сприяє відновленню працездатності.[5]

Одним із важливих факторів для студентів є здатність до адаптації. Проблема психологічної адаптації особистості студентів на сучасному етапі розвитку вищої школи є дуже значною, що вимагає втілення ідеї особистості. Адаптація особистості до зовнішніх умов виступає як одна з ліній її розвитку. Адаптація, як психологічна складова особистості в соціальну, професійну середу, відбувається в міру того, як дана середа виявляється сферою реалізації життєвих планів, потреб і прагнень особистості.[2]

Останні дослідження показали, що незважаючи на загальне сприйняття студентською молоддю популярної на сьогоднішній день ідеї про здоровий спосіб життя, спробах дотримання основних принципів турботи про власний фізичний стан, існує ряд факторів, які перешкоджають процесу становлення загальної культури здоров'я. Перш за все, це студентське розклад (брак часу, завантаженість), а також умови життя деяких студентів (особливо це стосується тих, що проживають у гуртожитках). Крім цього, відчувається недолік матеріальних ресурсів, який заважає студентам вибирати спортивні секції, виходячи з власних потреб.[4]

В даному дослідженні взяли участь 100 студентів 1-го та 3-го курсів ДНУ ім. Олеся Гончара.

Було проведено анкетування за трьома тестами: « Я та фізична культура», анкета для самооцінки здоров'я та тест «Здоров'я». Опитуваним було запропоновано анкети і інструкції до них. Час анкетування складав 20 хв. Тестування (тест «Здоров’я») проводилось письмово протягом 7 хв., визначення самооцінки здоров’я – 20 хв.

Обґрунтування вибору методик та характеристика досліджуваних осіб

В анкетуванні «Я та фізична культура» ми проводили дослідження з визначення мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів. Опитування проводились серед студентів 1-го та 3-го курсів біологічного факультету.

Результати анкетування «Я та фізична культура»

По даним цього тесту було зроблено діаграму (рис. 1), на якій можна побачити різницю відповідей на запитання даного тесту по відношенню до фізичної культури 1-го та 3-го курсів:

1. Більшість студентів 3-го курсу вважає фізичну культуру засобом підтримки здоров'я (рис. 1, 1a), у той час як студенти 1-го курсу вважають фізичну культуру стилем життя (рис. 1, 1b). Це, перш за все, пов'язано з неповним формуванням у студентів 1-го курсу ряду понять щодо власного життя та здоров'я.

2. Більшість студентів 3-го та 1-го курсів вважає необхідним зменшити кількість занять (рис. 1, 2b). Це може бути пов’язано з курсовою роботою на 3-му курсі чи станом здоров'я студентів. Також на отримані дані могли вплинути процеси адаптування 1-го курсу, частина студентів якого згодні з реальним положенням навантаження фізичною культурою (рис. 1, 2b).

3. Більша частина студентів 3-го та 1-го курсів намагається не пропускати занять з фізичного виховання (рис. 1, 3b), студенти 1-го – іноді пропускають заняття (рис. 1, 3a), а 3-го - ніколи не пропускають (рис. 1, 3c), що пов'язано з психологічним станом та частково з розстановкою пріоритетів.

4. Найбільшою перешкодою для самостійних занять фізкультурною діяльністю студенти 1-го курсу вважають брак вільного часу та відсутність підтримки, компанії (рис. 1, 4a), 3-го курсу – також відсутність вільного часу та неспроможність себе змусити, перебороти лінь (рис. 1, 4a, b), що свідчить про адаптаційні особливості, учбову діяльність та розстановку пріоритетів у житті.

5. Найбільш прийнятними оздоровчими видами діяльності студенти 1-го курсу вважають активний відпочинок та правильне харчування (рис. 1, 5a, b), 3-го – також активний відпочинок та відмова від шкідливих звичок (рис. 1, 5a, c), що вказує на різну проблематику та пріоритети студентів цих двох курсів.

6. Більшість студентів 1-го курсу вважають, що здоровий спосіб життя - це перш за все збалансоване харчування (рис. 1, 6b), у той час як студенти 3-го, окрім збалансованого харчування, вважають здоровим способом життя ще й повноцінний сон (рис. 1, 6a, b), що пов'язано з особливостями адаптації.

Рис. 1. Результати анкетування «Я та фізична культура». На цьому графіку зображені більш суттєві різниці між відповідями 1-го та 3-го курсів.

Отримані данні свідчать про процес активної адаптації до режиму навчання у студентів 1-го курсу, а також про розстановку власних життєвих пріоритетів студентів на 3-ому курсі, формування у них стабільного психологічного стану.

Анкета для самооцінки здоров'я («так» чи «ні»)

Анкета складаеться з 27 питань, головними з яких э питання про фізичний стан студентів (чи торбує головний біль, біль навколо серця, біль у суглобах, навколо печінки, чи трапляються запаморочення, набряки ніг, задишка при швідкій ході тощо).

Рис. 2а. Оцінка власного здоров'я студентами 1-го курсу.

Рис. 2b. Оцінка власного здоров'я студентами 3-го курсу.

За результатами цього анкетування встановлено, що здоров’я більшості студентів має незадовільний стан, вони скаржилися на погане самопочуття та біль у різних частинах тіла під час занять фізичним вихованням: 73% учнів 3-го курсу та 71% - 1-го курсу (рис.2a, 2b).

Тест «Здоров'я» («так» чи «ні»)

За ітогами анкетування (рис. 3) за суб'ективними показниками студентів було отримано такі данні:

1. З них 26% 3-го курсу постійно дотримуються раціонального режиму дня, у той час як 1-го курсу - 18%;

2. на наявність нормальної ваги 85% студентів 3-го курсу відповіли задовільно, 1-го - 76%;

3. 35% студентів 3-го курсу правильно складають харчовий раціон, 1-го - 34%;

4. роблять прогулянки на свіжому повітрі протягом року не менше ніж 10 годин на тиждень студенти на 3-му курсі - 67%, 1-му - 71%;

5. щоденну ранкову гімнастику виконують 24% студентів 3-го курсу, а 1-го - 22%;

6. систематично загартовуються 13% студентів 3-го курсу, а 1-го - 18%;

7. індивідуальним фізичним удосконаленням (заняття спортом, індивідуальні програми) займаються 50% студентів 3-го курсу, а 1-го - 34%;

8. методами аутотренінгу і його використанням для зміцнення здоров’я володіють 11% студентів 3-го та 18% 1-го курсів.

Рис. 3. Тест «Здоров'я». На діаграмі зображені позитивні та негативні відповіді студентів.

Проаналізувавши дані цього тесту було зроблено висновки, що більшість студентів невідповідально ставляться до власного здоров’я.

В ході проведених досліджень була оцінена мотивація до фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів 17 - 22 років. Після проведеного анкетування та опитування можна зробити наступні висновки:

1. студенти мають поверхневе уявлення про фізичну культуру та її значення для здорового способу життя людини. Дане поняття вони уявляють у комплексі заходів, таких як повноцінний сон, збалансоване харчування, гарна екологія, фізична сила, витривалість, загартовування організму та висока рухова активність, спортивна підготовка.

2. студенти вказують на організаційні недоліки в проведенні занять фізичною культурою (відсутність музичного супроводу, недостатність змагальних моментів), але кількість занять на тиждень їх влаштовує.

3. мотивацією студентів для повноцінних занять фізичною культурою можна запропонувати покращення загального фізичного стану. 40 % опитуваних вказують також на те, що фізична культура сприяє розвитку фізичної сили та загальної витривалості організму, завдяки заняттям фізичним вихованням можна оптимізувати масу тіла.

Отже, уявлення студентів біологічного факультету 3-го та 1-го курсів про здоровий спосіб життя зводяться до занять спортом, відсутності шкідливих звичок і правильного харчування. Як головну ознаку здорового способу життя більшість опитуваних виділяє відсутність шкідливих звичок. Було виявлено, що всі анкетовані вважають здоровий спосіб життя необхідним і визначають здоров’я як засіб для здійснення певних життєвих цілей. Встановлено, що всі опитані студенти прагнуть вести більш здоровий спосіб життя ніж на сьогоднішній день. Аналіз результатів самооцінки здоров’я студентів дозволив встановити, що більшість студентів скаржиться на головний біль, погіршення зору, вплив погоди на самопочуття.

Після проведених досліджень було розроблено на практичні рекомендації щодо формування мотивації до фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів не фізкультурного вузу. Необхідні нові (інноваційні) підходи до формування фізичної культури у особистості студентів шляхом творчого сприйняття ними досягнень фізичного виховання та спорту. Для того щоб сформувати правильне відношення студентів до здоров’я та здорового способу життя необхідна розробка спеціальної програми. Вона повинна включати в себе емоційні компоненти, а також діяльність та знання.

Для реалізації цієї програми в вузах необхідно створювати набагато більше різних спортивних секцій, клубів, танцювальних колективів, відкривати тренажерні зали тощо. Тобто створювати всі необхідні умови, щоб забезпечити кожному студенту можливість вибору займатися тією справою, що йому цікава з одного боку, а з іншого – це буде сприяти збереженню та зміцненню його здоров'я.

Література

1. Васильева О.С., Журавлева Е.В. Исследование представлений о здоровом образе жизни // Вопросы психологии.– 1997.– Вып.3.– С. 420-429.

2. Гришанов Л.К., Цуркан В.Д. Социологические проблемы адаптации студентов младших курсов // Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе. - Кишинев,1990 - с.29-41.

3. Отрощенко П.Г., Мовчанок В.О., Никберг И.И. Хочу быть здоровым, 1991.– 336с.

4. Терёшкина И.Б. Межличностные отношения как фактор учебной мотивации студентов. //Гуманитаризация и гуманизация обучения в вузе. -Л., 1991 – с.56.

5. Чарлтон Э. Основные принципы обучения здоровому образу жизни // Вопросы психологии. 1997, №2, с. 3-14.