Экономические науки/2. Экономика предприятия

Дзюба Я. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Ефективність формування товарних запасів підприємства

Особливості функціонування торговельних підприємств за сучасних економічних умов та значущість для них товарних запасів як базової складової під час формування стратегії розвитку обумовлюють актуальність дослідження проблеми ефективності управління запасами. Управління товарними запасами в умовах дефіциту оборотних коштів є важливою складовою побудови ефективного управління торговельного підприємства в цілому та не має єдиного підходу. Проте, як будь-який процес управління економічною системою, управління товарними запасами торговельного підприємства необхідно здійснювати поетапно.

Сучасний розвиток ринкових відносин, виникнення різних організаційно-правових форм підприємств, розвиток конкуренції, необхідність впровадження і використання сучасних інформаційних технологій зумовили пошук нових підходів до управління товарними запасами на підприємствах торгівлі. Як наслідок виникає необхідність удосконалення системи управління товарними запасами.

Система управління товарними запасами є системою узгоджених між собою принципів, задач, елементів та методів, які регулюють процес розробки та реалізації управлінських рішень щодо регулювання руху оборотних коштів в чітко заданих параметрах.

Однією з умов досягнення високих кінцевих результатів торговельної діяльності підприємства й підвищення її ефективності є постійне продумане формування товарних запасів і вміле управління ними. Ухвалення рішень щодо управління товарними запасами робить вплив на всі сторони господарської діяльності підприємства: зміну обсягу товарообігу, величину доходів, витрат обороту, прибуток і рентабельність. Саме тому метою статті є дослідження теоретичного обґрунтування системи управління товарними запасами, механізму та проблем формування запасів в умовах нестабільності.

В сучасній теорії поняття товарних запасів підприємств роздрібної торгівлі розглядається з різних боків, в залежності від того, об’єктом якого функціонального управління вони є. Кожен з цих підходів розглядає лише сутнісні характеристики цього поняття, що не дає змогу ідентифікувати його як цілісний об’єкт управління з позицій системності, а й відповідно приймати найбільш ефективні комплексні управлінські рішення, спрямовані на забезпечення стійкого економічного підприємства та збільшення його ринкової вартості. Богацька Н. визначає товарні запаси як цілісний інтегрований об’єкт управління таких функціональних управляючих систем роздрібного торговельного підприємства, як операційний менеджмент, фінансовий менеджмент, логістичний менеджмент та бухгалтерській облік [1, С.181].

Відповідно до асортиментних переліків мають утворюватися й товарні запаси, ідентичні за своєю структурою. Їх необхідно відновлювати шляхом регульованого завезення товарів. Товарні запаси на торговельних підприємствах повинні формувати реальну пропозицію товарів, що забезпечує їх безперебійний продаж. У процесі реалізації товарні запаси витрачаються й замість тих, що вибувають, мають завозитися нові, відповідні за своєю структурою й кількістю необхідному асортименту. Інакше порушується стійкість сформованого асортименту та створюються несприятливі умови, наслідком яких буде недоотримання прибутку підприємством, погіршення обслуговування покупців.

Основною метою управління товарними запасами є формування й підтримка їх величини на такому рівні, який дозволяє забезпечити безперебійну торгівлю кожним товаром за умов мінімальних витрат. Для досягнення цієї мети керівники або менеджери підприємства повинні вести облік товарних запасів, визначити, скільки треба зберігати запасів, коли розміщувати замовлення та скільки замовляти одиниць товару за один раз. Від керівників і менеджерів торговельного підприємства потрібне вміння не лише визначати необхідну величину запасів, але й розробляти графіки постачань, розраховувати оптимальні партії нових замовлень, добиватися ув'язки обсягу продажів із величиною запасів, за необхідності організовувати складування запасів, брати до уваги вимоги логістики та маркетингу, постійно проводити фінансовий аналіз потреб у запасах, розраховувати витрати, пов'язані із запасами, та враховувати політику у сфері цін [6, С.215].

Ефективність управління товарними запасами підприємства обумовлюються багатьма чинниками – як зовнішніми, що не залежать від діяльності підприємства, так і внутрішніми, на які підприємство може та повинно активно впливати. До зовнішніх чинників належить загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні, особливості та нестабільність податкового законодавства, умови надання кредитів та процентні ставки, наявність цільового фінансування. Однак не меншу роль відіграють внутрішні чинники, які підприємство має активно використовувати з метою підвищення ефективності використання обігових коштів [4, С.382].

Структурно логічну послідовність побудови системи управління товарними запасами в умовах дефіциту оборотних коштів торговельного підприємства доцільно здійснювати поетапно:

І етап – визначення стратегічної мети, цілей та завдань управління товарними запасами.

ІІ етап – комплексний аналіз ефективності управління товарними запасами:

- формування інформаційної бази для проведення аналізу (зовнішні та внутрішні джерела);

аналіз ефективності управління товарними запасами, що передбачає діагностику впливу зовнішнього середовища (оцінку загальних та регіональних чинників, впливу діяльності підприємств-конкурентів у сфері управління товарними запасами, оцінку діяльності постачальників) та аналіз управління товарними запасами на мікрорівні (дослідження обсягу, складу та структури товарних запасів; розрахунок показників ефективності управління товарними запасами; проведення порівняльного аналізу у ретроспективному та поточному періодах по відношенню до середньогалузевих, нормативних, планових та інших показників; аналіз основних факторів, що впливають на управління товарними запасами, що передбачає факторний та інтегральний аналіз; оцінка ефективності інструментів поточного управління товарних запасів).

ІІІ етап – моделювання оптимального рівня товарних запасів:

- нормування товарних запасів передбачає визначення рекомендованого нормованого розміру товарних запасів для формування цільової структури товарообороту та забезпечення безперебійного торговельного процесу;

- моделювання оптимального рівня товарних запасів з врахуванням прогнозу попиту та інтенсивності конкуренції на цільовому ринку (з врахуванням нормалізованих вагових коефіцієнтів попиту);

- моделювання мінімального рівня товарних запасів в умовах дефіциту оборотних коштів для забезпечення цільової структури товарообороту (розробка системи JIT (just-in-time);

- формування плану товарних запасів та його експертиза (у відповідності до цільової структури товарообороту, з врахуванням прогнозованого попиту та інтенсивності конкуренції та інших факторів).

IV етап – формування політики ефективного управління товарними запасами, що передбачає формування асортиментної політики підприємства, розробку логістичної політики товарних запасів, формування політики ефективних відносин з постачальниками, обґрунтування руху фінансових ресурсів для формування товарних запасів в умовах дефіциту оборотних коштів, обґрунтування заходів для забезпечення цільової оборотності товарних запасів.

V етап – розробка заходів і тактичних планів щодо підвищення ефективності управління товарними запасами з врахуванням стратегічних цілей підприємства.

VІ етап – формування системи контролю та оперативного регулювання ефективності управління товарними запасами.

Оцінка ефективності управління товарними запасами репрезентується через систему показників їх функціонування. Дослідження показників ефективності управління товарними запасами дозволило на виділити наступні показники: оборотність товарних запасів, період обороту товарних запасів, індекс коливання товарних запасів, рентабельність товарних запасів, витрати обігу на одиницю товарних запасів, інтегральний показник якості роботи з товарними запасами, інтегральний показник ефективності управління товарними запасами, витрати від сповільнення оборотності товарних запасів та ціни капіталу, коефіцієнт дотримання нормативу товарних запасів, коефіцієнт концентрації товарних запасів, рівень активної частини поточних запасів, питома вага неходових та залежаних товарів у загальному обсязі товарних запасів, максимальний розмір переоцінки товарних запасів, коефіцієнт ефективності уцінки, коефіцієнт оновлення товарних запасів, група показників для розрахунку оптимального розміру товарних запасів.

Отже, впровадження в дію системи управління товарними запасами торговельного підприємства, що базується на теоретичних аспектах її побудови в рамках вищенаведених етапів, є основним практичним етапом щодо удосконалення управління оборотними коштами в умовах їх дефіциту та віддзеркаленням ефективності методичних та практичних доробок з використанням оптимальних методів, засобів і підходів до управлінських рішень.

Література:

1. Бланк І. О. Управління фінансами підприємства: підруч. / І. О. Бланк., Г. В. Ситник. – К.: КНТЕУ, 2006. – 780с.

2. Верига Ю. А. Товарні запаси: проблеми обліку, контролю та звітності: моногр. / Ю. А. Вирига, Н. В. Хоменко, О. В. Карпенко. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 153с.

3. Воскобаєва А. В. Стратегія управління товарними запасами / А. В. Воскобаєва, О. С. Воскобаєва. // Вісник ЖДТУ. – 2011. - № 4 (58). – С. 197-199.

4. Фролова Л. В. Проблеми формування товарних запасів на торговельному підприємстві в умовах нестабільності / Л. В. Фролова, О. С. Воскобаєва. // Торгівля і ринок України. – 2009. – № 27. – С. 35-40.