Экономические науки/ 10.Экономика предприятия.

Особливості управління оборотними активами підприємства

студентка магістратури Хлєбко Н.Б.

Львівський національний університет імені І.Франка,економічний факультет,Україна

Оборотні активи підприємств являють собою складну економічну категорію, у якій переплітається безліч теоретичних і практичних питань. Серед них одним з найбільш важливих є питання організації ефективного управління оборотними активами підприємств. Управління оборотними активами підприємства спрямоване на їх формування в необхідному й достатньому обсязі при найменших витратах, а також на підвищення ефективності їхнього використання. Ця проблема особливо актуальна для підприємств, в яких більша частка коштів зосереджена в оборотних активах.

Поняття управління оборотними активами висвітлено у працях провідних економістів, таких як Поддєрьогін А.М., Бланк И. А., Римарчук А.М., Кирейцев Г. Г. Проте, не існує єдиної думки у визначенні поняття «управління оборотними активами».

На думку Поддєрьогіна А.М., управління оборотними активами - це комплекс заходів, які спрямовані на забезпечення умов оптимізації й безперервності процесу їхнього обороту, формування достатнього їхнього обсягу, раціональної структури й ефективної організації їх використання [3, С. 163].

Бланк И. А. уважає, що «політика управління оборотними активами полягає у формуванні необхідного обсягу й складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структури джерел їхнього фінансування»[1, С. 48].

Наявність різних точок зору на оборотні активи й управління ними свідчить про те, що питання має потребу в подальшому дослідженні.

Мета й характер використання окремих видів оборотних активів досить різноманітні. Тому на підприємствах з великими обсягами оборотних активів розробляється самостійна політика управління оборотними активами: політика управління запасами товарно-матеріальних цінностей, дебіторської заборгованісті, грошовими активами.

Таким чином, можна сформулювати основні завдання управління оборотними активами організації:

1) формування достатнього обсягу й раціональної структури оборотних активів;

2) визначення потреби організації в оборотних активах, які забезпечать її платоспроможність;

3) оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів;

4) ефективне використання оборотних активів.

У рамках рішення першого завдання розглядається склад оборотних активів, тобто частини й окремі елементи, з яких вони складаються, і структура, що відображає співвідношення між складовими частинами оборотних активів або їхніх окремих елементів. Склад і структуру оборотних активів доцільно розглядати в залежності від: функціональної ролі в процесі виробництва (оборотні виробничі кошти й кошти обігу); ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти; ступеня ризику вкладення капіталу.

Вирішення другого завдання (визначення потреби організації в оборотних активах, що забезпечують її платоспроможність) ґрунтується в більшій мірі на процесі нормування. Помилки в розрахунку потреби в оборотних коштах приводять до фінансових втрат. Недостатність оборотних коштів викликає перебої в забезпеченні матеріальними ресурсами, а їхній надлишок приводить до уповільнення оборотності, утворення наднормованих запасів матеріальних цінностей і пов'язаних із цим додаткових витрат організації.

Третє завдання управління оборотними активами - оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів- ґрунтується насамперед на визначенні розміру власних оборотних коштів. Наявність власних коштів дозволяє підприємству вільно маневрувати, підвищувати результативність своєї діяльності.

Четверте завдання - ефективне використання оборотних активів – аналізується за допомогою основних показників оцінки використання оборотних активів. В українській практиці оцінка ефективності використання оборотного капіталу здійснюється за допомогою показників оборотності: тривалість одного обороту в днях і швидкість обороту (коефіцієнт оборотності).

Політика управління оборотними активами полягає у визначенні достатнього рівня й раціональної структури поточних активів й у визначенні величини й структури джерел їх фінансування. Вибір відповідних джерел фінансування оборотних активів у кінцевому підсумку визначає співвідношення між рівнем ефективності використання капіталу й рівнем ризику фінансовій стабільності й платоспроможності підприємства. З урахуванням цих факторів і будується політика управління фінансування оборотних коштів [5, С. 65].

Теорія фінансового менеджменту розглядає три принципових підходи до формування оборотних активів підприємства.

Консервативний підхід припускає створення значних резервів оборотного капіталу на випадок непередбачених складностей у забезпеченні підприємства сировиною й матеріалами, погіршенні умов виробництва, затримки інкасації дебіторської заборгованості.

Агресивний підхід - в мінімізації всіх форм страхових резервів по окремих видах оборотних активів.

Помірний підхід спрямований на забезпечення повного задоволення поточних потреб у всіх видах оборотних активів і на створення нормованих страхових резервів й являє собою компроміс між агресивною й консервативною моделлю [2, С. 220;].

Кожен підхід до управління оборотними активами при практичному застосуванні має свій особливий вплив на основні складові оборотних активів.

Складовою частиною процесу управління оборотними активами є забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного залишку грошових активів для формування ефективного портфеля короткострокових фінансових вкладень. Мета й характер управління окремими видами оборотних активів, сформованих за рахунок операційного капіталу, мають істотні відмінності [4, C. 194].

Управління оборотними активами можна звести до визначення поточних фінансових потреб організації й чистого оборотного капіталу (власних оборотних коштів), до вибору й реалізації шляхів прискорення оборотності оборотних коштів, вибору шляхів задоволення поточних фінансових потреб, визначенню критеріїв прийняття фінансових рішень по управлінню оборотним

капіталом і основними елементами оборотних активів.

Отже, процес управління оборотними активами є однією з найважливіших складових ефективного функціонування підприємства. У зв'язку із цим, велике значення набувають теоретичні підходи до визначення економічної сутності оборотних активів, а також підходи до управління оборотними активами, що мають свій особливий вплив на основні складові оборотних активів.

Література:

1. Бланк И. А. Управління активами / И. А. Бланк. - К. : Ника-Центр, 2000. - 720 с.

2. Кирейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент : учеб. допомога / Г. Г. Кирейцев. - К. : ЦУЛ, 2006. - 496 с.

3. Поддєрьогін А. М. Фінансовий менеджмент : підруч. / А. М. Поддєрьогін. - К. : КНЕУ, 2005. - 536 с.

4. Поляк Г. Б. Фінансовий менеджмент / Г. Б. Поляк. - М. : Фінанси, 2004. - 438 с.

5. Римарчук А. М. Економічна сутність оборотних активів та їх класифікація / А. М. Римарчук // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 7-8. - С. 64-70.