Гусинська О.М.

Аспірант

Харківський національний економічний університет

Деякі аспекти та характеристика поняття «майно» у межах оцінки цілісного майнового комплексу

Цілісний майновий комплекс — це господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці тощо), які в разі реорганізації підприємства в установленому порядку перетворюються на самостійні об'єкти з подальшим складанням роздільного балансу.

На вартість цілісного майнового комплексу істотно впливає розмір кредиторської та дебіторської заборгованості підприємства. Це слід ураховувати, визначаючи вартість цілісного майнового комплексу під час приватизації чи реорганізації підприємства.

Однак грошові зобов'язання не включаються до складу цілісного майнового комплексу, а отже, не впливають на вартість підприємства. Вимоги кредиторів погашаються за рахунок сум, одержаних від продажу цілісного майнового комплексу боржника[5].

Оцінювання вартості цілісного майнового комплексу за методом балансової вартості має ті самі недоліки, про які вже йшлося під час розгляду методів оцінювання. Оцінювання підприємства за методом ринкової вартості ускладнюється через те, що важко знайти відповідні аналоги[4].

Оцінка вартості окремого індивідуально визначеного майно проводиться експертним шляхом відповідно до Порядку проведення експертної оцінки при передачі в оренду державного майна, що затверджується Фондом державного майна.

Взагалі у світовій практиці використовуються три способи визначення ринкової вартості об’єктів нерухомості: метод затрат; метод оцінки по прибутку; метод аналогів продажу.

Метод аналогів продажу - базується на даних про фактичні продажі аналогічних об’єктів нерухомості. В умовах які склалися у теперішній час на Україні, цей метод є малоприйнятним, так як ринок нерухомості практично відсутній.

Метод затрат - найбільш розповсюджений у світовій практиці. Метод оцінки нерухомості, який базується на розрахунку прямих і не прямих затрат на відновлення або заміщення об’єкта нерухомості.

Метод орієнований на прибуток визначає можливість даного об’єкту приносити його. Вихідними даними для оцінки вартості об’єкту (споруди є: інвентаризаційна справа на споруду і результати натуральних досліджень об’єкту оцінки. Метою дослідження є визначення фізичного зносу окремих елементів і конструкцій споруди. Дослідження проводиться або візуально або за допомогою дефектоскопічної літератури.

Підчас процесу оцінки цілісного майнового комплексу необхідно розуміти поняття «майно» та складові цього поняття.

У Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1 ст. 41). Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41) [1].

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб [2].

Отже, право власності є правом особи на майно, тому для реалізації цього права потрібним є з’ясування змісту, який вкладається законодавством у саме поняття «майно».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав

та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги [4].

Отже, можна припустити, що під майновими правами слід розуміти будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності.

Перелік використаної літератури:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. — № 30, ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України, 2003. — № 40—44, ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості

Верховної Ради України, 2003. — № 18, 19—20, 21—22.

4. Закон України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws.

5. Положення про валютний контроль, затверджене постановою правління

Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49 [Електронний ресурс]. -

Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws.