Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

Пакуліна А.А.

Українська державна академія залізничного транспорту

Структура і склад інноваційного науково-освітнього і виробничого комплексу регіону

Інноваційний науково-освітній і виробничий комплекс – системний розвиток освітньої установи на основі масштабної і складної інтеграція, що дозволяє: залучити в інтеграційні процеси освітні установи різних рівнів; здійснити інтеграцію з освітньою установою наукових, конструкторських і виробничих структур, доповнених університетською інфраструктурою підтримки інноваційної діяльності, що забезпечує реалізацію безперервного повного інноваційного циклу і перетворює освітню установу на інноваційний науково-виробничий комплекс; за рахунок інтеграції освітнього комплексу з інноваційним науково-виробничим комплексом забезпечити трансформацію освітньої установи в єдиний інноваційний науково-освітній і виробничий комплекс .

Зіставлення наукового і інноваційного процесів показує, що фази реалізації наукових розробок і комерційних проектів дуже близькі, тому забезпечення повинно здійснюватися з єдиних позицій і раціонального використання ресурсів в інтересах комплексів. Зв'язність цих процесів визначається також взаємним використанням результатів: результати досліджень є основою для створення нових наукомістких продуктів, а результати практичного використання комерційних продуктів породжують необхідність проведення нових досліджень для вдосконалення продуктів. З урахуванням взаємозв'язку наукового і інноваційного комплексів пропонується розглядати ці комплекси як єдиний науково-інноваційний комплекс.

Структура і склад інноваційного науково-освітнього і виробничого комплексу регіону як науково-виробничого об'єднання на практиці формується на основі функціонального аналізу життєвого циклу виробу – інноваційного процесу, який може бути представлений як система послідовного виконання етапів і робіт, а також випуску комерційних продуктів (науково-технічної продукції, ідей, технологій, нових матеріалів, послуг), отриманих в ході робіт, матеріалів і устаткування, переданих в учбовий процес, заявок на підготовку і перепідготовку кадрів.

З урахуванням інтеграції суб'єктів інноваційного науково-освітнього і виробничого комплексу за ознакою єдиного наукового напряму, що відповідає одному з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, комплекс, що розробляється, створюється як галузевий кластер. Так у рамках інноваційного науково-освітнього і виробничого комплексу можуть вирішуватися не лише проблеми виконання досліджень по пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки, але і усі інші фази інноваційного процесу, а також забезпечуватися комплексне рішення наукових, освітніх і виробничих завдань, пов'язаних із створенням і поширенням на ринку інноваційних продуктів і освітніх послуг. Створення інноваційного науково-освітнього і виробничого комплексу відкриває додаткові можливості взаємодії партнерів в області підготовки кадрів вищої кваліфікації, спільного проведення рекламної діяльності, виставок і конференцій. Учасники консорціуму виробляють умови і механізми спільного використання інших ресурсів учасників: бібліотеки, служби оформлення документації, метрологічного контролю, технопарку, об'єктів соціального комплексу регіону.

Низька ефективність захисту і реалізації інновацій в українській системі вищої освіти є однією з причин того, що при однаковій чисельності дослідників на тисячу зайнятого населення в Україні і країнах ЄС ефективність зарубіжних досліджень і розробок (число Нобелівських лауреатів, публікацій і патентів, динаміка росту інновацій, доля наукомістких технологій) в рази перевершує українські показники. Іншою важливою причиною є низький рівень матеріального заохочення. На матеріальне заохочення науковців, чиї результати використовуються у виробництві і приносять реальний дохід, витрачається 10% прибутку в Німеччині, 12,5% – в США, більше 16% – в Швейцарії, тобто конкретна діяльність, що призводить до підвищення прибутковості, стимулюється. Ми вважаємо, що саме сучасні механізми інноваційного розвитку сфери освіти надають реальні можливості диференціації рівня оплати викладачів ВНЗ залежно від якості і цінності освітніх послуг, що надаються, і міри їх віддачі в реальних інноваційних процесах.

Інтеграція організацій у формі консорціуму трактується зазвичай як тимчасове об'єднання ресурсів для досягнення рішення деякої задачі, і зокрема, завдання виконання наукових робіт. У разі успішного рішення задачі самофінансування для закріплення успіху і ефективного продовження діяльності у рамках інноваційного науково-освітнього і виробничого комплексу можна рекомендувати здійснювати також наступні заходи: розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень за рахунок придбання сучасного наукового устаткування і розширення дослідно-виробничої бази для самостійного випуску інноваційних товарів; розширення чисельного склад наукового колективу за рахунок молодих фахівців, навчання яких робилося по відповідній науковій спеціалізації інноваційного науково-освітнього і виробничого комплексу; розширення спектру робіт у рамках наукового напряму. Безумовно, не можна виключати ситуацію, коли керівництво консорціуму не зуміє вирішити проблеми забезпечення подальшого фінансування якого-небудь напряму робіт. В цьому випадку, якщо відсутня упевненість в позитивному рішенні проблеми впродовж найближчого часу і не вдається організувати виконання робіт за суміжними напрямами, цей напрям робіт ліквідовується. При цьому можна вважати нормою, якщо через вказані причини одно з напрямів наукових робіт у рамках консорціуму припиняє існування, а виникає інший перспективний напрям, який надалі успішно розвивається.

Інноваційний науково-освітній і виробничий комплекс забезпечує: нові можливості для освітньої установи, пов'язані з організацією системи безперервної освіти; надання комерційних послуг; виконання державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою, цільову підготовку фахівців із завдання малих, середніх і великих підприємств бізнесу; адаптацію освітніх програм до вимог працедавців; професійну перепідготовку і підвищення кваліфікації, як за замовленням освітніх установ різних рівнів, так і за замовленням виробничих підприємств і об'єктів соціального комплексу регіону.