к.т.н. Ліщинська Л.Б. Кардінал Т.Л.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ОСОБЛИВОСТІ
ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ І ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Економічна
політика української держави здійснюється за допомогою величезного арсеналу
механізмів, методів, способів, інструментів тощо. Одним з визначальних важелів управління
фінансовою системою є фінансовий контроль
Роль державного фінансового контролю в контексті сталого
економічного розвитку визначається не тільки необхідністю усунення прорахунків
в управлінні економікою, наявністю недоліків у фінансовій практиці,
неефективністю витрачання коштів або розкраданням майна, і особливо державного,
а також полягає у превенції фінансових правопорушень. На сучасному етапі
розвитку існує необхідність створення досконалої системи фінансового контролю в
Україні. Саме тому розбудова ефективної системи державного фінансового контролю
є актуальною в наш час.
Роль
державного фінансового контролю розглядається викладено у наукових та
практичних роботах вітчизняних учених, таких як: С.А. Буковинський, С.О.
Булгакова, О.П. Зварич, В.І. Каленська, О.Т. Колодій, В.І. Стоян, О.О. Чечуліна
та ін. [1]. Однак питання державного фінансового контролю
потребують подальшого дослідження та наукового обґрунтування.
Метою
цієї роботи є визначення
основних проблем та напрямів розвитку системи державного фінансового контролю в
Україні.
Важливість
державного фінансового контролю в економіці держави зумовлена його місцем та
роллю в усіх сферах суспільного відтворення: контроль займає центральне місце в
системі фінансового адміністрування та супроводжує процес руху грошових коштів.
Він являється, з одного боку, засобом зв'язку між фінансовим плануванням та
фінансовим обліком (статистикою), а з другого, передумовою здійснення функцій
фінансового аналізу та регулювання. Це дає змогу контролю відігравати
інтегруючу роль, недооцінка чи ігнорування якої унеможливлюють фінансове
адміністрування, призводячи його систему до ліквідації.
Фінансовий контроль здійснюється різними методами. Під
методом фінансового контролю розуміють засоби, прийоми і способи його
здійснення. Вони дуже різноманітні і обираються не довільно, а залежно від
сукупності факторів, насамперед від:
- суб'єкта контролю;
- об'єкта контролю;
- мети і завдань, що стоять перед
суб'єктом контролю;
- підстав виникнення контрольних
правовідносин та ряду інших обставин.
Найчастіше застосовують такі методи
фінансового контролю - ревізії, перевірки, обстеження, інспекції,
спостереження. Правовим актом, що є
головною ланкою державного фінансового контролю, є Закон України
"Про державний фінансовий контроль". У Законі України "Про
державний фінансовий контроль" всі органи державного фінансового контролю
в Україні доцільно законодавче розмежувати на:
- органи загальної компетенції, які
здійснюють контроль щодо достатньо широкого кола об'єктів і питань відповідно
до сфер своєї діяльності. Такими органами, зокрема, є: Рахункова палата,
контрольно-ревізійне управління, контрольні органи, створені при державних
адміністраціях, органи державного фінансового контролю, що здійснюють окремі
функції фінансового контролю, тощо;
- органи державного фінансового контролю
галузевої компетенції (здійснюють контроль у конкретних галузях). Здебільшого
це органи державного фінансового контролю у складі міністерств, відомств та
інших органів державної влади й управління, що здійснюють державний фінансовий
контроль у певних галузях чи видах діяльності (Державна комісія з регулювання
ринків фінансових послуг, Національний банк України тощо);
- органи державного фінансового контролю
міжгалузевої компетенції контролюють певні сфери фінансово-господарської
діяльності об'єктів контролю незалежно від їх галузевої приналежності (Державна
податкова адміністрація України, Державне казначейство України, Державний
митний комітет України, інші державні комітети й комісії тощо);
- органи державного фінансового контролю
спеціальної компетенції здійснюють контроль незалежно від галузевої
приналежності об'єктів контролю, але їхній контроль має вузьке спрямування
(наприклад, Фонд державного майна України) [3].
На сьогоднішній день необхідно впроваджувати перевірені в
країнах європейського союзу технології автоматизації планування документальних
форм контролю, удосконалити регулювання аудиторської діяльності, посилити
державний фінансовий контроль за діяльністю монополій (в тому числі державних).
Необхідно створити єдину базу даних щодо виявлених фінансових порушень.
Таким чином, задля посилення в Україні результативності
державного фінансового контролю необхідно активізувати співробітництво з
міжнародними спеціалізованими організаціями в цій сфері, запозичуючи та
адаптуючи кращі світові напрацювання. Пріоритетними напрямами модернізації
системи державного фінансового контролю в контексті сталого економічного
розвитку мають стати:
- гармонізація
державного фінансового контролю;
- посилення
результативності державного фінансового контролю в сфері державного фінансового
аудиту;
- забезпечення
подальшого розвитку державного управління у сфері державного фінансового
контролю, в тому числі на регіональному рівні;
- застосування
виваженої системи відповідальності учасників фінансових відносин за вчинення фінансових
порушень[5].
Ще одним пріоритетним
напрямком розвитку і вдосконалення фінансового контролю слід вважати повноцінне
запровадження принципів професійної етики контролера. Найбільш фундаментальні з
них: чесність і об'єктивність, професійна компетентність і пунктуальність,
висока відповідальність і презентабельність. Потрібно зазначити, що кожна із
них зокрема, а також їх сукупність є важливими й визначальними для професійної
діяльності у сфері фінансового контролю. Витримати етичні норми контролю в умовах
тотальної корумпованості, непрозорості рішень і дій, подвійних стандартів
визнання й оцінки, зневаги до закону, відсутності ефективної судової системи,
поширення відносин кримінального типу вкрай складно. Спеціальні обстеження
актів ревізій та аудиторських висновків показали, що половина заключних
документів давали позитивну характеристику діяльності суб'єктів господарювання,
хоча там були серйозні фінансові порушення. Часто працівники контролюючих
органів стають оплачуваними консультантами щодо уникнення покарань. Через
аудиторські послуги «відмиваються» значні суми коштів, які зменшують базу
оподаткування прибутку. Слід зауважити, що через ці причини буквальне
дотримання всіх етичних засад професійного фінансового контролю в сучасному
українському суспільстві поставить контролюючий орган у програшну ситуацію[2].
Висновок. Нинішні умови економічного розвитку держави
потребують упровадження в життя нових напрямів і методів здійснення контрольних
функцій, однією з яких є аналітична робота щодо проведення аналізу ефективності
використання бюджетних коштів на предмет виявлення основних чинників, що
призводять до неефективного використання фінансових ресурсів. А від його
організації багато в чому залежать шляхи економічного розвитку держави, рівень
добробуту населення, масштаби тіньової економіки і економічних злочинів.
Список
використаних джерел: