Очеретна М. Ю.

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління», Україна

Бізнес-клімат в Україні та його вплив на конкурентоспроможність підприємств

Приймаючи рішення про започаткування бізнесу або інвестування у новий проект економічні суб’єкти оцінюють його майбутню конкурентоспроможність з огляду на  зовнішнє середовище, в якому він буде реалізовуватись: його переваги, обмеження та ризики. Зовнішнє середовище включає такі складові: інституційне середовище (політичні, соціальні та правові норми, які диктують формальні та неформальні правила діяльності та взаємодії економічних суб’єктів), інфраструктура, ефективність діяльності конкурентів, інтенсивність конкуренції, рівень розвитку ринків (товарного, фінансового, праці), обсяг ринку (попит) тощо. Сукупність факторів, що визначають умови започаткування, ведення та припинення бізнесу в певній країні прийнято називати «бізнес-кліматом».

Бізнес-клімат визначає наскільки комфортно в країні вести бізнес і наскільки сприятливими є умови для найефективнішого створення та реалізації конкурентних переваг, тому він суттєво впливає на конкурентоспроможність підприємств. Якщо бізнес-клімат є несприятливим, підприємці та інвестори будуть шукати зручніші, вигідніші умови започаткування бізнесу та вкладання коштів.

Сприйняття України за кордоном як країни з високими ризиками впливає на ціну капіталу для її резидентів: вона є набагато вищою, ніж в інших країнах, а це, у свою чергу, впливає на можливості використання цього капіталу та прибутковість бізнесу.

Україна визнана країною з ринковою економікою, одним із показників якої є самостійний і вільний розвиток бізнес-середовища та відсутність державного втручання у механізм ціноутворення, що забезпечує ринковий характер бізнесу. Звідси, бізнес-клімат в Україні формується, в першу чергу, під дією ринкових факторів (конкуренція, попит, ресурси тощо). На мікроекономічному рівні основою його формування є поведінка та результати діяльності суб’єктів господарювання – їх активність, ефективність, прозорість, етичні принципи тощо, які впливають на функціонування ринків, характер конкуренції в галузі, приваблення інвестицій.

Попри це, вагому роль у забезпеченні сприятливого бізнес-клімату відіграє державна політика, до функцій якої належить створення формальних правил поведінки економічних та соціальних суб’єктів, застосування інструментів стимулювання та обмеження їх дій та розподіл коштів на формування інфраструктури діяльності підприємств. Державні регулятори мають право на застосування значної кількості інструментів, які можуть суттєво впливати на рівень конкурентоспроможності підприємств, сприяючи його зростанню або створюючи бар’єри для розвитку.

Згідно з М. Портером держава має виконувати функцію каталізатора зростання рівня конкурентоспроможності підприємств, тому її роль полягає у формуванні середовища, в якому компанії можуть створювати конкурентні переваги [1; с. 87].

Створення в Україні сприятливого бізнес-клімату наразі є одним із пріоритетів державної політики. Це підтверджується рядом заяв Президента України Віктора Януковича: «В умовах посилення конкуренції на зовнішніх ринках ми повинні створити режим максимально комфортного бізнес-середовища для залучення іноземних інвестицій і світового капіталу» [2]. «Успішний бізнес буде тоді, коли, перше - держава створює умови, друге - ведення бізнесу прозоре. Тому ми продовжуємо наполегливу реалізацію стратегій комплексних внутрішніх перетворень» [3].

Враховуючи пріоритетність даного напрямку Президент поставив за мету входження України у 2013 році в сотню країн за легкістю ведення бізнесу [2]. 

Важливість цієї проблеми підкреслюється також у ряді державних програмних документів:

1) «Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [4], яким передбачено ряд завдань та заходів, спрямованих на поліпшення бізнес-клімату в Україні: спрощення порядку відкриття бізнесу, підвищення рівня захисту прав інвесторів, посилення конкуренції на ринках тощо;

2) «Концепція Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки» [5], положення якої спрямовані на розвиток конкуренції на товарних ринках як засобу забезпечення сталого економічного зростання, покращення умов для їх ефективного функціонування та удосконалення механізму державного регулювання таких ринків. Основними шляхами досягнення цієї мети відповідно до Концепції мають стати: узгодження промислової, інвестиційної, аграрної, зовнішньоекономічної, цінової політики та політики захисту прав споживачів з антимонопольно-конкурентною політикою, сприяння розвиткові малого і середнього бізнесу та інфраструктури товарних ринків;

3) «Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки» [6], заходи якої включають: удосконалення порядку оподаткування прибутку підприємств, зменшення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, утворення державного банку розвитку, стимулювання інвестиційної активності суб’єктів малого підприємництва, залучення державних та інвестиційних коштів для реалізації інфраструктурних проектів, підписання Угоди про асоціацію і створення зони вільної торгівлі з Європейським союзом тощо.

У листопаді 2013 року на Саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі очікується прийняття рішення щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (далі – Угода). Експерти висловлюють оптимістичні прогнози щодо поліпшення бізнес-клімату та залучення інвестицій в економіку у разі підписання Угоди. За словами голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського в Україні немає браку ринків, але відсутні інструменти доступу до них. Для того, щоб Україна була конкурентоспроможною, необхідно розвивати місцеву економіку, використовуючи потенціал українських товарів та внутрішній ринок з 46 мільйонами людей так, щоб сюди прийшли інвестори і дали імпульс економічному зростанню. Угода про асоціацію це набір правил, які допоможуть створити відповідні умови, при яких економіка і потенціал України будуть розвиватися на основі або міжнародних, або внутрішніх інвестицій, і працювати набагато краще, не зосереджуючись на вирішенні старих проблем [7].

На думку керівника торгово-економічного відділу представництва ЄС в Україні Ніколаса Берджа, оздоровлення бізнес-середовища України після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС сприяло б розвитку малих та середніх підприємств. За його словами в ЄС малі та середні підприємства є головними постачальниками доходів держбюджету (до 75%), а також головним джерелом зростання економіки. В Україні частка таких підприємств є порівняно малою. Це означає, що люди не готові брати на себе ризик початку справи в такому бізнес-середовищі. На це треба звертати увагу [7].

За словами посла Німеччини в Україні Крістофа Вайля підписання Угоди буде найбільшою іноземною інвестицією в Україну. Німеччина підтримує з Україною тісні дружні відносини в політиці, економіці, культурі та науці та є другим за обсягом зовнішнім інвестором в Україну. Як стверджує посол, враховуючи обсяг ринку України, ці відносини ще мають значний потенціал, в тому числі для зростання обсягу інвестицій. Проте, Україна повинна здійснити реформи, яких від неї очікує ЄС [8].

В опублікованому у березні 2013 р. звіті ЄС «Імплементація Європейської політики сусідства в Україні: прогрес в 2012 році та рекомендації до дій» [9] надано оцінку стану запровадження реформ в Україні, зокрема щодо поліпшення бізнес-клімату. У Звіті зазначено, що у 2012 році бізнес-клімат в Україні залишався несприятливим. Основними причинами цього є відсутність верховенства закону та широко поширена корупція. За оцінками Transparency International у 2012 Україна посіла 144 місце з 176 країн році за індексом сприйняття корупції. Рейтинг відображає відсутність активності з боку Національного антикорупційного комітету при Президентові, і змін до законодавства про державні закупівлі.

Відмічено низьку позицію України в рейтингу Світового банку «Doing Business», попри її підвищення у 2012 на 15 сходинок (137-е місце році з 185 країн) у зв’язку з деяким поліпшенням щодо відкриття бізнесу, реєстрації власності та сплати податків.

Несприятливий бізнес-клімат впливає на малі та середні підприємства, зокрема їх внесок в українську економіку падає, з падінням зайнятості в середніх підприємствах приблизно на 10% на рік у період між 2007 і 2010 роками.

Не залишились непоміченими й позитивні зрушення: новий Митний кодекс і прогрес, досягнутий з автоматизованою системою відшкодування ПДВ, введення міжнародних стандартів фінансової звітності для всіх публічних компаній. Протягом 2012 року уряд представив до Верховної Ради України проекти законів внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо спрощення процедури реорганізації акціонерних товариств в компанії з різною формою власності і щодо зниження кворуму для проведення засідань загальних зборів акціонерів. Проте ці закони ще не прийняті, тому неможливо оцінити їх реальний вплив на поліпшення бізнес-клімату.

Для поліпшення бізнес-клімату ЄС радить Україні активізувати боротьбу з конфліктом інтересів та корупцією, в тому числі в судовій системі, вжити заходів з подолання проблем 2012 року щодо державних закупівель і прозорості бюджету, розробити і приступити до здійснення стратегії управління державними фінансами, домогтися прогресу щодо достатності капіталу в банківському секторі та секторі цінних паперів, щодо захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг.

У рамках проведення Саміту Україна – Європейський Союз в м. Брюссель 25 лютого 2013 р. було підписано Адміністративну домовленість між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Генеральним директоратом Європейської Комісії «Торгівля» щодо неформального діалогу з питань бізнес-клімату.

Адміністративною домовленістю закріплюються наміри сторін щодо обміну інформацією, попереднього інформування щодо заходів у сфері торгівлі та інвестицій, проведення роботи, спрямованої на усунення бар’єрів у цій сфері, застосування нових підходів для поліпшення торговельних та інвестиційних відносин. Діалог з Європейським Союзом сприятиме зміцненню довіри між представниками бізнесу в Україні та ЄС і усуне негативні стереотипи щодо бізнес-клімату в Україні. Це має стати вагомим сигналом діловим колам України та ЄС щодо нових можливостей для зростання бізнес активності в умовах імплементації та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС [10].

Таким чином, питання поліпшення бізнес-клімату є одним з пріоритетних напрямів реформування економіки України. Урядом підготовлено низку документів загальнодержавного рівня щодо регуляторних заходів у цьому напрямку. Для стимулювання та підтримки роботи Уряду, над пошуком шляхів розвитку економіки України, підвищення її інвестиційної привабливості та поліпшення бізнес-клімату працюють значна кількість експертів вітчизняних та міжнародних організацій, зокрема ЄС. Дотримання вимог та порад ЄС з цього напрямку сприятиме підписанню Україною Угоди про асоціацію з ЄС, що на думку експертів поліпшить її імідж на міжнародному рівні та надасть реальні інструменти для реалізації потенціалу економіки України.

Проте, формуванням бізнес-клімату повинна перейматись не лише влада. Усі зацікавлені сторони мають сприяти створенню та закріпленню в Україні чітких та прозорих правил ведення бізнесу й вирішення правових питань. Необхідно завойовувати довіру інвесторів, споживачів за рахунок дотримання принципів чесної діяльності, застосування найбільш прийнятних стандартів фінансової звітності й аудиту та ефективного управління бізнесом.

Спільні дії органів державної влади та суб’єктів підприємницької діяльності у напрямку покращення бізнес-клімату  сприятимуть формуванню іміджу України як країни з високим конкурентним статусом. Це, в свою чергу, стимулюватиме зростання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств та надходження іноземних інвестицій в економіку України.

 

Література:

1.     Porter M. (1990) The Competitive Advantage of Nations. Harvard Business Review. March-April 1990 P. 72-91 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kkozak.wz.cz/Porter.pdf.

2.     Заключне слово Президента на засіданні Комітету з економічних реформ / Прес-служба Президента України Віктора Януковича [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/26603.html.

3.     Глава держави: Реалізація реформ в Україні спрямована на створення сприятливого бізнес-клімату / Прес-служба Президента України Віктора Януковича [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://president.gov.ua/news/27124.html.

4.     Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»: указ Президента України від 12.03.2013 № 128/2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/128/2013.

5.     Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 р. № 690-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/690-2012-р.

6.     Про затвердження Державної програми активізації розвитку економіки на 2013 - 2014 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2013 р. № 187 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP130187.html.

7.     Американська торговельна палата: Угода про асоціацію з ЄС забезпечить Україні «вражаючі» інвестиції // Дзеркало тижня. Україна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/amerikanska-torgovelna-palata-ugoda-pro-asociaciyu-z-yes-zabezpechit-ukrayini-vrazhayuchi-investiciyi-118736_.html.

8.     Посол Німеччини: Асоціація з ЄС стане найбільшою інвестицією в Україну / Веб-сайт ForUm [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.for-ua.com/politics/2013/03/22/082036.html.

9.     Implementation of the European Neighbourhood Policy in Ukraine Progress in 2012 and recommendations for action / Офіційний веб-сайт Представництва Європейського союзу в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/press_releases/ukraine_enp_implementation.pdf.

10.  Між Мінекономрозвитку та Єврокомісією «Торгівля» підписано домовленість щодо діалогу з питань бізнес-клімату /  Офіційний веб-сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=198439&cat_id=38461.