Голубчикова Г.В.

Науковий керівник: Козак Г.О.

Донецький національний університет економіки и торгівлі

імені Михаїла Туган-Барановського

МІЖБАНКІВСЬКА КЛІРІНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОСОБЛИВОСТІ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

Для ефективного розвитку національної економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних грошових коштів населення, держави, їх перерозподіл і розподіл на основі попиту та пропозиції між галузями економіки, що здійснюється завдяки роботі та активному розвтку фондового ринку, а саме клірингу.

Актуальність теми полягає в тому, що система клірингу та розрахунків переслідує важливу мету всієї біржової системи: зробити всі операції стандартними, щоб покупець і продавець як можна менше часу витрачали на з'ясування питань з приводу якості товару, правила розрахунків, гарантії виконання.

Питаннями про клірингову діяльність займалися багато вчених, такі як, А. В. Морозов, А. І. Петрік, А. Б. Аваков, А. В. Шапавалов, І. О. Митюков та інші, вони внесли величезний внесок в історію фінансової діяльності, і заклали основу для подальшого операцій стосовно фінансової діяльності.

Метою даної статті є дослідження в галузі клірингових операцій, а саме проблем, моделей, перспектив обслуговування комерційних банків.

Завдання, які поставлені перед роботою: визначитии поняття клірингу та дослідити моделі міжбанковскьких розрахунків.

Значення клірингу полягає в тому що відбувається взаємозалік продажів і покупок цінних паперів таким чином, що залишається чисте сальдо кількості акцій до полченю або поставці.

Кліринг – система безготівкових розрахунків за товари і послуги, які здійснюються спеціалізованими організаціями на основі сучасних обчислювальних комплексів.

В Україні міжбанківські клірингові операції, здійснюються на підставі таких законодавчих актів: «Положення про міжбанківські розрахунки», «Положення про виконання міжбанківських розрахунків», «Положення про керування ризиками і формування і використання страхових фондів для забезпечення проведення міжбанківських розрахунків». Міжбанківські розрахунки з операцій, які здійснюються на території України з застосуванням карток міжнародної платіжної системи VISA International виконуються лише в грошовій одиниці України. Для здійснення міжбанківських розрахунків використовують кореспондентські рахунки, які відкриті в регіональних управліннях НБУ, також єдиний кліринговий рахунок у банку. Операції з розрахунків за операціями із платіжними картками використовуються із застосуванням системи електронних платежів(СЄП). Для здійснення міжбанківського розрахунку через СЄП відкривають технічний рахунок на договірних умовах, також комерційний банк укладає з НБУ договір про використання криптографічних засобів захисту інформації.[1]

Результати дослідження свідчать, що сьогодні СЄП використовуються 7 моделей обслуговування комерційних банків за консолідованими кореспондентськими рахунками та інформаційну модель (модель 0), що враховують специфіку і потреби банків.

Таблиця 1 Особливості міжбанківських клірингових розрахунків [1]

Модель	Характеристика моделі
Модель 1	Консолідований кореспондентський рахунок обласної директорії з відкриттям технічних рахунків філіям. У цій моделі обласна директорія має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБ, а філій банку не мають кореспондентських рахунків, встановлені спеціальні програмно-технічні комплекси НБУ, засоби захисту інформації та коди банків.
Модель 2	Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції без відкриття технічних рахунків філіями. У цій моделі обласна дирекція має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБ, її філій не мають кореспондентський рахунків у територіальному управлінні НБ, обласна дирекція має власну внутрішньобанківську платіжну систему для обслуговування міжбанківських розрахункових філій.
Модель 3	Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку буз відкриття технічних рахунків філіям. У цій моделі комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок територіальному управлінні НБ, а філії банка можуть бути розташовані в різних адміністративних одиниць, але не можуть мати кореспондентських рахунків, як і в попередній моделі, філії банку мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно - технічних комплексів для виходу в СЕП.
Модель 4	Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банк з відкриттям технічних рахунків філіям. У цьому випадку комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок територіальному управлінні НБ, філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управління НБ.
Модель 5	Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласними дирекціями. У цій моделі комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальних управліннях НБ, філій можуть бути розташовані в різних адміністративних одиницях, але не можуть мати кореспондентські рахунки.
Модель 6	Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям і їх філіям. При такій моделі комерційний банк консолідований кореспондентський рахунок у територіальних управліннях НБ, філій можуть бути розташовані в різних адміністративних одиницях, але не можуть мати кореспондентські рахунки, відкриваються технічні рахунки обласними дирекціями і філіями.
Модель 7	Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіями. При цьому комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБ, його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управління НБ. Дуже важливою рисою цієї моделі є, те що комерційний банк має можливість динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій.
Інформаційна модель (модель 0)	Обслуговування в СЕП за такою моделлю виконується без злиття кореспондентських рахунків філій комерційного банку і складається з надання комерційному банку додаткової інформації про роботу його філій у СЕП у межах територіального управління НБ.

Отже, за результатами дослідження, можна зробити висновок, що всі 7 моделей обслуговування кореспондентський рахунків, які наведенів таблиці 1, використовуються тільки в разі виконання міжбанківських розрахунків у гривнях, вони мають чітко виражену структуру і дії спрямовані на здійснення обслуговування комерційних банків та філій без недоліків.

Слід зауважити, що при відсутності клірингової діяльності - всі розрахунки за угодами довелося б проводити шляхом поставок сертифікатів конкретних акцій і відповідних платежів, це стосується, того якби клірингової діяльності взагалі не було. Незважаючи на всі переваги клірингових операцій для банківської системи, в Україні розвиток цього механізму пов’язан з деякими проблемами, які зумовлені недосконалістю нормативної бази, яка є основою діяльності кредитних установ.

Розвитку клірингової системи в нашій країні перешкоджає дуже низка якість зв’язку.

Враховуючи все вище, можна зробити виновок:

- необхідно впровадити єдину державну систему фінансового клірингу, думка не нова, але є перспективи розвитку міжбанківських клірингових операцій;

- для здійснення опрації фінансовго клірингу необхідно розробити спеціальні алгоритми, які наважились би впровадити оптимальний план по переміщенню грошей без втрат.

ЛІТЕРАТУРА

1.Пілецька С.Т., Свірідова Т.В., Герсименко О.В. Основи клірингу : Навч.посіб. – К.:Центр навчальної літератури, 2007. – 104 с.

2.Чесноков В.Л. Біржові операції Навч.посіб. – К.:Центручбоої літератури,2008. – 192с.

3.Поважний О.С., Орлова Н.С., Свечкіна А.Л. Цінні папери і фондовий ринок:Навч.посіб. – Львів:Магнолія 2006,2010. – 361 с.

4.Еш С.М. Фінансоввий ринок. Навч. Посіб 2 –ге вид. – К.:Центр учбової літератури, 2011. – 528 с.