Економічні науки / 1

Економічні науки / 1. Банки та банківська система

к. е. н, доц. Смоляк В. А., Світлична О. І.

Харківський національний економічний університет, Україна

У широкому значенні депозитну політику комерційного банку варто розглядати як стратегію і тактику банку при здійсненні ним діяльності щодо залучення ресурсів на обіговій основі, а також під час організації та управління депозитним процесом. У вузькому значенні депозитна політика — це стратегія і тактика банку в частині організації депозитного процесу.

Один із результатів реалізації депозитної політики являється сформована депозитна база. Під депозитного базою комерційного банку будемо розуміти сукупність коштів на депозитних рахунках клієнтів, відкритих у банку на договірних умовах. Клієнтами, що відкривають у банку депозитний рахунок і, таким чином, передають кошти у тимчасове розпорядження

банку для формування його депозитної бази, можуть бути: приватні (фізичні) особи та їх об'єднання; юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, організації та установи незалежно від форми власності (у тому числі фінансово-кредитні інститути); бюджети та позабюджетні фонди в особі Державного казначейства. З огляду на специфіку формування і реалізації депозитної політики банку, правильно, на наш погляд, зробити такий висновок: депозитна політика виконує одну дуже важливу функцію — функцію оптимізації депозитного процесу. Саме завдяки реалізації цієї функції відбувається створення умов для досягнення основної мети функціонування комерційного банку.

Роль депозитної політики полягає у визначенні пріоритетних напрямків розвитку та удосконаленні банківської діяльності в процесі залучення й акумулювання ресурсів, розвитку депозитних операцій та підвищенні їх ефективності. Варто розрізняти роль депозитної політики як на макроекономічному рівні, так і на рівні окремо взятого комерційного банку. На макроекономічному рівні депозитна політика має важливе значення для формування позичкового фонду. На мікроекономічному рівні — рівні конкретного банку — роль депозитної політики виявляється у забезпеченні стабільності та стійкості банку, його рентабельності, ліквідності і надійності, а також адекватності його діяльності потребам клієнтів.

Депозитна політика комерційного банку як надбудовна категорія ґрунтується на дослідженні досягнутого рівня розвитку депозитних відносин банку з клієнтами (у тому числі й з населенням) і націлена на їх вдосконалення та розвиток. Комерційному банку важливо розробляти депозитну політику насамперед тому, що це дає можливість регулювати, управляти, раціонально організовувати взаємини між банком і його клієнтами щодо зворотного руху коштів. У процесі розробки депозитної політики комерційного банку необхідно враховувати рівень розвитку суспільства, банківської системи держави і конкретного банку.

Депозитна політика є однією зі складових процесу управління діяльністю банку. Як і управління будь-яким економічним процесом, управління депозитними операціями має насамперед містити в собі визначення мети й завдань.

Ефективною та оптимальною депозитна політика може бути лише у тому разі, якщо вона побудована з урахуванням визначених принципів формування — невідповідності між наявною життєвою ситуацією і метою, причому досягнення мети є процесом подолання цієї невідповідності. У зв'язку з цим мета комерційного банку визначається кількісними і якісними характеристиками розвитку банку, оцінка досягнень якого дає змогу говорити про роль політики банку в забезпеченні стійкості його функціонування.

Основним моментом під час розробки депозитної політики є правила формулювання мети та вибір відповідних інструментів для її реалізації.

При цьому для кожного банку насамперед мають бути цілком зрозумілі загальні цілі, напрямки його функціонування. На макроекономічному рівні метою політики, що здійснюється банками країни на чолі з НБУ, є підтримка стабільності банківської системи і забезпечення стійкого поступового розвитку економіки. Виходячи із загальної мети комерційного банку, визначають пріоритетні напрямки його депозитної політики з позиції прибутковості, рентабельності, ліквідності, мінімізації ризиків, оптимізації депозитного портфеля.

Розглядаючи депозитну політику банку як елемент банківської політики, слід зазначити, що мета депозитної політики органічно пов'язана із загальними стратегічними цілями банку і узгоджується з ними. Загальною метою банківської політики в цілому і депозитної політики комерційного банку, як її елементу, є скорочення витрат, пов'язаних із залученням коштів, одержання прибутку від розміщення коштів вкладників, а також динамічний розвиток банку в напрямі збільшення обсягів і спектра послуг, що гарантує стабільність та зростання прибутку банку.

Окремі автори, виділяють основні правила, які є основою депозитних операцій і можуть бути використані під час розробки депозитної політики:

- депозитні операції організовуються таким чином, щоб сприяти одержанню банківського прибутку чи створенню умов для одержання прибутку в майбутньому;

-у процесі організації варто забезпечувати розмаїття суб'єктів депозитних операцій і одержання різних форм депозитів;

- під час здійснення банківських операцій необхідно забезпечувати взаємозв'язок і взаємоузгодженість між депозитними операціями й операціями щодо видачі позичок за термінами і сумами депозитів і кредитних вкладень;

- особлива увага в процесі організації депозитних операцій має приділятись терміновим депозитам, що найбільшою мірою забезпечують підтримку ліквідності балансу банку;

- під час організації депозитних операцій банк повинен прагнути до того, щоб резерви вільних (не залучених в активні операції) засобів на депозитних рахунках були мінімальними;

- варто вживати заходів щодо розвитку банківських послуг і підвищення якості й культури обслуговування клієнтів, що сприяє залученню депозитів.

Виходячи зі специфіки депозитної політики, основною метою її здійснення, є залучення якомога більшого обсягу грошових коштів за найменшою ціною. Досягнення цієї мети фактично означатиме створення необхідних передумов і для досягнення основної мети діяльності будь-якого комерційного банку – одержання максимального прибутку. Для того щоб досягнути цієї мети, банку необхідно здійснювати планування і регулювання власних банківських ресурсів, забезпечувати кількісну та якісну відповідності між розмірами і характером наявних у розпорядженні банку коштів та напрямками і строками кредитних вкладень.

З урахуванням отриманих даних банк розробляє концепцію свого подальшого розвитку. Важливе місце в процесі формування депозитної політики комерційного банку має приділятися аналізові складу, структури, динаміки ресурсної бази і пасивних операцій. Проведення такого аналізу необхідне для виявлення впливу різних факторів на обсяг банківських ресурсів та структуру цих факторів. На основі результатів такого аналізу банки можуть оперативно коригувати свою політику в частині депозитних операцій. Успіх депозитної політики залежить від того, якою мірою втілені її установки в планах, що розробляються на кожному етапі розвитку банку. Вирішення стратегічних і тактичних питань проведення депозитних операцій та повнота їхньої реалізації багато в чому визначають роль депозитної політики в розвитку банку як специфічного підприємства.

Неабияке значення під час здійснення депозитної політики приділяється проведенню регулювання роботи банку з коштами та депозитами. Комерційні банки здійснюють ресурсне регулювання в основному в оперативному порядку. Вони щодня порівнюють очікування находження і зобов'язання, що підлягають погашенню. Вільні кошти можуть бути спрямованні на збільшення активних операцій, для розміщення на міжбанківському ринку.

Виходячи з викладеного, можна визначити такі завдання депозитної політики банку:

1. Одержання банківського прибутку або створення умов для отримання прибутку в майбутньому.

2. Забезпечення диверсифікованості суб'єктів депозитних операцій та сполучення різних форм депозитів.

3. Забезпечення взаємозв'язку та взаємної погодженості між депозитними операціями та операціями з надання позичок за строками і сумами депозитів та кредитних вкладень.

4. Збільшення частки термінових депозитів, що найбільшою мірою забезпечують підтримку ліквідності балансу банку.

5. Проведення маркетингових досліджень ринку банківських послуг.

6. Проведення гнучкої процентної політики.

7. Постійний пошук шляхів та заходів зменшення процентних витрат за залученими ресурсами з метою підвищення прибутку.

8. Розвиток банківських послуг та підвищення якості й культури обслуговування клієнтів.

Під час вирішення завдань депозитної політики банки мають також враховувати ряд факторів. Серед них можна виділити зовнішні — макро- економічні фактори, тобто ті, які впливають на всі банки, та внутрішні — мікроекономічні, які впливають на роботу конкретного банку.

Банківська політика в цілому та депозитна політика комерційного банку зокрема на сучасному етапі становлення ринкових відносин залежить від двох груп факторів. У першій групі можна виділити зовнішні фактори (стан ринку, на якому функціонує банк, ризики, рівень інфляції, конкуренція, попит на банківські операції та послуги тощо).

У другій групі можна виділити внутрішні фактори (пріоритети банку на найближчу та віддалену перспективу з розвитку власної діяльності: прибутковість, ліквідність, розширення клієнтури, завоювання нових ринків, впровадження нових видів операцій та послуг).

При розробці депозитної політики для більш точної характеристики ресурсної бази банку необхідно оцінювати стабільність депозитів, характер коливань обсягу депозитів. Під час такого оцінювання визначається стабільна частина депозитів, тобто обсяг коштів, несхильних або малосхильних до впливу коливань кон'юнктури ринку.