Клец А.А., Кравцова І.В,

Донецький державний університет управління

Роль фінансових посередників на фінансовому ринку

Важливе місце в акумуляції грошових ресурсів належить фінансовим посередникам. Через повільну трансформацію економіки, незначні грошові заощадження, а також низький життєвий рівень населення діяльність вітчизняних фінансових посередників в Україні не є активною.

Розвинута ринкова економіка передбачає наявність діючого ринку, який дозволяє забезпечити потреби суспільства та сприяє якісному розвитку економіки, а отже і держави в цілому. Забезпечення економічних відносин між учасниками ринку відбувається через фінансових посередників, завдяки яким вирішуються проблеми функціонування фінансового ринку. На ньому відбуваються процеси акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів.

Дослідженню проблем функціонування фінансових посередників на ринку фінансових послуг присвячені праці вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме: А. Сенченко [1], Н. Онишкевич [2], М. Іванець [3], та інших. У дослідженнях цих авторів розкрито сутність фінансового посередництва, їхню діяльність як в Україні, так і за кордоном, виокремлено основні положення та види діяльності. Однак, малодосліджене питання щодо вдосконалення діяльності фінансових посередників.

На сьогодні в Україні небагато фінансових посередників, хоча, за прогнозами, їх кількість і роль в економіці мають зрости. Протягом останніх декількох років фінансовий ринок України динамічно розвивається. Сукупні активи фінансових посередників збільшилися за останні 5 років у 5 разів приблизно до 50% від ВВП, а обсяги торгів на організованому фондовому ринку – більше ніж вдвічі і складають 4.2% від ВВП. Проте, загальний рівень розвитку фінансового ринку залишається досить низьким [1].

Взагалі, посередник – це невід’ємна частина фінансового ринку, бо саме вони забезпечують:
1. подолання невизначеності та незнання інвесторів щодо напрямів вкладу своїх ресурсів;
2. формування ринкової ціни на фінансові інструменти на основі попиту та пропозиції;
3. зниження фінансових ризиків інвесторів;
4.здійснення ефективного управління фінансовими інструментами;
5. прискорення обороту капіталів [3].

Фінансові посередники складають багаточисленну групу головних учасників фінансового ринку, яка забезпечує посередницький зв’язок між покупцями та продавцями фінансових інструментів. У світовій практиці існує велика кількість класифікацій фінансових посередників, але найчастіше фінансових посередників класифікують за характером проведених фінансових операцій [1].

Фінансові посередники

		Ощадні установи контрактного типу
Депозитарські установи				Інвестиційні посередники

			Страхові компанії
	Комерційні банки
				Недержавні пенсійні фонди
	Ощадні установи

Компанії з управління активами

Кредитні спілки

Рис.1 Фінансові посередники за характером проведених фінансових операцій.

Для аналізу взаємозв'язку між розвитком національної економіки та діяльністю фінансових посередників, таких як банки, страхові компанії, НПФ, кредитні спілки та інститути спільного інвестування, необхідно використати статистичні дані. Розглянемо основні показники розвитку фінансових посередників в Україні за 2008 – 2012 роки (табл. 1).

Таблиця 1

Основні показники розвитку фінансових посередників в Україні

Назва показника	Роки
	2008	2009	2010	2011	2012
Банківські установи
Кількість банків, од.	198	198	197	194	176
Активи банків,млрд.грн	599,4	926,9	880,30	942,09	1260,01
Страхові компанії
К-ть страх.компаній	446	469	450	457
Активи страх.комп.млн.грн	32213	41930,5	41970,1	45237,2	41590
НПФ
К-ть НПФ	96	109	110	101	101
Обсяг залучених пенсійних внесків, млн. грн	234,4	582,9	754,6	925,4	967,2
Кредитні спілки
К-ть кредитних спілок	800	829	755	659	652
Обсяг залучених кредитних ресурсів, млн. грн	3451,1	3951,1	2959,3	195,9	1470
Інститути спільного інвестування
К-ть ІСІ	577	888	985	1226	1328
Обсяги активів, млн.грн	40,78	63,27	82,54	105,87	113,56
Ломбарди
К-ть ломбардів	309	314	373	426	434

На основі цих даних, можна зробити наступні висновки: основним кредитором національної економіки є банківський сектор. Так, на кінець IV кварталу 2012 р. банками було видано кредитів на загальну суму 800,588млрд. грн., що більше аналогічного показника 2008 р. у 1,65 рази. 
Не менш важливим є також те, що чисті активи банків України протягом восьми місяців 2012 р. порівняно з таким же періодом 2011 р. зросли на 9% - до 1 трлн. 26,1 млрд. грн [6].

На страховому ринку України також можемо спостерігати поступове відновлення діяльності страхових компаній та недержавних пенсійних фондів. Недержавні пенсійні фонди не зазнали серйозного впливу від зниження темпів зростання національної економіки, на відміну від страхових компаній, так за 20010-2012 рр. пенсійні фонди залучили більше 350 млн. грн. у вигляді пенсійних внесків. Перш за все така ситуація пояснюється тим, що саме ринок недержавного пенсійного страхування в нашій країні нерозвинутий, тому і клієнти цих установ є більш забезпеченими і будь яка фінансово-економічна нестабільність не має значного впливу на їхні доходи [5].

Загальні показники розвитку інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні протягом 2008-2012 рр., згідно із статистичними даними, значно зростають. Але варто зазначити, що у загальному обсязі активів, більше 95 % займають кошти венчурних фондів, учасниками яких є юридичні особи. Це означає, що залучення коштів фізичними осіб цими установами практично не здійснюється, хоча вони можуть запропонувати продукти альтернативні банківським депозитам [2].
Проведений аналіз свідчить, що фінансові посередники в Україні мають неоднаковий вплив на розвиток національної економіки. Переважний вплив здійснюють банківські установи та ІСІ, а відстають у розвитку НПФ, кредитних спілках та в ломбардах. 
Існують наступні причини низького розвитку фінансового посередництва:

1. Відсутня системна законодавча база щодо посередництва, яка мала

б передбачати перспективний розвиток та сучасні тенденції.

2. Відсутність державної підтримки та цілісної політики щодо розвитку даного сектору.

3. Політична, економічна та фінансова кризи в Україні упродовж 2007-2008 рр., які мають вплив сьогодення.

4. Низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних посередників порівняно з зарубіжними.

5. Великий рівень недовіри населення до посередництва [3].

Для національної економіки найбільш складною залишається проблема недовіри населення до діяльності фінансових посередників, що не дозволяє у повній мірі використовувати заощаджувані фізичними особами кошти для розвитку національного господарства. За оцінками експертів на руках у громадян України знаходиться від 20 до 40 млрд. дол., що можуть бути залучені як внутрішнє джерело фінансових ресурсів.

Дослідження фінансового посередництва як самостійного економічного явища має важливе значення, особливо в сучасних умовах України.

Однією із значних проблем, що виникають на перешкоді розвитку інститутів фінансового посередництва, стає незначні обсяги заощаджень в Україні. Сучасна багатогалузева і впливова система фінансового посередництва є характерною для країн зі стабільно високим рівнем середньодушового доходу. Для вирішення цієї проблеми Україні слід вжити великомасштабних заходів для підвищення життєвого рівня населення, їх доходів, а також доходів господарюючих суб’єктів, що потребує значних зусиль та тривалого часу [2].

Виходячи з прямого впливу держави на діяльність фінансових посередників, виникає необхідність вдосконалення державного законодавства з питань регулювання їх діяльності, створення умов для підвищення конкурентоспроможності фінансових посередників, а також виконання запропонованих заходів.

Першочерговим завданням держави має бути підтримка розвитку такого фінансового посередництва в Україні, яке сприятиме швидкому, якісному та надійному розвитку фінансового ринку.
Таким чином, для розвитку функціонування ринку фінансових послуг
необхідний комплексний підхід, який повинен включати:
1. Розробку нормативно-правових актів, спрямованих на якісний розвиток посередництва на фінансовому ринку.
2. Формування сприятливого середовища для розвитку ринку посередницької діяльності.
3. Здійснення міжнародного співробітництва для обміну досвідом, та виконання відповідних дій на фінансовому ринку України [5].

Література

1.Сенченко А.С., Гладкова О.В. Особливості фінансового посередництва в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/32_DWS_2008/Economics/36740.doc.htm

2.Онишкевич Н., Основні тенденції розвитку фінансових посередників в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=809

3. Іванець М.В., Актуальні проблеми розвитку посередництва в Україні та шляхи їх подолання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=1715

4. Волощенко Л.М., Козина Л.В. Актуальні проблеми розвитку посередництва на фінансовому ринку України// Економічний простір. – 2009. - №21. – с. 199-205

5.Офіційний сайт Державної служби статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

6.Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/65.html