Романішина М. А., к. е. н., доц. Мироненко М. Ю.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Україна

 

Перспективи розвитку добровільного медичного страхування в Україні

 

Постановка проблеми. Медичне страхування в Україні є добровільним, ним займається близько 10 страхових компаній. Як правило, страхувальником виступає підприємство (фірма), а застрахованими особами - співробітники даного підприємства (фірми).

Добровільне медичне страхування (ДМС) – це вид особистого страхування, який гарантує застрахованій особі при виникненні страхового випадку отримання медичної допомоги та компенсацію витрат на придбання медикаментів за рахунок страхової компанії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій та фаховій літературі проблемам добровільного медичного страхування присвячена достатня кількість робіт, таких вітчизняних науковців, як Богуславський Є.І., Рудень В.В., Кісельов Є.М., Черешнюк Г.С., Капшук О.Г., Пилипчук В.Л., Пащенко В.М. та інші. Також дана проблема розглядалася і у публікаціях директорів та менеджерів страхових компаній, що працюють на ринку добровільного медичного страхування України: Згоняйко В., Гузек А., Сірахова І., Дольника В., Дробязко О.

Разом з тим, економічні умови розвитку ринку добровільного медичного страхування коригуються із розвитком економіки, зміною рівня життя громадян, появою на ринку добровільного медичного страхування нових гравців і тому потребують адекватної оцінки та теоретичного осмислення сучасних основних проблем та перспектив поширення даного виду страхування, що головним чином визначені реаліями вітчизняних економічних умов.

Метою даної роботи є висвітлення існуючих проблем і перспектив розвитку добровільного медичного страхування в Україні.

Виклад основного матеріалу. У 1996 році в Україні було прийнято Закон «Про страхування», яким передбачено можливості розвитку добровільного медичного страхування [1].

Особливістю медичного страхування є спосіб надання страхового захисту: він надається у формі медичних послуг, тобто в натуральній формі.
Добровільні страхові медичні послуги мають свої особливості розвитку в Україні[4].
          По-перше, вітчизняні страхові компанії пропонують базові (стаціонарна допомога, швидка і невідкладна медична допомога, програма "Поліклініка", стоматологічна допомога тощо) та спеціалізовані програми медичного страхування (наприклад, дитячі програми та інші спеціалізовані програми за різними класами обслуговування).

 По-друге, питому вагу серед споживачів таких послуг становлять корпоративні клієнти, які забезпечують своїх працівників страховим захистом.
          По-третє, для ринку добровільних страхових медичних послуг характерна й така ситуація: якщо ризик захворювання страхувальника є низьким, то всі страхові компанії пропонують страхову медичну послугу, якщо ж йдеться про страхування більш складних випадків — кількість страхових компаній, що пропонують страховий захист, зменшується.
          По-четверте, в Україні створена й функціонує Асоціація "Українське медичне страхове бюро" (УМСБ), зареєстрована 15 березня 1999 р., метою якої є сприяння розвитку медичного страхового ринку в Україні шляхом єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, забезпечення необхідної допомоги страховим компаніям у проведенні медичного страхування, організація юридичного захисту прав страховиків та страхувальників, координація зусиль страховиків на ринку послуг медичного страхування.
         До переваг ДМС можна віднести: забезпечення більшої доступності, якості і повноти задоволення потреб населення в отриманні медичних послуг та те, що застраховані особи не здійснюють жодних розрахунків з лікарнями чи лікарями, бо з медичною установою за фактом надання застрахованій особі медичної допомоги (послуг) розраховується страхова компанія[3].

Незважаючи на наявність таких суттєвих переваг питома вага цього виду страхування, а, отже, і частка видатків, яка спрямовується на фінансування сфери медичного обслуговування за рахунок даного виду страхування є незначною, що пояснюється високою вартістю послуг комерційних страхових структур та їх недоступністю для більшості населення України. Частка таких видатків становить 0,15-0,37 відсотка до видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я[5].

ДМС базується на залученні вільних коштів підприємств, організацій і населення до сфери хорони здоров’я.

За рахунок добровільних страхових внесків підприємств та організацій, різних груп населення та окремих громадян за останні роки в Україні утворено фонди ДМС, які можна визначити як приватні фонди коштів. Оскільки вони утворюються для задоволення інтересів громадян або їх роботодавців, а розмір внесків установлюється самими вкладниками на підставі цивільно-правових угод із страховими компаніями[2].

На сьогоднішній день послуги добровільного медичного страхування пропонують такі провідні страхові компанії України як НАСК «ОРАНТА», «Провідна», «Універсальна», «АХА Страхування», «ПРОСТО-страхування», «ІНГО-Україна», «АСКА», «Інкомстрах», «PZU Україна», «ALLIANZ Україна», «Алькона», «Кредо-Класик», а також «Нафтагазстрах».

Зокрема, існує безліч програм медичного страхування, які передбачають погашення фінансових витрат на лікування, крім цього, гарантується висока якість обслуговування у приватних і муніципальних клініках та лікарнях.

Як правило, програми ДМС не є стандартними (якщо це не корпоративне страхування співробітників) – вони розробляються індивідуально і можуть формуватися в залежності від потреб та запитів.

Добровільне медичне страхування включає:

- стаціонарну допомогу – консультації, дослідження, хірургічне та терапевтичне лікування, оплата перебування в лікарні, забезпечення медикаментами;
-    поліклінічну допомогу – консультації, виклик лікаря додому, оформлення лікарняних листів, діагностика;

- забезпечення, оплату і доставку медикаментів і препаратів;
-  невідкладну медичну допомогу – виїзд «швидкої допомоги», огляд, надання невідкладної допомоги, медикаментозне забезпечення, транспортування;
-    стоматологічну допомогу – огляд і консультації;

-    терапевтичне та хірургічне лікування, рентген, анестезія.

Добровільне медичне страхування - це впевненість у своєму власному майбутньому і гарантія здоров'я в перспективі. І хоча цей вид страхування в Україні не є лідером з продажу полісів і рівня обслуговування клієнтів, він залишається одним з найбільш перспективних видів страхування на сьогоднішній момент.

Висновки. Таким чином, для розвитку ДМС з метою задоволення потреб громадян України у якісних медичних послугах, або медичній допомозі насамперед необхідно створити відповідні соціально-економічні передумови та ефективні механізми їх функціонування з одночасним посиленням контролю за ефективним використанням коштів, що надходять у медичну сферу з різних джерел.

Розвиток добровільного медичного страхування в Україні вимагає істотного вдосконалення правового забезпечення. Отже, при розробленні нормативно-правових актів з медичного страхування та здійсненні відповідних організаційних заходів потрібно:

-         підвищити зацікавленість роботодавців у збереженні здоров’я своїх працівників шляхом економічного стимулювання;

-         забезпечити законодавче врегулювання за договорами добровільного медичного страхування;

-         стимулювати підвищення надійності страхових компаній, які працюватимуть у системі добровільного медичного страхування;

-         підвищити зацікавленість роботодавців, громадян та лікувальних закладів у медичному страхуванні шляхом створення оптимальної уніфікованої системи кваліфікації та ціноутворення на медичні послуги;

-         на основі системи оцінки якості медичної допомоги, що планується розробити, присвоїти медичним установам державні категорії;

-         забезпечити контроль за додержанням єдиних галузевих стандартів лікування усіма медичними установами, що працюють у системі добровільного медичного страхування.

Впровадження в життя всіх вище перелічених заходів дасть змогу створити умови для задоволення потреб населення в одержання висококваліфікованої медичної допомоги. Це у свою чергу зменшить навантаження на державний та місцеві бюджети, відбудеться усунення тіньової медицини в системі медичного обслуговування, що допоможе уникнути необґрунтованих витрат на надання зайвих медичних послуг з метою одержання додаткового прибутку, підвищить фінансовий стан працівників медичних установ.

 

Література:

1. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996р. №85/86-ВР[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

2. Нечай А.А. Актуальні питання фінансового права: правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чернівці: "Рута", 2004. - 376 с.
3. Пасічний, В.О. Страхування: Навч. посібник для студентів ВНЗ/ В.О. Пасічний, В.В. Жван; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х.: ХНАМГ, 2009. - 218 с.
4. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч. посіб. /За заг. ред. д.е.н., проф. Реверчука С.К. – К.:Знання, 2008. – 350с.

5. Солтаденко О.В Добровільне медичне страхування як джерело фінансового забезпечення медичної галузі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Fp/2010_1/2010_1_soldatenko.pdf.