Кузишин М. С.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Виявлення причин збитковості підприємств

та шляхи їх подолання

У процесі переходу України до ринкових умов господарювання та виходу з фінансової кризи зростає роль суб’єктів господарювання, як основи та первинної ланки економіки. Функціонування підприємств значно впливає як на добробут власників, споживачів, так і на економічну ситуацію в країні .

Питання прибутковості підприємств досліджують такі вчені, як А.В. Василенко, О.П. Кириленко, О.М. Ковалюк, М.І. Крупка, С.Л. Лондар, С.Я. Огородник, В.М. Опарін, А.М. Поддєрьогін, Д.А. Ротар та інші.

Метою функціонування будь-якого суб’єкта господарювання є отримання ним позитивного фінансового результату (прибутку) у розмірах, що задовольняє потреби власників. Одночасно прибуток є суттєвим стимулом для господарюючих суб’єктів якомога ефективніше використовувати наявні трудові, матеріальні та фінансові ресурси. Проаналізуємо кількість прибуткових та збиткових підприємств України за 2007-2011 роки (табл. 1).

Таблиця 1

Чистий прибуток (збиток) підприємств

за видами економічної діяльності за 2007-2011 роки (млн. грн.)

 

Вид економічної діяльності

 

 

Рік

Чистий прибуток (збиток)

Підприємства, які одержали прибуток

Підприємства, які одержали збиток

у % до загальної кількості підприємств

 

Фінансовий результат

 

у % до загальної кількості підприємств

 

Фінансовий результат

 

УСЬОГО

2007

2008

2009

2010

2011

84416,4

-41025,1

-37131,1

13906,1

67797,9

66,2

61,3

58,9

57,3

63,5

132489,0

144460,1

108853,4

155197,6

208896,3

33,8

38,7

41,1

42,7

36,5

48072,6

185485,2

145984,5

141291,5

141098,4

У тому числі:

сільське господарство

2007

2008

2009

2010

2011

6916,5

5789,2

7584,8

17276,0

25383,5

72,7

71,4

69,5

69,5

83,3

9167,0

11822,6

14012,2

22162,7

30348,8

27,3

28,6

30,5

30,5

16,7

2250,5

6033,4

6427,4

4886,7

4965,3

Промисловість

 

2007

2008

2009

2010

2011

29286,9

5542,5

-14192,5

11889,6

32229,9

65,4

59,6

58,5

57,5

60,8

42616,1

55180,4

33302,1

50339,6

82470,1

34,6

40,4

41,5

42,5

39,2

13329,2

49637,9

47494,6

38450,0

50240,2

 

Торгівля

 

2007

2008

2009

2010

2011

10759,6

-34093,2

-13903,7

7482,7

12046,7

69,1

64,0

62,3

60,3

64,6

23275,3

20744,4

19533,0

36099,8

40423,6

30,9

36,0

37,7

39,7

35,4

12515,7

54837,6

33436,7

28617,1

28376,9

Джерело: [1].

Відповідно до табл.1, протягом 2007-2010 років спостерігалося зменшення кількості прибуткових підприємств, проте з 2011 року має місце позитивна тенденція до їх збільшення. У свою чергу, кількість збиткових підприємств до 2010 року зростала, а у 2011 знизилась на 6,2% і становила 36,5%. При цьому галузями, в яких найбільша кількість підприємств показали прибуток стали: сільське господарство, торгівля, а також промисловість.

Щодо фінансових результатів діяльності вітчизняних підприємств за звітний період, то найгірша ситуація була у 2008 році – збиток в абсолютному виразі дорівнював 41025,1 млн. грн. Проте, з 2009 року відбувається поступове зростання обсягу прибутку  і у 2011 році він дорівнював 67797,9 млн. грн.  

Як бачимо, для України характерною є значна кількість підприємств, що отримують збиток. Серед найважливіших чинників, що спричинили збитковість підприємств, можна виділити такі: зменшенням обсягів виробництва продукції; скороченням попиту на неї; зміна умов зовнішнього середовища; слабка розвиненість внутрішнього ринку; недобросовісна конкуренція щодо імпортованої продукції, що призводить до здешевлення аналогічного товару в 1,5 - 2 рази.

Зважаючи на ці та інші чинники можна виокремити певні проблеми розвитку вітчизняних підприємств, які доцільно виокремити у дві групи:

1.   Чинники зовнішнього середовища: нестабільність законодавчої бази; нееластичність податкових схем; жорстка конкуренція в межах галузі; інфляційні процеси; висока вартість кредитних коштів; висока вартість імпорту нових технологій.

2.   Чинники внутрішнього середовища: низький рівень мотивованості працівників; ненадійність постачальників та логістичних схем; відсутність напрацьованих партнерських зв’язків; критичний рівень дефіциту багатьох видів ресурсів; неадекватність цілей підприємства його можливостям; низька якість сировини .

Основними шляхами їх вирішення повинні стати: зниження податкового тиску, модернізація та структурна перебудова виробничого потенціалу, зниження його енерго- та матеріаломісткості, зміцнення фондового ринку та вихід на міжнародні ринки капіталів, стимулювання споживчого попиту населення, ефективне управління дебіторською заборгованістю підприємств[2].

Ефективність функціонування усіх суб’єктів господарювання сприяє розвитку вітчизняної економіки в цілому. Досить вагому роль тут відіграє фінансовий механізм підприємства та взаємодія усіх його елементів. Він охоплює всі виробничі, фінансові, трудові й інші відносини, забезпечує виконання першочергових цілей та завдань компанії.

Література:

1.   Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/fin/chpr/chpr_ed/chpr_ed_u/chpr_ed_0312_u.htm

2.   Ключові аспекти проблемних питань формування ефективного фінансово-економічного механізму підприємств України на сучасному етапі та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / Ротар Д. А. – Режим доступу:http://conf.bsfa.edu.ua/sections/klyuchov_aspekti_problemnih_pitan_formuvannya_efektivnogo_f_nansovo_ekonom_chnogo_mehan_zmu_p_dpri_mstv_ukra_ni_na_suchasnomu_et/

3.   Шолудько О. Теоретичні засади фінансового механізму сталого розвитку сільськогосподарських підприємств [Електронний ресурс] / Шолудько О., Онисько С. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vldau/APK/2012_19_1/files/12shoade.pdf