Похила Д.Ю.

Науковий керівник: Копельчук В.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Оцінка діяльності страхових організацій

Оцінка й контроль функціонування страхової компанії повинні здійснюватись на основі відповідних показників, які, характеризуючи різні сторони діяльності страховика, можуть бути надійним інструментом управління. Вивчення наукових розробок в області оцінки діяльності страхових компаній показало, що поки передчасно говорити про будь-яку цілісну систему показників оцінки результатів управління діяльністю страховика. Така система поки не розроблена, що і обумовлює подальший пошук ефективних рішень.

Оцінку фінансової діяльності страхових компаній, а зокрема результатів від діяльності цих же компаній здійснювали Гаспарян А.Е., Охрименко О.О., Сахірова Н.П., Вовчак О.Д., Мюллер Г.В., Гинзбург А.И.

Труднощі розробки цілісної системи показників оцінки діяльності страхової компанії обумовлені тим, що в теперішній час в різних вітчизняних виданнях робляться спроби викладання закордонного досвіду оцінування діяльності страховика. Дискусійним є питання про кількість показників, які всебічно розкривають зміст діяльності страхової компанії. У цьому зв’язку необхідно із усього різноманіття вибрати найбільш суттєві показники оцінки результатів діяльності страхової компанії і, на цій основі, визначити основні показники.

Фінансовий стан страхової компанії виступає як комплексне поняття, що є наслідком взаємодії усіх елементів системи фінансових відносин команії, визначається сукупністю господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Тому під фінансовим станом компанії розуміють її спроможність фінансувати свою діяльність. Оптимізація фінансового стану є однією з умов успішного розвитку компанії у майбутньому, а погіршення фінансового стану свідчить про загрозу її можливого банкрутства [1].

Фінансовий результат – це наслідок фінансово-господарської діяльності. Він характеризується розміром засобів компанії, їх розміщенням і джерелами утворення, залежить від організації страхової справи, реалізації страхових продуктів та прибутку. Фінансовий результат компанії – це показник її фінансової конкурентоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими учасниками страхових правовідношень.

Для характеристики страхової діяльності використовується така система показників.

Абсолютні показники:

1. загальна чисельність страхових об'єктів (N);

2. чисельність об'єктів, що постраждали внаслідок страхових випадків, і ризик внаслідок яких був застрахований (п);

3. страхова сума всіх застрахованих об'єктів або страхова відповідальність. Це сума грошових коштів, в межах якої страхувальник

4. у відповідності з умовами страхування повинен зробити виплату в разі страхового випадку (S);

5. страхова сума об'єктів, що постраждали (Sn);

6. страховий платіж — плата за страхування, яка передбачена угодою страхування і розмір якої залежить від страхової суми і страхового тарифу (Р);

7. сума виплат страхового відшкодування (w);

8. страховий тариф або ставки страхового платежу з одиниці страхової суми у процентах або у фіксованому розмірі;

9. кількість страхових випадків (пі).

Відносні показники:

1. середня страхова сума застрахованих об'єктів

2. середня страхова сума об'єктів, що постраждали

3. середній розмір виплаченого страхового відшкодування

4. частка об'єктів, які постраждали

5. показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі

6. страхові платежі в розрахунку на страхову суму застрахованих об'єктів

7. показник збитковості страхової суми [2].

Основними відносними показниками фінансових результатів виступають показники рентабельності, оскільки саме ці показники відображають співвідношення прибутку з витратами, обсягами діяльності і т.п. Зараз в літературі немає однозначної думки з приводу конкретних показників, які характеризують рентабельність діяльності страхової компанії. Зокрема, виділяють наступні показники рентабельності: рентабельність інвестиційної діяльності, рентабельність активів та загальний показник рентабельності, який на її думку, можна визначити двояким чином: як відношення бухгалтерського прибутку до власного капіталу або, як відношення прибутку від страхової діяльності до суми витрат і відрахувань.

Л.І.Гінзбург вважає, що цей показник повинен визначатися як відношення доходів від інвестування коштів страхових резервів (власне прибуток від інвестиційної діяльності) до середньої величини короткострокових і довгострокових фінансових вкладень і цінних паперів. Цей же автор виділяє показник загальної рентабельності капітала і чистої рентабельності капітала. У першому випадку для його визначення розраховується відношення бухгалтерського прибутку до середньої вартості майна, в другому – відношення чистого прибутку до середньої вартості майна. При такому підході ці показники дублюють показник рентабельності активів [3].

У процесі аналізу кількісних та якісних показників діяльності страхових компаній, що діють на страховому ринку України, необхідно досліджувати окрім інших параметрів і пропорційність розподілу економічних показників страхової діяльності страховиків у взаємозв’язку з відповідними факторами внутрішнього і зовнішнього середовища.

Під час аналізу пропорцій внутрішньогалузевої діяльності страховиків, що утворюються на макрорівні, економічно виправданим є дослідження взаємозв’язків між доходами і прибутками, які отримують страхові компанії, та їх витратами (фінансові, матеріальні витрати, затрати праці тощо).

Для кращого розуміння економічних процесів, що відбуваються на страховому ринку країни, необхідно всебічно вивчати пропорції, що формуються між результатами страхової діяльності та факторами зовнішнього середовища (макроекономічна стабільність, тенденції та результативність інвестиційної діяльності, розвиток грошово-кредитної та банківської системи і т. ін.) [4].

Ефективне управління страховою компанією потребує системного підходу до економічного аналізу господарської діяльності на базі аналітичних і синтетичних показників оцінки результатів роботи страховика.

Список літератури

1. Вовчак О.Д. Страхування: Навч. посіб. — Л.: Новий Світ-2000. — 123 с.

2. Мюллер Г.В. Державний орган регулювання та нагляду за страховою діяльністю: фінансове та кадрове забезпечення // Страхова справа. — 2004. — Лі 1. — С. 76—77.

3.Гинзбург А.И. Экономический анализ. – СПб: Питер, 2003.

4.Охрименко О.О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг, економіка бізнесу. Навчальний посібник. – К.: Міжнародна агенція „Bee Zone”, 2005. — 244 с.