Економічні науки / 3. Фінансові відносини

к. е. н, доц. Смоляк В. А., Рибалка А.М.,

Харківський національний економічний університет, Україна

Вибір джерела формування фінансових ресурсів підприємства

Засадами фінансування підприємства в контексті реалізації стратегії розвитку підприємства є ефективне управління формуванням і використанням фінансових ресурсів. У агропідприємства виникає необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів для оновлення матеріально-технічної бази, що забезпечить випуск високо конкурентної продукції та послужить таким чином збільшення прибутку, що є одним із джерел фінансового забезпечення.

Для вибору найвигіднішого джерела залучення коштів з метою оновлення обладнання доцільне використання методу СППР «Вибір», який полягає в декомпозиції проблеми на більш прості складові, що за попарним порівнянням керуючої особи будуть оброблятися та яким буде надаватися пріоритет. СППР «Вибір» включає в себе побудову ієрархічної структури моделі проблеми, експертну оцінку, побудову локальних пріоритетів, оцінку узгодженості експертних оцінок, синтез локальних пріоритетів та вибір рішення [1].

Серед можливих варіантів джерел залучення фінансових ресурсів обрано: отримання банківського кредиту («Кредит»); використання послуги фінансового лізингу («Лізинг»); випуск облігацій («Облігації»).

Керівництво агропідприємства самостійно обирає привабливість кожного джерела залучення на основі визначення критерію оцінки (інтегральні властивості джерела залучення фінансових ресурсів - ІВДЗФР), а саме: сума платежів за використання залучених коштів (С1); додаткові витрати (С2); складність організації процесу залучення коштів (С3); гнучкість у сплаті платежів (С4); вплив на агропідприємство (С5) та визначає критерії вибору для підприємства. З огляду на складові обрані критерії розташовано наступним чином: С1>С2>С3>С4>С5.

Вибір джерел фінансових ресурсів оцінено за ступенем переваг, що включає наступні міри оцінки властивостей: однаково важні; проміжне значення; помірно перевищує; абсолютно перевищує; значно перевищує. За результатами оцінки критеріїв систематизують характеристику джерел залучення фінансових ресурсів, що підлягають вибору (рис. 1) [2].

Рис. 1. Інтегральна модель залучення фінансових ресурсів

Наступним кроком здійснюється оцінювання привабливості джерел залучення фінансових ресурсів парним порівнянням факторів: облігації, лізинг та кредит.

Після визначення критеріїв оцінки здійснюється оцінювання пріоритетів властивостей вибору, тобто яка і якою мірою є властивість пріоритетна в попарному порівнянні у вигляді матриці парних порівнянь (рис. 1). Процес вибору є множення матриці локальних пріоритетів на вектор локальних пріоритетів, після чого отримують вектор глобальних пріоритетів і за їх значеннями вибрано найпріоритетніше джерело (табл. 1).

Таблиця 1

Визначення пріоритетів впливу джерело залучення фінансових ресурсів

	С1	С2	С3	С4	С5	Вектор пріоритетів
С1	1	7	1/4	1	9	0,294
С2	1/7	1	8	6	1/6	0,208
С3	4	1/8	1	1/9	3	0,158
С4	1	1/6	9	1	1/4	0,162
С5	1/9	6	1/3	4	1	0,178

Визначено ймовірність реалізації відповідних сценаріїв глобального вектора пріоритетів (з урахуванням розмірності виділених факторів при n=3) впливу факторів на вибір найпріоритетнішого джерела, що подано в табл. 2.

Таблиця 2

Результати оцінки глобального вектора пріоритетів впливу факторів на вибір

джерела залучення фінансових ресурсів

Сценарій	Облігації	Лізинг	Кредит
Значення вектора	0,224	0,541	0,235

З табл. 2 видно, що найпривабливішим джерелом залучення інвестиційних ресурсів для оновлення технічної бази агропідприємства може стати використання фінансового лізингу.

Клієнти, які вперше звертаються до лізингових компаній, намагаються дізнатись, який відсоток необхідно буде сплачувати за лізингові послуги. Спрацьовує певний стереотип, адже практично кожне українське підприємство вже має досвід співпраці з банківськими установами щодо залучення кредитних ресурсів, i головним фактором, за яким оцінюють ефективність та доцільність позики, – відсоток, під який її можна отримати в тій чи інший кредитній установі. Проте в даному випадку необхідно враховувати і інші фактори, наприклад, схему погашення страхових платежів, комісій [3].

На сьогодні практикується використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу [4].

З метою отримання нової сільськогосподарської техніки та обладнання для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, визначено лізингові компанії, що надають в лізинг сільськогосподарську техніку та порівняно розмір орендних та лізингових платежів.

Література.

1. Лямец В.И. Системный анализ. Вводный курс / В.И. Лямец, А.Д. Тевящев. – Х.: ХТУРЭ, 1998. – 252с.

2. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий / Т. Саати; [пер.с англ. Р.Г. Ваченадзе]. – М.: Радио и связь. – 2004. -278с .

3. Подік А.В. Використання лізингу як фінансового інструменту інвестування розвитку економіки // Финансовые рынки и ценные бумаги. – 2008. – №12.– С. 10.

4. Скрипнік С.В. Системи пільгового кредитування та лізингу як складові ефективного розвитку аграрних підприємств / С.В. Скрипнік // Вісник СевНТУ. Серія: Економіка і фінанси . — Севастополь, 2012. - Вип. 130/2012. – С. 220 – 228.