Пирогов Д.Л., Перепелиця І.С.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Інвестування в людський капітал: стан та проблеми в Україні

Однією з умов підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки є розвиток людського капіталу. Інтелектуально-освітній потенціал країни - є основним фактором економічного зростання та підвищення добробуту в будь-якій країні.

Приріст людського капіталу здійснюється інтенсивним способом (за допомогою нарощування і максимізації використання потенціалу працівників) або екстенсивним (через збільшення чисельності працівників).

Інтенсивний напрям є найефективнішим та адекватним ринковій системі, який передбачає збільшення інвестицій в людський капітал. Існують різні форми вкладень у людський капітал, але основною і найбільш досліджуваною формою інвестицій є освіта. Доведено, що саме дошкільна, початкова і середня освіта мають особливе значення у формуванні інтелектуального рівня людського капіталу, його якісних ознак. Інвестиції у вищу, професійно-технічну освіту не тільки сприяють формуванню висококваліфікованих робітників та спеціалістів, а й завдяки їх використанню, забезпечують більш високі темпи економічного розвитку. Другим значущим вкладенням у людину вважають інвестиції в охорону здоров’я, які здатні позитивно вплинути на стан здоров’я індивіда.

Основними особливостями інвестицій у людський капітал є:

- суспільна вигода від інвестицій у людський капітал перевищує суму тих вигод, які отримує кожен індивід окремо;

- людський капітал має значно триваліший інвестиційний період;

- капіталовкладення в людський капітал мають вищий ступінь ризику й невизначеності, ніж у фізичний;

- незалежно від джерела інвестування, дохід від інвестицій має тристоронній ефект: для держави у вигляді ВВП, для підприємства у вигляді основних

техніко-економічних показників, для окремої людини у вигляді доходу;

- інвестиції у людський капітал не можуть мати тимчасовий або одноразовий характер, оскільки це зменшує їх загальну ефективність;

- інвестиції в людський капітал повертаються в декілька разів вищою віддачею, ніж вклади у матеріальне виробництво [2].

Таблиця 1

Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності

в Україні за 2010-2012 роки

Вид економічної діяльності	2010 рік		2011 рік		2012 рік		Відхилення 2011 р. від 2010 р.		Відхилення 2012 р. від 2011 р.
	млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	+/-	%	+/-	%
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	12231	7	14220	6	16053	6	1989	16	1833	13
Рибальство, рибництво	66	0	24	0	42	0	-43	-64	19	79
Промисловість	58558	34	84971	37	94966	36	26413	45	9995	12
Будівництво	4966	3	27734	12	36415	14	22768	458	8681	31
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	11830	7	19743	9	23347	9	7913	67	3604	18
Діяльність готелів та ресторанів	3072	2	1428	1	1927	1	-1644	-54	499	35
Діяльність транспорту та зв’язку	29084	17	29024	13	34701	13	-60	0	5677	20
Фінансова діяльність	2859	2	4586	2	6226	2	1727	60	1641	36
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	37189	21	28493	11	30757	12	-8696	-23	2264	8
Державне управління	1295	1	11281	5	11688	4	9986	771	408	4
Освіта	1873	1	1751	1	1328	1	-122	-7	-423	-24
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	2754	2	1967	1	2595	1	-787	-29	628	32
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	5315	3	4783	2	3683	1	-532	-10	-1100	-23
Усього	171092	100	230001	100	263728	100	58909	34	33727	15

Проаналізувавши дані табл. 1, можна зробити наступні висновки, що в Україні протягом 2010-2012 рр. відбувалося щорічне збільшення загальної суми інвестицій. Так у 2012 р. порівняно з 2011 р. обсяг інвестицій збільшився на 33727 млн. грн. або на 15 %. Найбільше за останні роки вкладалося коштів у промисловість, діяльність транспорту та операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям. Найменше – у рибальство та рибництво. Обсяг інвестицій в освіту за останні роки зменшується - у 2012 р. на 423 млн. грн. або на 24 % порівняно з 2011 р. Сума інвестицій на охорону здоров’я та надання соціальної допомоги також має тенденцію до зменшення. Найбільший відтік інвестицій відбувся у 2011 р. - на 787 млн. грн. або на 29 % порівняно з 2010 р. Загалом у структурі капітальних інвестицій вкладення в освіту та на охорону здоровя займають не більше відповідно 1 % та 2 % [1].

Серед основних причин, що перешкоджають розвиткові людського капіталу необхідно визначити такі:

- низький рівень фінансування галузі освіти та медицини з бюджету;

- недостатній рівень вітчизняних та іноземних інвестицій у систему освіти та неефективне використання коштів;

- застаріла матеріально-технічна база закладів освіти та охорони здоров’я;

- зниження рівня здоров’я дітей – майбутніх носіїв людського капіталу [2].

Отже, для поліпшення якості та збільшення кількості людського капіталу необхідно:

- спрямовувати інвестиційні ресурси на перепрофілювання, підвищення кваліфікації кадрів, оскільки вкладання коштів у перепідготовку адаптованих до умов конкретного виробництва працівників забезпечить швидку віддачу;

- заохочувати та підтримувати бажання персоналу здобувати вищу освіту, створювати умови для підвищення його культурного рівня;

- створювати належні умови для збереження і поліпшення здоров’я населення як одного з найголовніших пріоритетів нації;

- регулювати міграційні потоки й обсяги трудової міграції;

- сприяти вихованню у людини потреби постійного самовдосконалення, створенню умов для самореалізації й самоствердження особи.

Література:

1. Офіційний сайт державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

2. Харченко А.М., Кисіль Ю.В. Інвестування в людський капітал як базис фінансової стійкості / А.М. Харченко, Ю.В. Кисіль // Фінансовий простір. – 2011. – № 1. – С. 119-123.