Маруняк Д. А.

Науковий керывник: Откаленко О. М.

ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОБЛІКОВОГО ПЕРСОНАЛУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

Постановка проблеми. Правильно організований бухгалтерський облік – запорука успішному веденню господарської діяльності. Загалом процес організації будь-якої з ділянок обліку, дуже складна та клопітка робота. Навіть при умові ідеально розробленої структури бухгалтерської служби, все ж таки потрібно слідкувати за тим, щоб працівники не були перевантажені, щоб ефективно використовували робочий час, щоб повністю відновлювали сили за період відпочинку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням організації бухгалтерського обліку присвячена значна кількість праць як у вітчизняній, так і в світовій економічній науці. Дану тему досліджувало чимало вчених, зокрема В.П. Завгородній, В.В. Сопко, І. А. Ловінська, В.В. Ковальов, М.В. Кужельний, І.Л Карпенко та інші. Існуючі праці характеризуються вагомими науковими результатами, однак залишається невирішеним саме питання правильної організації облікового персоналу на підприрємтсві.

Виклад основного матеріалу. Процес бухгалтерського обліку як своєрідний процес виробництва має притаманні лише йому засоби виробництва. До них слід віднести традиційні засоби праці та предмети праці, які, відповідно до сакраментальної схеми економічної теорії, втілюються у широке коло різноманітних матеріальних і нематеріальних засобів, що впливають на предмет праці виконавця бухгалтерської праці — інформацію. Як і в будь-якому процесі виробництва, відправним моментом у процесі бухгалтерського обліку є його забезпечення засобами та предметами праці: у спеціальній літературі замість уживаних нами загальних понять вони зустрічаються як категорії інформаційного, технічного, методичного забезпечення. Наслідком реалізації власне облікового процесу є не тільки очікуваний результат у вигляді відповідних до поставлених завдань та мети блоків інформації, а й отримання та накопичення досвіду щодо негативних та позитивних моментів усього механізму організації бухгалтерського облікового процесу. Цей досвід потребує вивчення та урахування з метою удосконалення процесу організації даного напряму, а отже, продовження організаційних процедур на рівні розвитку бухгалтерського обліку в частині облікового процесу.

Більшість наукових робіт з організації праці працівників зайнятих бухгалтерським обліком зосереджено на проблемах організації роботи бухгалтерської служби в цілому. Проте, доволі мало уваги приділяється організації праці працівників в розрізі топологічних ділянок обліку, зокрема, організації праці людей зайнятих бухгалтерським обліком допоміжного виробництва.

Під організацією праці людей зайнятих бухгалтерським обліком розуміють поділ, кооперування та нормування праці, а також організаційну побудову бухгалтерської служби та формування організаційних регламентів.

Поділ праці. При організації праці людей зайнятих бухгалтерським обліком провідне місце займає поділ такої праці. Суть поділу праці в галузі бухгалтерського обліку означає розчленування облікового процесу на окремі процеси, виділення їх у самостійні види роботи (спеціалізацію), відокремлення виконавців визначених дільниць та видів робіт.

Цей поділ має відповідати сучасним умовам роботи, і насамперед технічному рівню озброєності праці, рівню культури виробництва та самого працівника[1].

Кооперування праці. Наступним елементом організації роботи бухгалтерської служби є кооперування праці. Кооперацією праці називають поєднання трудової діяльності працівників обліку для досягнення спільної мети. Кооперація облікової роботи є результатом її поділу. Чим глибший поділ праці, тим ширше його кооперування, тим зручніше розчленування цих робіт і процесів, тим більше безпосередніх виконавців потрібно об'єднати.

Нормування праці та організаційна побудова бухгалтерської служби. Якщо розглядати організацію допоміжного виробництва традиційним способом, то вище зазначені елементи організації праці апарату бухгалтерії не будуть персоніфіковані з допоміжним виробництвом, а ввійдуть в основний модуль організації праці бухгалтерської служби.

У випадку інтегрованого чи децентралізованого підходу до організації допоміжного виробництва можливі чотири форми організації ведення бухгалтерського обліку [2]:

1) традиційний – введення до штату підприємства посади бухгалтера або шляхом створення структурного підрозділу на чолі з керівником відділу для інтегрованого підходу чи головним бухгалтером для децентралізованого підходу;

2) бухгалтерський облік допоміжного виробництва веде спеціаліст, зареєстрований як підприємець. При цьому, можливий варіант коли при наявності бухгалтерії (у випадку інтегрованого підходу) як структурного підрозділу, запрошується особа для ведення лише конкретної ділянки обліку, наприклад, допоміжного виробництва;

3) на договірних засадах бухгалтерський облік допоміжного виробництва веде аудиторська фірма;

4) власник або керівник підприємства самостійно веде бухгалтерський облік та складає звітність. Проте, застосування цієї форми ведення обліку дещо обмежене законодавством [3; 4].

Формування організаційних регламентів. Завершальним етапом організації праці людей зайнятих бухгалтерським обліком допоміжного виробництва є розробка організаційних регламентів. До них належать положення про відділ (бухгалтерію), посадові інструкції, стандарти, графіки, програми управління, регламенти робочого часу тощо. В загальному, організаційні регламенти призначені для впорядкування професійних зв’язків у колективі, регулювання спірних або альтернативних положень законодавства і т.д.[2].

Висновок. Таким чином, правильно організована праця людей зайнятих бухгалтерським обліком допоміжного виробництва, налагоджений обліковий процес такого типу виробництва, у тандемі, забезпечують ефективну організацію бухгалтерського обліку допоміжних виробництв. Подальші дослідження із організації роботи бухгалтерської служби доцільно продовжити з питань:

- розробки раціональної організаційної структури управління, удосконалення

складу структурних підрозділів;

- розвитку організаційно-правового забезпечення обліку, розробки і

впровадження положень про відділи (управління), що забезпечують облік, розробки і впровадження посадових інструкцій, графіків, стандартів та ін., уточнення діючих положень, посадових інструкцій;

- соціального розвитку колективу, підготовки і підвищення кваліфікації апарату, умов проведення переатестації працівників, поліпшення умов праці працівників, особливо, зайнятих обліком у функціональних підрозділах, розробки заходів щодо забезпечення моральних і матеріальних потреб трудового колективу бухгалтерії.

Тому, питання організації праці працівників зайнятих бухгалтерським обліком допоміжного виробництва залишається актуальним та потребує подальшого наукового дослідження.

Список використаної літератури:

1. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 260 с.

2. Ловінська Л.Г. Організація бухгалтерського обліку та фінансового контролю в сучасних умовах господарювання в Україні: Монографія / Л.Г.Ловінська, І.Б.Стефанюк. – К., 2011. – 237 с.

3. Карпенко І.Л. Облікова політика: від стандартів до практики / І.Л.Карпенко // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. Науково-виробничий журнал. – 2009. – № 4. – С. 222-227.

4. Кужельний М.В. Теорія бухгалтерського обліку : підручник / М.В.Кужельний, В.Г.Лінник. – К.:КНЕУ, 2010. – 334 с.