Севідова Ю.І., Ганін В.І.

Харківський торгово-економічний інститут КНТЕУ

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Реформування бухгалтерського обліку, поділ його на управлінський та фінансовий, виокремлення податкового обліку, введення нового плану рахунків, приведення форм бухгалтерської звітності у відповідність до вимог національних та міжнародних стандартів викликають необхідність використання кожним підприємством методики комплексного аналізу фінансової звітності. Така методика необхідна для визначення ступеня фінансової стійкості підприємства, оцінювання його ділової активності, ефективності діяльності та інвестиційної привабливості.

Дослідженням теоретичних аспектів бухгалтерського обліку та аналізу фінансової звітності підприємств присвячені роботи видатних вітчизняних економістів: І,О. Белебехи, М.Т. Білухи, П.ї. Гайдуцького, М.Я, Дем'яненка, Т.Г. Кірейцева, Ю.Я. Литвина, В.Г. Лінника, В.Б. Моссаковського, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, В.Я. Плакєієнка та інших.

В умовах реформування бухгалтерського обліку комплексний аналіз фінансової звітності є одним з головних інструментів управління діяльністю підприємств. Саме він надає повну, всебічну характеристику фінансового стану підприємства, необхідну для управління фінансовою стійкістю, ліквідністю та платоспроможністю підприємства і забезпечення конкурентоспроможності його продукції у довгостроковому періоді.

У сучасній практиці комплексного фінансового аналізу поширеним засобом досягнення визначеної мети є розробка системи ранжування показників, відповідно до якого кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним підприємством за результатами аналізу, слугує підставою для однозначної характеристики його фінансово-економічного становища, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Таким чином, відособлена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства на основі математичного моделювання органічно компонується при інтегральній оцінці фінансового стану підприємства.

Для побудови саме такої оцінки фінансового стану використовуємо дві системи ієрархій показників: загальну та з проміжними комплексними оцінками окремих функціональних складових фінансового стану підприємства (рис.1).

Найбільш відповідальним етапом при визначенні інтегральної (комплексної) оцінки підприємства для прийняття управлінських рішень є формування системи аналітичних показників, яка повинна забезпечувати об’єктивність, змістовність, глибину і адекватність інформації, що характеризує досліджувані соціально-економічні явища та процеси.

Система показників

Загальний інтегральний показник

Проміжні інтегральні показники для оцінки окремих аспектів діяльності підприємств

Рисунок 1-Схема ієрархій системи показників для визначення інтегральної оцінки фінансового стану підприємств

Ключовим елементом процедури комплексного аналізу фінансового стану підприємства є побудова моделі обробки вхідної інформаційної бази. Така модель являє собою обґрунтований (відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури комплексного аналізу) органічний синтез математичних, статистичних та аналітичних методів дослідження.

У дослідженнях сучасних вчених-економістів пропонується модель, в якій зазначено тільки чотири етапи проведення комплексного аналізу фінансової звітності [2,3].

Вважаємо доцільним поліпшення існуючої методики шляхом розробки моделі комплексного аналізу фінансової звітності, яка передбачає поєднання фінансового аналізу і обліку фінансової звітності для комплексної оцінки повного та достовірного обсягу відповідної інформації та впровадження додаткових п’ятого та шостого етапів, що є логічним продовженням раніше запропонованих етапів проведення комплексного аналізу фінансової звітності.

Таким чином, на нашу думку, алгоритм – етапи проведення і обробки вхідної інформаційної бази при комплексному аналізі фінансової звітності підприємств різних форм власності та різних форм господарювання повинен бути таким.

На першому етапі замовник комплексного аналізу забезпечує постановку цільової функції моделі обробки вхідної інформаційної бази. Адекватна постановка цільової функції має сформувати чітке розуміння мети комплексного аналізу в окремо взятому випадку, а також специфіки цього випадку.

Другий етап передбачає обґрунтування процедур та проведення первинної обробки, узагальнення та консолідації вхідної фінансової інформації, Практична реалізація такої первинної обробки інформації має відповідати критеріям оперативності формування та отримання готової для подальшої математичної обробки фінансової інформації.

Третій етап передбачає забезпечення технічної реалізації методичних засад, визначених на першому етапі моделі, на основі обґрунтованої на другому етапі сукупності сфер аналізу та об'єктів дослідження. При цьому забезпечується вибір необхідної методики (поєднання математичних, статистичних та/або аналітичних моделей) консолідації результатів первинної обробки вхідної інформації за певними напрямами дослідження, визначення структури та порядку формування цільового інтегрального показника як вихідної інформації комплексного фінансового аналізу підприємств.

На четвертому етапі має здійснюватись інтерпретація результатів обробки фінансової інформації, виходячи зі сталої однозначної системи критеріїв, що відповідають напрямам комплексного аналізу підприємств та запитам замовників дослідження. При цьому формулювання висновків щодо об'єкта дослідження на підставі проведених розрахунків не тільки дає можливість замовникам комплексного аналізу одержати відповіді на поставлені ними питання.

П’ятий етап комплексного аналізу фінансової звітності підприємств - дозволить більш ретельно дослідити достовірність вхідної інформації для проведення комплексної оцінки фінансового стану, та надасть можливість здійснення внутрішнього та зовнішнього контролю за відповідністю формування показників фінансової звітності підприємств.

Шостий етап представляє собою процес формування сценаріїв майбутнього тренду фінансово-господарської діяльності підприємств, сутність цього етапу полягає в прогнозуванні результатів діяльності об'єкта дослідження з урахуванням запропонованих заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств.

Отже, доповнений нами п’ятий та шостий етапи проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємств поліпшують методику комплексного аналізу: виконання п’ятого етапу надасть можливість здійснення внутрішнього та зовнішнього контролю за відповідністю формування показників фінансової звітності, а шостого етапу надасть можливість прогнозування результатів об’єктів дослідження з урахуванням запропонованих заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств.

Література:

1. Нестеренко Ж.К. Удосконалення методики проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2011_1/NV-2011-V1_58.pdf

2. Макаренко Ю.П. Розробка методики проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємств // Агросвіт. - №4. – 2008. – С.37-43

3. Мних Є.В. Економічний аналіз: підручник / Є.В. Мних. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 412 с.