Єлісєєва В. О., Толмачова О. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М. Туган-Барановського

НОРМАТИВНИЙ МЕТОД ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Своєчасний вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції можливий при такій організації і методології обліку, при якій причини змін собівартості, допущення перевитрат і економія засобів розкривається не тільки шляхом наступного вивчення звітних калькуляцій, але й щоденно в самому процесі виконання плану на підставі первинної документації і поточних облікових записів. Таким вимогам відповідає нормативний метод який застосовується в різних галузях промисловості. Тому вивчення такого методу калькулювання є надзвичайно актуальним в нестабільному сьогоденні.

Вивченням цієї теми займались такі вчені: Гаррисон Ч., Нападовська Л.В., Мішин Ю.А., Маренич Т., Пушкар М.С., Гант Х., Жебрак М., Лень В.С. та ін.

Метою роботи є розгляд особливостей нормативного методу калькулювання витрат.

Нормативний метод обчислення витрат використовується, в основному, в галузях обробної промисловості з масовим і серійним виробництвом різноманітної і складної продукції (машинобудування, металообробка, швейне, взуттєве, меблеве виробництво та інші).

Сутність нормативного методу полягає в тому, що перед початком випуску продукції на підставі чинних норм матеріальних та трудових ресурсів, кошторисів витрат у розрізі встановленого на підприємстві переліку та складу статей калькулювання складається нормативна калькуляція. А після випуску продукції у розрізі того самого переліку та складу статей калькулювання складається фактична калькуляція. Дані нормативної та фактичної калькуляцій порівнюються, виявляються відхилення, які потім аналізуються. Якщо внаслідок аналізу виявлять перевитрати ресурсів, їх вартість згідно з чинним законодавством може бути віднесена на винних осіб [1].

Основними принципами системи нормативного обліку є:

- нормування витрат і обов'язкове складання нормативних калькуляцій по кожному виробу. У нормативній калькуляції, як засобу обліку, планування, контролю, знаходить відображення вже досягнутий рівень впровадження у виробництво прогресивних норм і організаційних заходів;

- систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від поточних норм витрат матеріалів і заробітної плати;

- постійний та своєчасний облік зміни норм та визначення впливу цих змін на собівартість продукції;

- попередній контроль витрат на основі первинних документів та фіксація відхилень від норм в момент їх виникнення з одночасним виявленням їх складу, місця виникнення, винуватців та причин для глибшого дослідження можливостей впливу на їх величину;

- завчасне складання калькуляції нормативної собівартості та її аналіз з метою виявлення резервів зниження собівартості в період підготовки виробництва;

- калькулювання фактичної собівартості груп (типів) однорідної продукції виходячи з їх нормативної собівартості та відхилень від норм;

- щомісячний або щоквартальний облік внесених змін у встановлені норми, що дає можливість оперативно управляти процесом виконання організаційно-технічних заходів [2].

Нормативний метод обліку витрат виробництва дозволяє своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилення фактичних витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів витрат на обслуговування виробництва і управління.

Фактична собівартість розраховується одним із способів:

· якщо об'єктом обліку є окремі види продукції, то відхилення від норм та їх зміни відносять на ці види продукції прямим шляхом. Фактичну собівартість визначають як суму нормативних витрат, величини відхилень від норм та величини змін норм.

· якщо об'єкт обліку - групи однорідних видів продукції, то фактична собівартість кожного виду виходить шляхом розподілу відхилень від норм і змін норм пропорційно нормативам витрат на виробництво кожного виду продукції.

Розрізняють такі види види відхилень:

1. відхилення витрат основних матеріалів;

2. відхилення прямих трудових витрат;

3. відхилення загальновиробничих витрат [3].

Кожне з відхилень може бути викликане лише двома причинами: зміна запланованої ціни ресурсу та зміна запланованого обсягу витрат ресурсу.

Метод «стандарт-кост», по суті, є різновидом нормативного методу. Головна принципова його відмінність від нормативного методу полягає в тому, що визначена за ним собівартість вважається первісною вартістю виробленої продукції. «Стандарт-кост» більше, ніж нормативний метод, зосереджений на аналізі відхилень. Відхилення за кожною калькуляційною статтею суворо регламентовані [1].

Таким чином, нормативний метод дозволяє досить ефективно контролювати, аналізувати витрати, виявляти резерви зниження собівартості. На сьогодні більшість виробничих підприємств використовують цей метод.

Список літератури:

1. Основи управлінського обліку. Олександр Золотухін. //Дебет – Кредит № 23. – 2010 [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://dtkt.com.ua/show/1cid04512.html

2. Нормативный метод учета затрат. С. Манько // [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://www.snezhana.ru/cost_3_4/

3. Котляров С.А. Управление затратами. - СПб: Питер, 2008. - 160 с.