Єпішенкова Г.О., к.держ.упр., доц.

Довгун О.І., магістр

Донецький державний університет управління, Україна

Теоретичні та практичні аспекти модернізації машинобудівних підприємств України в умовах прискорення науково-технічного прогресу

В сучасних умовах, машинобудування є основою економіки будь-якої країни і грає вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. Випускаючи засоби виробництва для різних галузей народного господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.Таким чином, цей комплекс визначає науково-технічний прогрес усіх галузей промисловості і тому займає провідне місце в економіці Україні. Для нього чимало робиться, але, на жаль, положення комплексу все одно залишається важким, оскільки після розвалу СРСР українське машинобудування пройшло разом з економікою країни через всі етапи кризи, через усі ринкові експерименти [1].

Актуальність модернізації виробничих систем машинобудівних підприємств України обумовлена одночасно кількома факторами. По-перше, посилення конкуренції з імпортом викликає необхідність підвищення конкурентоспроможності української продукції. По-друге, в українській економіці відбувається уповільнення зростання продуктивності праці.

Важливий внесок у дослідження проблем управління формуванням та впровадженням технологічної модернізації машинобудівних підприємств внесли вітчизняні вчені: Михайлов А.Н., Данилишина Б.М., Барташевська Ю.М.[9;4;3]. Разом з тим, недостатньо дослідженим залишається питання вдосконалення управління організаційними змінами на великих машинобудівних підприємствах України в умовах інноваційної економіки.

Машинобудування - галузь для України суперечлива. Загалом держава може пишатися її прибутковістю: в 2012 році машинобудівні компанії країни заробили 5,5 млрд. грн. Однак, згідно з тією ж статистикою, тільки половина підприємств є прибутковими [5].

За останні 5 років кількість збиткових підприємств промисловості перевищує 30% від загальної кількості збиткових підприємств України. Державна стратегія розвитку машинобудування розроблялася на тлі досить оптимістичних прогнозів експертів, які обіцяють стійке зростання у найближчі 3-4 роки. Відповідно цього року вітчизняні машинобудівні підприємства відіграватимуть роль одного з головних двигунів зростання обсягів промислового виробництва країни взагалі. При цьому експерти відзначають, що збереження за українським машинобудуванням ролі двигуна всієї економіки напряму залежить від подолання кризових явищ. З іншого боку вважається, що темпи зростання обсягів виробництва в галузі все-таки значно знизяться — до 15%. І вже до 2014 року, вважають фахівці Мінпромполітики, галузь нарешті з обсягів виробництва досягне докризового максимуму [11].

Аналіз кількості інноваційно-активних машинобудівних підприємств свідчить, що, протягом 2006-2008 рр. їх кількість поступово збільшувалась, що є свідченням інноваційного розвитку галузі, але внаслідок впливу кризових явищ наприкінці 2008 р. ситуація погіршилась та кількість інноваційно-активних підприємств дещо зменшилась, хоча вже 2010-2011 р. характеризуються позитивними зрушеннями, що є досить успішним результатом враховуючи відсутність належної інноваційної підтримки з боку держави (рисунок 1) [5]. В цілому машинобудівна галузь Україна має непоганий потенціал росту, для розвитку якого, однак, необхідна державна підтримка, перш за все для подолання технічного, технологічного відставання галузі, зростання кількості інноваційних проектів, збільшення високотехнологічних виробництв.

Деякі кроки в цьому напрямку вже зроблені: так, в 2010 році був прийнятий новий податковий кодекс, який передбачає податкові пільги таким капіталомістким виробництвам, як авіабудування і судобудування. Також, в 2010 році ініціювало розробку концепції розвитку машинобудівного сектора на 2012-2017 рр. з метою збільшити частку галузі у ВВП країни до 30% до 2017 року (до рівня 1990-го року).

Рис.1. Статистика інноваційно-активних машинобудівних підприємств України

Враховуючи вищенаведене, перед Мінпромполітики стоїть нелегке завдання розробити програму оновлення основних фондів галузі (йдеться про виділення держфінансування в сумі близько 1 млрд. грн.). У результаті реалізації програми очікує створення нових робочих місць у галузі, збільшення продуктивності праці і, як наслідок, збільшення відрахувань до бюджету [8]. На сьогодні значна увага приділяється освоєнню та підготовці випуску нових видів продукції, упровадженню нових технологій, технічному переозброєнню виробництва, адже розвиток науково-технічної діяльності, є запорукою успішного функціонування та покращення стану машинобудівння.

Управління машинобудівним підприємством в умовах кризи має бути спрямоване на збільшення надходження фінансових ресурсів та зменшення поточних витрат, на зростання обсягів реалізації продукції. Увагу слід приділити розвитку наукоємних та високотехнологічних виробництв. Для успішного розвитку машинобудування в Україні необхідно підтримувати конкурентоспроможність продукції на світовому ринку. Для цього необхідно забезпечити високу якість продукції, її надійність та довговічність, що потребує великих інвестиційних вливань у наукове забезпечення та оновлення технологічного парку виробництва [2].

Таким чином, можна зробити висновок, що для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного машинобудування, необхідно провести комплексну оновлення та модернізацію підприємств. Успішність і ефективність модернізації підприємств в залежності від сучасних тенденцій і попиту на машинобудівну продукцію залежать від ступеня підготовки менеджерів підприємств до здійснення ефективного управління змінами.

Література.

1. Апокалипсис украинского машиностроения [Электронный ресурс]. – Режим доступа:http://thersome.ucoz.ua/news/apokalipsis_ukrainskogo_mashinostroenija/2010-12-01-111.

2. Барташевська Ю.М. Розвиток  машинобудування  України: стан, проблеми, перспективи / Ю.М. Барташевська // Європейський вектор економічного розвитку. – 2010. - №1. – С.19-25.

3. Данилишина Б.М. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи / Б.М. Данилишина– Ніжин: ТОВ « Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – 308 с.

4. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Машиностроение Украины нуждается в кадрах и обновлении фондов – лидер рынка [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://delo.ua/opinions/mashinostroenie-ukrainy-nuzhdaetsja-v-kadrah-i-obnovlenii-fondov-166586/.

6. Михайлов А.Н. Научно-техническое обеспечение процесса развития машиностроительного комплекса Украины [Справочник] / А.Н. Михайлов// Инженерный журнал. - 2011. - № 5 (170). - С. 7–12.

7. Украинское машиностроение за 20 лет независимости [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://delo.ua/ukraine/ukrainskoe-mashinostroenie-za-20-let-nezavisimosti-163358/.