Экономические науки/9.Экономика промышленности.

Студентка 4 курсу Мрочко І.І.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Аналіз факторів зниження собівартості продукції на підприємствах кондитерської галузі

Собівартість продукції являє собою вартісну оцінку використаних у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво.

Головними задачами розвитку економіки на сучасному етапі є всемірне підвищення ефективності виробництва, а також заняття стійких позицій підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Собівартість продукції відображає всі сторони господарської діяльності підприємств, їх досягнення і недоліки. Систематичне зниження собівартості промислової продукції  - одна з основних умов підвищення ефективності промислового виробництва. Вона робить безпосередній вплив на величину прибутку, рівень рентабельності, а також на бюджет.[1]

Дану тему вивчали такі науковці як: Бойчик І., Грещак М., Іваненко В., Коваль В., Покропивний, Ткаченко М., Шегда А.В., Опря А., Пантелійчук, Плотнікова Т. та інші.

Мета написання даної статті – визначити величину зміни собівартості продукції на підприємствах кондитерської галузі, залежно від різних факторів. Підприємства самостійно здійснюють виробничо-господарську діяльність. Конкуренція змушує виробника враховувати інтереси і запити споживача та виробляти продукцію, яка потрібна покупцям. Не винятком є і підприємства кондитерської галузі. Однією з умов виконання планів з виробництва продукції, зниження собівартості, зростання прибутку, рентабельності є повне і своєчасне надходження та раціональне використання виробничих запасів на підприємстві необхідного асортименту й якості. Значну питому вагу у собівартості продукції займають виробничі запаси. Від рівня собівартості залежать фінансовий результат діяльності підприємства, перспективи його подальшої діяльності. Застосування нормативного методу обчислення матеріальних витрат у собівартості продукції ґрунтується на використанні рецептур, які є підґрунтям розроблення норм затрат відповідно до технології кондитерського виробництва.

Останні кілька років ринок кондитерської продукції стабільно розвивається. Нині у ньому існує жорстка конкуренція, що змушує кондитерів використовувати різні способи завоювання певних його сегментів.

Сучасні кондитерські підприємства вже повинні відрізнятися найбільш прогресивними технологічними процесами, комплексної механізацією і автоматизацією виробництва, навантажувально-розвантажувальних робіт, поліпшенням умов праці, високим якістю готових виробів, розширенням їх асортименту і зниженням собівартості продукції.

Поведінка підприємств у кондитерській галузі обумовлена таким протиріччям - з одного боку, відчувається витіснення підприємств з ринку внаслідок зростання потужностей виробництва ринкових лідерів, з другого - прихід до галузі нових підприємств. Таким чином, ринок кондитерських виробів в Україні є ринком, який динамічно розвивається, що призводить до необхідності вирішення широкого спектра питань - від проведення досліджень у галузі до формування стратегії поведінки. Цей процес потребує відповідного забезпечення, враховуючи те, що підприємства ринку кондитерських виробів відчувають посилення щільності конкуренції, внаслідок чого виникає необхідність оцінки поточного та перспективного становища підприємства на ринку.[2]

Дана галузь має окремі сегменти, кожний з яких може розглядатися як окремий ринок зі своїм графіком попиту та пропозиції. Аналіз діяльності ринку проводиться за допомогою теорії організації галузі, що розглядає дві основні групи факторів: структуру галузі (число і розмір підприємств, ступінь диференціації продукту, умови виходу на ринок) і поводження ринку (ринкові ціни, продукти і стратегія їхнього просування).

Одним із факторів зниження питомих затрат матеріалів у собівартості продукції є вдосконалення їх якісних показників. Вказане, можна вирішити шляхом застосування прогресивних конструкційних матеріалів, порошків, заміни дорогихматеріалів дешевими, синтетичними без зниження якості продукції, скорочення відходів і втрат, комплексного використання сировини і матеріалів, максимального усунення втрат і не продуктивних витрат, залучення в обіг вторинної сировини, супутніх продуктів.

Кондитерські вироби виготовляються відповідно до рецептур і технологічних інструкцій, які повинні відповідати вимогам національних стандартів України та Методичних рекомендацій «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки» [8]. Тому, при пошуку шляхів зниження собівартості продукції кондитерської галузі, цей факт необхідно обов’язково враховувати.

Загалом я виділила виділити чотири основних фактори, які впливають на зміну собівартості продукції:

1) підвищення технічного рівня виробництва, зокрема упровадження нової прогресивної технології, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології, що застосовується; краще використання сировини та матеріалів;

Так, зокрема підприємства кондитерської галузі постійно інвестують в розвиток галузі близько 200 млн. дол. США щорічно. На провідних кондитерських фабриках проведено повну модернізацію виробництв, встановлені найсучасніші виробничі лінії. Значно підвищено технологічність та наукомісткість виробництва.

2) поліпшення організації виробництва і праці, тобто удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; упровадження наукової організації праці; поліпшення використання основних виробничих фондів; поліпшення матеріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат тощо; [3]

Щодо упровадження наукової організації, то як приклад я б хотіла розглянути підприємство «Черінь», яке займається розробкою та виготовленням певних видів обладнання , які повністю можна віднести до нестандартного. Так на виставці «Хліб/Кондитер Експо » підприємство представило свою нову розробку для кондитерської галузі – машину для розрізання бісквіта. Попри те , що вона значно підвщує продуктивність праці та знижує витрати на виробництво, вона виготовлена з урахуванням всіх особливостей саме бісквітного тіста, тобто не порушує його структуру. Всі деталі машини вироблені з матеріалу, який не взаємодіє з харчовими продуктами і отже, не псує смак та аромат продукту.

3) зміна обсягу виробництва, що зумовлює відносне скорочення умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягу виробництва;

4) зміна структури, асортименту та поліпшення якості продукції.Це є одинм з найважливіших факторів, оскільки зараз галузь розвивається в умовах жорсткої внутрішньої і зовнішньої конкуренції, що сприяє постійному вдосконаленню управлінських процесів та забезпеченню високих світових стандартів якості виробленої продукції. На всіх провідних підприємствах галузі впроваджені та функціонують системи менеджменту якості по версії ISO 9001:2000. Фахівцями галузі останнім часом розроблено біля 100 Національних стандартів на готову продукцію та сировину, які гармонізовані з вимогами стандартами європейського співтовариства та Європейської Комісії Кодекс Аліментаріус. [3]

Отже, провівши дослідження, можна зробити висновок, що кондитерська галузь була і залишається однією з найбільш конкурентоспроможних, тому зниження собівартості продукції є важливим для досягнення конкурентних переваг на ринку. Найбільш важливим моментом у вивченні такого показника, як собівартість продукції, є розгляд факторів, які впливають на показник та визначення основних напрямків зниження собівартості. Від того, як вирішуються дане питання підприємством залежить отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних ресурсів і фінансових ресурсів.

Щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинне вигідно виділятися на фоні підприємств того ж типу. Покупця цікавить якість продукції і її ціна. Чим вищий перший показник і нижче другий, тим краще і вигідніше для покупця і підприємства. Резерви поліпшення цих показників закладено в собівартості продукції.

Література:

1. Чигиринська О.С., Власюк Т.М. Теорія економічного аналізу: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури,2006. – 232с.

2. Аблаева Е.Ю. Стратегия адаптации кондитерских предприятий к условиям кризиса при реструктуризации // Менеджер. – 2009. - №4. – С.198 – 203.

3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. М.: Финансы и статистика, 1995. – 286 с.