ПРИМАК А.І., МИЛЕНКО Н.М.

Національний природний парк «Пирятинський»

ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ ЗА ГІДРОХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ В р. УДАЙ В МЕЖАХ НПП «ПИРЯТИНСЬКИЙ»

На сьогоднішній день в Україні, згідно з Порядком здійснення державного моніторингу вод (затвердженого Постановою КМУ від 20.07. 1996р. N 815) та Положенням про державну систему моніторингу навколишнього середовища, державний моніторинг вод є невід’ємною складовою частиною державної системи моніторингу довкілля. Державний моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Для оцінки якості води р. Удай проведено моніторинг стану поверхневих вод науковцями НПП «Пирятинський» і санітарно-хімічною лабораторією ДЗ «Пирятинська райсанепідстанція».

Моніторинг поверхневих вод проводився за гідрофізичними показниками: межі коливання температури, кольоровості, осаду, наявності зважених частинок.

Хімічна характеристика досліджуваних вод включала загальні показники й показники вмісту неорганічних речовин: величина рН, сухий залишок, загальна жорсткість, вміст кальцію, магнію, хлоридів, азоту амонійного, нітритного та нітратного.

Результати моніторингу поверхневих вод р. Удай, що проводився протягом 2012 року на гідропостах: 1 - за 500 м вище скиду стічних вод Пирятинськими госпрозрахунковими очисними спорудами, 2 - за 500 м нижче скиду стічних вод Пирятинськими госпрозрахунковими очисними спорудами, 3 - в с. Велика Круча, на пляжі, висвітлені в таблиці 1.

Результати досліджень, що проводились в місцях масового відпочинку населення на водних об’єктах протягом сезону літнього відпочинку в 2012

році, висвітлені в таблиці 2.

З усього типу показників якості води найкраще характеризує особливості екосистем і не вимагає складних методів контролю величина рН. Активна реакція води – один з найважливіших показників якості води у р. Удай, що визначає характер протікання хімічних і біохімічних процесів. Від рівня рН залежить розвиток та життєдіяльність водних організмів. Значення рН води

у р. Удай коливається в межах 6,5...8,5, на заболочених ділянках – 5,5...6,0. Рівень рН води у річці залежить від сезону: взимку спадає до 6,8...7,4, влітку піднімається до 7,4...8,2. Зміна рН нижче 7 свідчить про підкислення води, що спричиняє рухомість важких металів (міді, цинку, алюмінію та ін.) й сприяє підвищенню токсичності (по табл. 1 та 2 - проби води взяті влітку та восени). Зміна рН вище 7 свідчить про підлуговування води, яке, навпаки, сприяє комплексуванню важких металів і їх випаданню в осад (по табл. 1 та 2 - проби води взяті взимку та навесні).

Додаткові відомості про характер органічних сполук, що містяться у воді

р. Удай можна отримати, досліджуючи запах. Інтенсивність запаху води в місцях відпочинку (табл. 2) 2 бали (дуже слабкий) природного походження, свідчить про переважання у воді стійких речовин гумусу болотяного походження, та продуктів розмиву русла.

Забарвлення води в річці Удай зумовлене наявністю в ній гумусових речовин і гумінових кислот (відтінки бурого та жовтого кольору), колоїдних сполук заліза ІІІ (жовто-зелені відтінки), масовим розвитком водоростей (зелено-бурі, смарагдові відтінки). Речовини, що надають воді забарвлення, потрапляють у воду внаслідок хімічних процесів із гірськими породами, які утворюють русло річки, з підземним стоком, а також вимиваються з ґрунту під час лінійного і площинного змиву, торфовищ.

Колір води у р. Удай біля місць відпочинку в серпні місяці з характерного світло-жовтого стає світло-зеленим (табл. 2). Причинами цього є відсутність достатньої кількості опадів, високі показники температури повітря та води, масовий розвиток водоростей.

Кількість органічних речовин в сухому залишку у поверхневих водах Парку становить не більше 10%, тому можна вважати, що цей показник характеризує загальну мінералізацію води. Така вода із сухим залишком до 1000 мг /л властива воді річки Удай та більшості озер у долині Удаю і Березоворудському водосховищі. Невеликий вміст солей у ґрунті на території НПП «Пирятинський» може розглядатися як показник незначної забрудненості поверхневих вод. Кількість розчинених речовин у р. Удай в 2012 році, згідно табл. 1 та табл. 2, - від 116,6 до 911.0 мг/дм³.

Жорсткість води, яка виражається у мг - екв/л, обумовлена вмістом у ній розчинених солей кальцію та магнію. Збільшення жорсткості знаходиться в прямій залежності від гідрологічного режиму річок Парку. Жорсткість поверхневих вод річок характеризується помітними сезонними коливаннями, досягаючи найбільшого значення в кінці зими і в період літної межені, а найменшої – у весняну повінь і літній паводок.

Каламутність води зумовлюється наявністю в ній зважених частинок піску, глини, органічних домішок, фіто- і зоопланктону. Джерелом надходження їх у водойму є дощові і талі води, розмив річищ водотоками, скаламученням донних відкладень тощо.

У 2012 році у р. Удай вміст зважених речовин незначною мірою перевищував значення ГДК у липні місяці (табл. 1). Особливо високий вміст зважених речовин відмічено у місцях рекреації в червні – 4,0-5,1 мг/дм³ (табл. 2).

При розкладанні білкових сполук у поверхневих водах НПП «Пирятинський» утворюються азотовмісні речовини, інша частина їх потрапляє з побутовими водами. Білкові речовини під дією мікроорганізмів зазнають розпаду, кінцевим продукт якого є аміак.

Перевищення ГДК азоту амонійного у водах р. Удай пов'язане із скиданням стічних вод.

Сезонні коливання вмісту нітритів у водах Парку характеризуються відсутністю взимку процесів гниття, і їх появою навесні при розкладанні органічної маси. Найбільша концентрація нітритів у кінці літа пов’язана з активністю фітопланктону. Восени вміст нітритів зменшується.

Перевищення вмісту концентрації азоту нітритного спостерігалось в місцях відбору проб води, пов’язаних з роботою Пирятинських очисних споруд і складало – 1,0 мг/дм³, що є наслідком антропогенного забруднення води річки Удай сполуками азоту.

У поверхневих водах Парку нітрати перебувають у розчиненій формі. Концентрація нітратів схильна до помітних сезонних коливань: мінімальна в вегетаційний період, потім збільшується восени і становить максимум взимку.

Найбільш високий вміст азоту нітратного за 2012 рік було відмічено у воді р. Удай, за 500 м вище скиду стічних вод Пирятинськими госпрозрахунковими очисними спорудами – 63,1 мг/дм³, що значно вище норми.

Концентрація кальцію в поверхневих водах схильна до помітних сезонних коливань. У період зниження мінералізації (навесні) переважають іони кальцію, це пов'язано з легкістю вилуговування розчинних солей кальцію з поверхневого шару ґрунтів і порід на території НПП «Пирятинський».

У поверхневі води магній потрапляє, в основному, зі стічними водами промислових підприємств м. Пирятина.

Вміст магнію в поверхневих водах на території Парку схильний до сезонних коливань: зазвичай, максимальні концентрації спостерігаються в меженний період, мінімальні — під час повені.

Вміст хлоридів, кальцію, магнію є стабільним в межах НПП «Пирятинський» з незначними коливаннями.

З наведених табличних значень видно, що якість води у р. Удай не відповідає нормативним значенням по азоту амонійному внаслідок скиду вод з Пирятинських очисних споруд та неконтрольованих скидів господарсько-побутових стоків.

Таблиця 1

Порівняння дійсних показників і гранично - допустимих концентрацій мг/куб. дм.

Забруднюючі речовини	ГДК мг/дм3	01.02.2012 року			10.05.2012 року			04.07.2012 року			26.09.2012 року
		1 проба	2 проба	3 проба	1 проба	2 проба	3 проба	1 проба	2 проба	3 проба	1 проба	2 проба	3 проба
рН	6,0-8,0	7,03	7,8	7,62	7,2	7,25	7,06	6,5	6,4	6,5	6,0	5,0	5,0
Кількість розчинених речовин (сухий залишок)	До 1000	320,0	482,0	560,0	537,0	489,0	537,0	311,4	300,0	296,6	824,0	864,0	911,0
Загальна жорсткість	7,0	6,0	5.2	6,0	7,5	6,8	7,5	6,0	6,0	5,8	3,0	2,0	2,0
Хлориди	300,0	22,0	93,0	25.0	32,0	40,0	32,0	41,1	19,9	14,6	10,0	11,4	9,0
Азот амонійний	0,5	0,02	2,0	0,02	0,01	1,0	0,01	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Азот нітритний	0,08	0,002	0,0018	0,0013	1,0	0,0028	1,0	1,0	0,02	1,0	1,0	1,0	1,0
Азот нітратний	40,0	63,1	11,3	4,1	12,0	8,0	12,0	11,6	40,4	11,6	2,0	2,0	3,2
Магній	40,0	3,5	2,7	3,5	2,7	2,6	-	3,0	3,0	3,0	1,5	1,0	1,0
Кальцій	180,0	2,5	2,5	2,5	4,8	4,2	-	3,0	3,0	2,8	1,5	1,0	1,0
Зважені речовини	Менше 0,75	-	-	-	-	-	-	1,1	1,2	1,0	0,11	0,10	0,10

Таблиця 2

Порівняння дійсних показників і гранично - допустимих концентрацій на рекреаційних ділянках

НПП «Пирятинський» мг/куб. дм.

Забруднюючі речовини	ГДК мг/дм3	03.05.2012 року		05.06.2012 року		02.07.2012 року		06.08.2012 року		03.09.2012 року
		о. Масальський	Замок	о. Масальський	Замок	о. Масальський	Замок	о. Масальський	Замок	о. Масальський	Замок
рН	6,0-8,0	7,0	7,02	6,98	6,76	6,6	6,4	4,6	4,8	4,9	4,6
Кількість розчинених речовин (сухий залишок)	До 1000	350,0	312,0	390,6	333,2	116,6	234,4	146,43	400,0	841,0	831,5
Загальна жорсткість	7,0	5,8	6,0	6,4	6,0	6,3	6,2	6,8	6,3	3,0	3,0
Хлориди	300,0	28,0	30,0	28,8	30,3	44,1	11,5	9,0	11,4	26,6	31,1
Азот амонійний	0,5	0,01	0,02	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
Азот нітритний	0,08	0,02	0,01	1,0	1,0	0,02	0,02	0,09	0,06	0,02	0,02
Азот нітратний	40,0	2,0	3,5	3,0	3,5	40,1	11,6	23,3	30,0	3,6	3,6
Магній	40,0	2,8	2,8	3,0	3,0	3,3	3,2	3,8	3,3	2,0	2,0
Кальцій	180,0	3,0	3,2	3,4	3,0	3,0	3,0	3,0	3,0	1,0	1,0
Зважені речовини	Менше 0,75			4,0	5,1			0,46	0,38	0,10	0,16

Таблиця 3

Характеристика основних екологічних чинників на рекреаційних ділянках

Екологічні чинники		03.05.2012 року		05.06.2012 року		02.07.2012 року		06.08.2012 року		03.09.2012 року
		о. Масальський	Замок	о. Масальський	Замок	о. Масальський	Замок	о. Масальський	Замок	о. Масальський	Замок
Температура, 0^0 С	Повітря	16	16	20	20	25	25	25	25	16	16
	Вода	13	13	16	16	18	18	20	20	14	14
Запах	Інтенсивність в балах	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
	Органолептичний	Болотний
Колір		Світло-жовтий