Циркаль А.Ю.

Київський національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут, Україна.

Роль дистанційних курсів на платформі Moodle у процесі навчання.

У сучасному процесі навчання, яке неможливо уявити без залучення інформаційних технологій, чільне місце займають дистанційні курси.

Дистанцiйим навчанням називається форма навчання з використанням різних комп’ютерних та телекомунiкацiйних технологій. Такі технології можуть забезпечити інтерактивну взаємодiю викладачiв та студентiв на рiзних етапах навчання i самостiйну роботу з матерiалами iнформацiйної мережi. Віртуальний клас може складатися як з групи людей, так і індивідуально, або у взаємозв’язку з викладачем, що робить користування даними курсами більш зручним, а зрозумілий інтерфейс – більш доступним.

Різниця дистанційних платформ, на базі яких «відкриваються» можливості курсів є незначною, проте, надалі будемо розглядати дистанційні курси на базі одної з найбільш вдалих та безкоштовних платформ за принципами ліцензії Open Source – Moodle (Modular  Object  Oriented Distance Learning Environment), який є назвою системи програмних продуктів CLMS (Content  Learning  Management  System). Саме на вищезгаданій платформі в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» було створено навчально-інформаційний портал (URL-адреса: http://moodle.udec.ntu-kpi.kiev.ua/moodle/).

На нашу думку, використання дистанційних курсів у процесі очного навчання студентів є актуальними сьогоденні, адже на опрацювання даних курсів можна відвести завдання на самостійне опрацювання студентів, поточні контрольні та самостійні роботи, проходження завдань у період карантину, канікул та надзвичайних ситуацій, які унеможливлюють відвідування навчальних установ. За допомогою дистанційних курсів можна проводити інтерактивні заняття із залученням вебінарів, різноманітні види контролю та змагань на кшталт олімпіади, навіть на міжнародному рівні.

Впровадження дистанційних технологій навчання надає можливість проходити навчальний курс у зручному місці та в будь-який час. Більше того, у викладача є можливість контролювати виконану роботу студента, перевірити кількість спроб проходження курсу та при необхідності проконсультувати студента з різних питань, що виникають у процесі опрацювання навчального матеріалу, у синхронному або асинхронному режимах. Оцінювання проводиться автоматично, за виключенням завдань, які потребують творчої відповіді студента в описовій формі або у формі готового проекту.

Електронні навчальні курси містять електронні ресурси призначені для ознайомлення студентів з теоретичним навчальним матеріалом (електронні лекції, презентації лекцій, методичні вказівки) та складаються з практичних розділів – ресурсів, що забезпечують закріплення вивченого матеріалу, формування вмінь та навичок, пройдених у даному курсі (завдання, тестування, анкетування, обговорення проектних питань на форумі, прикріплення готових проектів). Кожен курс може містити такі види контролю: самоконтроль (переважно в теоретичній частині курсу); вхідний контроль; поточний контроль; підсумковий контроль. Проходження даних видів контролю складає сумарний бал вивчення курсу. Створений дистанційний курс може використовуватись також під час поглибленого вивчення дисциплін.

Реалізуючи систему тестування знань учнів, необхідно правильно підготувати дидактичний та методичний матеріал, враховувати область використання тестів.

Основними функціями та можливостями поточного та пiдсумкового тестового контролю є наступні:

- забезпечення групового та індивідуального пiдходу до учнiв;

- накопичення результатів тестування кожного учасника, моніторинг успішності студентів;

- оптимізація та покращення контролю навчання;

- оперативна обробка результатiв.

Залiк із вивченого курсу можна також провести з використанням тестування. Проте, недоліком у такому випадку буде неможливість здійснення складного програмного аналiзу відповіді, тобто, якщо розглянути логiку розв’язання задачi, пояснення відповіді задачi, то використовувати тестову систему немає сенсу, це можна зробити за допомогою традиційного контролю.

В можливостях курсу також є електронне підв’язування до різних інформаційних носіїв та сайтів, фільтр автозв’язуваня баз даних чи глосарію, що допомагають орієнтуватися в незнайомих термінах, фільтри для впровадження мультимедійних файлів, математичних формул, тощо.

Важливою перевагою дистанційних курсів є їх поліфункціональність та можливість використання усіх необхідних сучасних типів навчального матеріалу, від електронних словників до електронних першоджерел світової скарбниці науки. В додаток до цього, дистанційні курси постійно вдосконалюються на рівні технологічного процесу, в них з’являються нові види ресурсів, інтерактивних програм синхронізованих з роботою платформи. Наочність звітування по проходженню курсу кожним його учасником може бути використана викладачем для об’єктивного оцінювання. Електронна форма дистанційного курсу передбачає збереження його змістовних елементів в електронних базах даних або на інших електронних носіях, які надалі можуть вдосконалюватися та використовуватися у методичній практиці викладача.

Використання дистанційних технологій навчання вже зайняло одне з провідних місць у вищій професійній освіті на Європейському навчальному просторі. Використання, зокрема, платформи Moodle надасть можливість створювати ефективні онлайн курси, поглибити знання студентів з обраних дисциплін, включення даного курсу в навчальну програму буде мотивувати студентів до самостійного пошуку, що є одним із основних завдань Болонського процесу. Більше того, такі інформаційні курси є звичними для студентів, які вільно почуваються у веб-просторі, а даний потужний інструментарій стане новим «помічником» викладача, завдяки якому можливо перенести традиційні зайняття на новий рівень.

Література:

1. Кадемія М.Ю. Використання електронного навчально-методичного комплексу в навчальному процесi // Сучаснi iнформацiйнi технології та інноваційні методики навчання у пiдготовцi фахiвцiв: методологія, теорія, досвід, проблеми //Зб.наук.пр. – Випуск 8 /Редкол.: I.А.Зязюн (голова) та ін.. – Київ-Вiнниця: ООО „Планер”, 2005. – 547с.

2. Кедрович Гжегош. Теорія i практика застосування комп’ютерних технологій у загальноосвiтнiх i професiйних навчальних закладах Польщі. – К,: Вища школа, 2001. – 356с.