Ісаєва О.С.

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Розвиток рефлексивної культури майбутнього фахівця

Найважливішою функцією вищої медичної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства є не лише передача молодому поколінню накопичених знань, умінь і навичок, але й підготовка їх до вирішення професійних проблем, що постійно змінюються [1, с. 192].

Необхідною умовою функціонування системи вищої медичної освіти є забезпечення діяльності вищого навчального закладу, як соціокультурного інституту, що сприяє задоволенню професійних і особистісних інтересів студентів, розвитку професійних здібностей, необхідних для вирішення якісно нових професійних завдань.

Майбутній фахівець медичного профілю повинен вміти прогнозувати можливі професійно значущі ситуації й оптимальні способи їх вирішення на певному етапі свого професійного становлення й розвитку: Вищий медичний навчальний заклад має стати не лише центром підготовки професіоналів, але й освітнім простором, що забезпечує подальше професійне становлення майбутніх медичних працівників у ході всієї їхньої професійної кар'єри.

У сучасній педагогічній науці й практиці залишаються недостатньо вивченими питання, пов'язані з дослідженням конкретних педагогічних умов, що сприяють формуванню рефлексивної культури майбутніх фахівців як на рівні змісту, так і на рівні технології навчання [2, с. 121]. Інтегративна суть рефлексії того, хто навчається, як компоненту педагогічної, пізнавальної й комунікативної діяльності, а також необхідність розробки й впровадження системи рефлективної підготовки майбутніх викладачів обґрунтовують у своїх працях Ю. Кулюткін, В. Сластьонін, Д. Вількеєв і інші [3, с. 13; 4, с. 188; 5, с. 12].

Аналіз літератури засвідчує недостатню розробленість проблеми застосування цієї системи у вищих медичних навчальних закладах. Однак, у процесі навчання рефлексія, проявляючись у сферах комунікації особистості, діяльності й мислення, втрачає свій обмежений характер, і перетворюється в процес її виховання [6, с. 105], пов'язаний з педагогічними умовами впливу на студентів.

Успішність професійної діяльності медичного працівника пов'язана з його здатністю до самоаналізу й саморозвитку, зокрема, до розвитку рефлексивного мислення, необхідного при вирішенні стратегічних проблем. Рефлексивна діяльність лікаря, що забезпечує вирішення діагностичних, лікувальних і профілактичних завдань шляхом аналізу ґенези й розвитку патологічного процесу і його етіологічних чинників, дозволяє розпізнавати й лікувати хвороби, прояви яких є суперечливими й нетиповими, знаходити нові, нестандартні, творчі рішення. Це вимагає від майбутнього фахівця переходу на більш високий рівень сформованості рефлексивної культури.

Важливим чинником розвитку професійної рефлексії в студентів-медиків є цілеспрямований і стимулюючий вихід у рефлексивну позицію навчання, що активізує процеси професійного самопізнання й самосвідомості в контексті професійної діяльності. Конструктивним підґрунтям побудови програми є педагогічний процес, який протікає у формі співтворчого пошуку педагогом і студентами вирішення не низку вигаданих завдань, що, як правило, буває в практиці професійно-освітнього процесу, а реальних проблем, які можуть зустрітися в професійній діяльності. Їх переосмислення, метарефлексія і є механізмом набуття кожним студентом власного життєвого досвіду й професійного стилю.

Цей процес пов'язаний зі створенням особливих умов у вигляді рефлексивного середовища. Ефект створення рефлексивного середовища визначається сприятливими віковими особливостями студентського віку, при якому характерним є особлива сприйнятливість до внутрішнього життя людини, осмислення себе як особистості й індивідуальності. Чим раніше почнеться спрямоване особистісне й професійне самопізнання й саморозвиток, тим в більшій мірі можна прогнозувати задоволеність професійним вибором, особистісне і професійне зростання кожного студента [7, с. 42]. Розвиток цього процесу залежить від сформованості в студентів механізму їх самореалізації в професії, тобто професійної рефлексії [8, с. 88].

Отже, у системі сучасної професійної освіти формування рефлексії є необхідною умовою підготовки майбутніх медиків до професійної діяльності.

Література:

1. Попков В.А. Дидактика высшей школы / В.А. Попков, А.В. Коржуев. – М.: «Академия», 2002. – 293 с.

2. Кушнир А. Природосообразная модель обучения иностранному языку / А. Кушнир // Народное образование. – № 5. – 2001. – С. 119-128.

3. Кулюткин Ю.Н. Психология обучения взрослых / Ю.Н. Кулюткин. – М.: Просвещение, 1985. – 128 с.

4. Сластёнин В.А. Психология и педагогика / В.А. Сластёнин, В.П. Каширин. – М.: Академия, 2007. – 431 с.

5. Вилькеев Д.В. Значение формирования морально-этического мышления у студентов для совершенствования их подготовки к педагогической деятельности / Д.В. Вилькеев // Мышление в производственной деятельности: Материалы межвуз. науч-практ. конф. (7-9 апреля, 1992). – Ярославль: Ярославский гос. ун-т, 1992. – С. 11-13.

6. Бохорский Е.М. Развитие рефлексии как формирования у учащихся отношения к труду: Дис. ... канд. псих. наук / Е.М. Бохорский. – М.,1991. – 142 с.

7. Якиманская И.С. Принципы построения образовательных программ и личностное развитие учащихся / И.С. Якиманская // Вопросы психологии. – 1999. – № 3. – С. 39-47.

8. Самоорганизация: Психо- и социогенез / Под ред. В.Н. Келасьева. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1996. – 200 с.