Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Викладач-методист Сидорко В.П.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКІВ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Постійне підвищення якості освіти, оновлення змісту та форм організації педагогічного процесу, запровадження освітніх інновацій є пріоритетними напрямами державної політики щодо її розвитку. У зв’язку з цим актуальною постає проблема розроблення і впровадження у навчальний процес педагогічних технологій з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців [1]. Отже, прогрес освіти пов’язують із пошуком нових форм, методів, засобів навчання, а також відповідальності студентів за результати праці. Окрім того, ВНЗ повинен бути об’єктивно зорієнтований на навчання студентів, що дозволяє сформувати фундаментальні основи системно-структурованих знань за фахом, набути здібностей до самостійного пошуку нової інформації.

Враховуючи загальнодержавні вимоги, підготовка фахівців у галузі землеустрою, містить такі основні етапи: навчання у ВНЗ на базі базової (повної) загальної середньої освіти та на основі диплома кваліфікованого робітника для отримання неповної вищої освіти; продовження навчання у ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації для отримання базової та повної вищої освіти; додаткова освіта (підвищення кваліфікації фахівців з вищою професійною освітою); післядипломна освіта (аспірантура, докторантура); самоосвіта.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (10.04.2012 р. № 447) «Про затвердження заходів щодо виконання Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» якісна підготовка фахівців стає не просто актуальною, але і обов’язковою.

Зазначене вище знайшло відображення у постанові Кабінету Міністрів України (20.06.2007 р. № 839) «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста» [3]. Так, підготовка фахівців за галуззю знань «Геодезія та землеустрій» за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста уданий час здійснюється вищими навчальними закладами із спеціальності 5.08010102 «Землевпорядкування».

Об’єктивною причиною підготовки фахівців із землевпорядкування в Україні, що утворилися в результаті розпаду Радянського Союзу, стала необхідність вирішення таких проблем, як ведення обміру та відведення земельних ділянок, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, встановлення меж адміністративно-територіальних утворень, проведення земельної реформи.

Для України підготовка техніків-землевпорядників залишається не інноваційною, незважаючи на відкриття даної спеціальності більш ніж у 20 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації нашої країни. Проте підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст», їхнє місце в освітянській галузі, суспільстві, виробничій сфері, міжнародне визнання залишається актуальною і донині [2].

Зазначене вище означає реформування, проектування, впровадження нової моделі та технологій у навчальний процес. Для цього не потрібні кардинальні зміни, достатньо лише розширити сферу використання існуючих засобів навчання, оскільки потенціал традиційних є базовим і потужним у навчанні професійно-орієнтованих дисциплін.

Ураховуючи винятково важливе значення успішного та своєчасного вирішення зазначених напрямів і проблем, широкі кола громадськості – дослідники, науковці, педагоги, представники землевпорядних служб – намагаються представити свої міркування стосовно якісної підготовки фахівців у галузі землеустрою, для чого визначають істотні ознаки та якості цієї професії, окреслюючи підходи й умови, що впливають на ефективність професійного розвитку землевпорядників. Поряд з позитивними напрацюваннями й знахідками вчених проблема формування ефективної та якісної професійної підготовки техніків-землевпорядників усе ще залишається недослідженою. Це зумовлює необхідність її подальшого теоретичного осмислення й прийняття таких педагогічних рішень, що повною мірою сприяють формуванню ефективної підготовки висококваліфікованих і креативних професіоналів землевпорядної служби, які володіють дієвими системами, прийомами, методами проведення землевпорядних дій і здатними сприймати прогресивні інноваційні технології проведення геодезичних і проектно-пошукових робіт.

Набути цього студент може лише у процесі активної інтелектуальної діяльності, виступаючи не в ролі пасивного одержувача, споживача, відтворювача інформації, а сам стаючи безпосередньо здобувачем, перетворювачем, творцем нового, що у свою чергу, є результатом внутрішнього, особистісного, власного осмислення.

Отже, система ефективної професійної спеціальної освіти стає тим інструментом, завдяки якому суспільство справляється з труднощами та проблемами, що постають на шляху його послідовного росту й розвитку.

Література:

1. Двиняніна І.А. Упровадження креативності через нову релевантну педагогічну технологію // Освіта: технікуми, коледжі: навч.-мет.жур. / Немішаєве, 2012. – Вип. 31. – С. 20-23.

2. Коваленко А.І. Модель підготовки молодших спеціалістів та система формування професійних компетенцій // Освіта: технікуми, коледжі: навч.-мет.жур. / Немішаєве, 2012. – Вип. 31. – С. 8-9.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 № 839 «Про переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста» // Офіційний вісник України від 25.06.2007 р. – № 50.