Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Аспірант Сидорко В.П.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Організація і методика проведення експерименту з реалізації межпредметних зв‘язків у процесі навчання професійно орієнтованих майбутніх техніків-землевпорядників

Економічний і соціальний поступ суспільства вирішальним чином залежить від якості освіти та потужностей інтелектуального ресурсу держави, а конкурентоспроможність підприємства визначає добре навчений, правильно організований і мотивований персонал. Вища освіта в Україні повинна розвиватися згідно із законами економіки, а її зміст повинен постійно поповнюватися новими матеріалами.

Виділяючись серед інших європейських країн надзвичайно потужним земельно-ресурсним потенціалом, Україна розвиток суспільства пов’язує із землею, яка і сьогодні залишається незамінним і неоціненним багатством. Це – основний природний ресурс, матеріальна умова життя і діяльності людей, основа для розміщення і розвитку всіх галузей народного господарства, головний засіб виробництва.

З метою сформованості у студентів міжпредметних зв‘язків було здійснено аналіз показників успішності студентів за фаховими дисциплінами, тобто за циклом професійної та практичної підготовки. Зазначений цикл починає вивчатися з другого курсу на основі базової загальної середньої освіти і включає такі дисципліни: «Топографічне і землевпорядне креслення», «Геодезія». «Земельне право», «Фотограмметрія», «Геодезичні роботи», «Земельний кадастр», «Управління земельними ресурсами», «Землевпорядне проектування», «Державний контроль і моніторинг земель».

Для проведення експерименту були обрані групи студентів відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів», відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства», Петрівського аграрного технікуму, Кіцманського технікуму Подільського державного агарно-технічного університету, Володимир-Волинського агротехнічного коледжу. Всього дослідженням було охоплено 2280 студентів і 59 викладачів. В експерименті брало участь 760 студентів, з яких в експериментальних групах було 377, контрольних – 383 (див. табл. 1).

Експериментальне дослідження проходило в декілька етапів і тривало сім років.

Так, на першому аналітичному етапі (2004-2005 рр.) здійснювався аналіз наявної літератури з проблеми дослідження, вивчався досвід роботи викладачів Узагальнення наявної літератури і передового педагогічного досвіду викладачів дозволило зробити висновок про те, що для формування міжпредметних зв‘язків необхідно розробити відповідну методику. Це, у свою чергу дало змогу визначити мету, гіпотезу дослідження, розробити план.

Таблиця 3.1

Кількість студентів, які брали участь в експерименті

Назви ВНЗ	Роки навчання
	2007-2010		2008-2011			2009-2012
	ІІ-ІV курси		ІІ-ІV курси			ІІ-ІV курси
	ЕГ	КГ	ЕГ		КГ	ЕГ	КГ
	кількість студентів
ВП НУБіП України «Боярський коледж екології і природних ресурсів»	32	32	38	38		36	35
ВП НУБіП України «Кримський технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства»	18	19	19	19		21	23
Петрівський аграрний технікум	23	24	24	25		25	26
Кіцманський технікум Подільського державного аграрно-технічного університету	23	23	22	23		23	27
Володимир-Волинський агротехнічний коледж	22	21	26	24		25	24
Разом	118	119	129	129		130	135

На другому констатувальному етапі (2003-2004 рр.) експерименту виявляли рівні сформованості знань студентів.

Третій (2005-2006 рр.) етап дослідження носив пошуковий характер. Результати констатувального етапу експерименту, теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми реалізації міжпредметних зв‘язків у професійній підготовці майбутніх техніків-землевпорядників дозволив встановити, що однією з причин недостатнього рівня сформованості знань студентів є недосконалість методичної системи навчання. На основі цього була висунута загальна гіпотеза, намічена програма її дослідно-експериментальної перевірки, визначена мета і завдання дослідження, предмет і об’єкт.

На четвертому етапі (2007-2010) робота була спрямована на пошук шляхів реалізації міжпредметних зв‘язків. Отримані дані результатів констатувального етапу експерименту дозволили провести формувальний. На основі отриманих даних здійснювали коригування дидактичних матеріалів, уточнювали методику викладання окремих тем професійно орієнтованих дисциплін.

Відповідно до гіпотези дослідження було проведено експеримент, основними завданнями якого:

1. Відбір професійно-орієнтованих дисциплін для вивчення студентами.

2. Проведення діагностики в експериментальній і контрольній групах з метою визначення початкового рівня сформованості знань студентів.

3. Проведення викладачем комплексу систематичних заходів, спрямованих на реалізацію міжпредметних зв‘язків.

4. Проведення моніторингу зміни рівня знань студентів з урахуванням міжпредметних зв‘язків шляхом проведення комплексних контрольних робіт.

5. Співвіднесення рівнів знань, сформованих на основі розроблених міжпредметних зв‘язків.

П‘ятий етап (2011-2012 рр.) включав в себе обробку і аналіз результатів формувального етапу експерименту.