Ніжевська Т. В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

ПРО ПЕРЕБІГ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ З ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ АРТПЕДАГОГІКИ

У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуальною проблемою сьогодення є зміцнення здоров’я учнівської молоді. Важлива роль у розв’язанні цієї проблеми належить учителям фізичної культури, які у процесі здійснення професійної діяльності мають спонукати школярів до фізичної активності, залучати їх до різних видів спорту. Оскільки підвищенню ефективності цієї діяльності сприяє впровадження засобів артпедагогіки, доцільно проводити цілеспрямовану підготовку майбутніх учителів фізичної культури до їх використання.

Приєднуючись до точки зору Н. Шумакової, відзначимо, що артпедагогіка в галузі фізичної культури являє собою гуманістичну систему освіти, яка розроблена на основі інтеграції засобів фізичної культури й мистецтва та котра здійснює комплексний вплив на емоційно-ціннісну, духовну й фізичну складові особистості учня, розвиваючи його засобами творчої, естетично-художньої й навчально-пізнавальної діяльності.

У процесі проведення дослідження було висунуте припущення, що успішність підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів артпедагогіки у професійній діяльності забезпечується такими умовами: 1) засвоєння студентами теоретичних основ артпедагогіки; 2) залучення їх до квазіпрофесійної діяльності з метою оволодіння артпедагогічними вміннями; 3) набуття ними практичного досвіду застосування цих засобів під час проходження педагогічної практики у школах.

Для перевірки правильності цього припущення було організовано педагогічний експеримент, який проводився впродовж 2009-2013 рр. на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та Харківської державної академії фізичної культури. Для участі в експерименті було створено експериментальну (217 осіб) й контрольну (219 осіб) групи студентів. До експериментальної роботи було також залучено 29 викладачів.

Експеримент проводився за трьома основними етапами. Так, головною метою першого з них (констатувального) було визначення вихідного стану готовності студентів експериментальної й контрольної групи до використання засобів артпедагогіки у професійній діяльності. На цьому етапі було з’ясовано, що її рівень в учасників обох груп є достатньо низьким.

На другому (формувальному) етапі експериментальної роботи в експериментальній групі впроваджувались визначені вище педагогічні умови. Так, реалізація першої з них передбачала засвоєння студентами інформації про сутність артпедагогіки, її основні закономірності, методи й форми організації педагогічного процесу на основі використання різноманітних видів мистецтва як фактору і засобу навчання, виховання й розвитку особистості учня, реалізації його фізичних, духовних і творчих здібностей, а також знань про можливості змістового збагачення занять з фізичної культури художньою діяльністю школярів на основі врахування їхніх вікових особливостей та індивідуальних інтересів. Це забезпечувалась за допомогою проведення відповідних лекцій, бесід, диспутів («Артпедагогіка як інноваційна гуманістична технологія», «Інтеграція різних видів мистецтв на заняттях з фізичної культури», «Що я знаю про казкотерапію?», «Механізми групової взаємодії» тощо) на заняттях з психолого-педагогічних дисциплін, методики викладання фізичної культури в школі та в позааудиторній роботі зі студентами. Крім того, застосувались такі методи й форми роботи, як конкурси, «ярмарки ідей», дні факультету, зустрічі з учителями-новаторами тощо.

Друга визначена педагогічна умова вимагала, щоб у навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу широко застосовувались різноманітні активні методи й форми (ділові й рольові ігри, проблемні ситуації, тренінги тощо), які максимально наближують дії молодих людей до їхньої майбутньої професійної діяльності. Тому під час проведення експерименту студенти, наприклад, залучались до рольових ігор, в яких імітувались різні фрагменти уроків з фізичної культури. При цьому один із студентів виконував роль вчителя, решта – ролі учнів.

Слід відзначити, що на початку експериментальної роботи перевага віддавалась іграм, де були достатньо докладно розписані не тільки ролі самих учасників, але й артзасоби, які рекомендувалось застосовувати на інсценованих заняттях. З часом центральне місце на заняттях стали займати рольові ігри, де студентам надалось достатньо свободи для імпровізації. Тому майбутні вчителі фізичної культури могли не тільки самостійно обирати роль, але й моделювати свою поведінку відповідно до цієї ролі. Значна увага в експериментальній роботі приділялась також проведенню різноманітних тренінгів («Малюємо разом», «Створюємо настрій» тощо), в яких майбутнім учителям фізичної культури пропонувалось використовувати різноманітні артзасоби в умовах, максимально наближених до реальної професійної діяльності.

Згідно з третьою визначеною педагогічною умовою, студенти набували практичного досвіду застосування засобів артпедагогіки під час проходження педагогічної практики у школах, причому з окресленого питання студентам надалась постійна методична підтримка з боку керівників практики. Регулярне відвідування педагогами уроків практикантів дозволяло їм не тільки більш комплексно оцінювати самостійну педагогічну діяльність студентів із застосування різноманітних артзасобів, але й при необхідності давати корисні рекомендації щодо внесення до неї необхідних коректив.

Експериментальним упровадженням визначених умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів артпедагогіки доведено їх ефективність. Так, в експериментальній групі кількість студентів, які продемонстрували високий рівень такої готовності, збільшилася на 18,9 %, у контрольній – тільки на 2,1 %. У свою чергу, кількість студентів, у яких зазначена готовність відповідає низькому рівню, в експериментальній групі знизилася на 32,8 %, а в контрольній – лише на 2,6 %.